«Луцькводоканал» закликав бізнес спільно контролювати якість стоків, аби залагодити проблему шкідливих стічних вод, екології й неприємного запаху
На КП «Луцькводоканал» стартували роботи з капітальної реконструкції очисних споруд села Липляни. Проєкт реалізовується у співпраці з Європейським інвестиційним банком і триватиме 5 років.
Але навіть найсучасніші технології можуть не впоратися із переробкою стічних вод, які потрапляють на очисні споруди від багатьох великих підприємств Луцька і містять критичні перевищення шкідливих речовин, наголошують у Луцькій міській раді.
Часом перевищення рівня небезпечних елементів у скидах від підприємств настільки високі, що це призводить до суттєвого зменшення активних мікроорганізмів в очисних системах. А потрапляючи на мулові карти, залишки цих скидів і призводять до появи неприємних запахів.
ПІСЛЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ ОЧИСНІ СЛУГУВАТИМУТЬ ЩОНАЙМЕНШЕ 30 РОКІВ
Європейські партнери, залучені до роботи над проєктом реконструкції очисних споруд, приголомшені небезпечним рівнем забруднення стічних вод, які скидаються на очисні споруди в Липляни від багатьох підприємств, а потім потрапляють до річки чи осідають на мулових картах, призводячи до серйозних екологічних проблем.
Читати ще: У Луцьку хочуть запровадити систему моніторингу і контролю за якістю води
Ось чому в процесі реконструкції очисних споруд, які по завершенні робіт мають слугувати громаді мінімум 30 років, підприємствам необхідно скидати чисті стоки в очисні споруди і дотримуватися законодавчих вимог. Бізнес має бути зацікавлений у збереженні екології та налагодженні безпечного виробництва, у налаштуванні власних очисних систем, щоб на виході стічні води не несли загрози і потрапляли на очисні споруди в прийнятному стані, акцентують у міськраді.
Читати ще: З каналізації – на очищення. Як працюють луцькі очисні споруди
«Щоб якість стічних вод не створювала небезпеки для екології, необхідно в першу чергу налагодити постійний контроль і моніторинг їх стану, – зауважує директор КП «Луцькводоканал» Віктор Гуменюк. – Саме тому ми організували круглий стіл за участю представників великого бізнесу Луцької громади, щоб знайти спільне вирішення цієї важливої для всіх проблеми.
Проєктом реконструкції очисних споруд в селі Липляни передбачено також встановлення системи постійного контролю якості стічних вод в режимі реального часу. Але необхідно, щоб постійний контроль відбувався і на підприємствах, які здійснюють скиди власних стічних вод, що потім потрапляють на очисні.
Тільки так ми зможемо якісно моніторити ситуацію, уникаючи безконтрольних залпових скидів у нічний час чи інших порушень, які періодично відбуваються у Луцьку.
І такий контроль потрібен не для покарання, а найперше для виявлення реального стану стічних вод, для усунення виявлених проблеми і захисту довкілля. Тільки так ми спільними зусиллями зможемо вирішити питання неякісних стоків, що веде до виникнення неприємних запахів».
Читати ще: Нове обладнання на очисних спорудах у Луцьку: без мулових карт і смороду
До обговорення проблеми і пошуків рішень долучилися заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк, заступниця керівника хіміко-бактеріологічної лабораторії очисних споруд КП «Луцькводоканал» Інна Денисюк, доцент кафедри екології Сергій Бондарчук, завідувач кафедри екології Василь Іванців, представники підприємства-постачальника обладнання для контролю якості води, а також представники найбільших підприємств, що здійснюють діяльність на території Луцької громади.
«Нас чекає величезний обсяг роботи з оновлення застарілих очисних систем Луцької громади, – зазначила Ірина Чебелюк. – І в цьому процесі важлива роль саме за суб’єктами господарювання, які експлуатують мережі. Тож наша зустріч – це спосіб обміну важливою інформацією і пошуку спільних рішень щодо вдосконалення мереж, поліпшення очистки стічних вод для безпеки, захисту екологічної ситуації і підвищення якості життя мешканців Луцька і наближених сіл».
«В ідеалі бізнес повинен скидати чисту воду в мережі водовідведення, використовуючи для цього власні очисні споруди, – розповів Віктор Гуменюк. – Тоді низка екологічних проблем, а зокрема і неприємні запахи, значною мірою вирішаться.
«Луцькводоканал» наразі поставлений в такі ж економічно складні умови, як і бізнес. Тому ми повинні працювати разом, адже наші цілі спільні – це поліпшення і збереження екології. Хоча всім відомо, що екологічні заходи і дотримання певних стандартів – це завжди дорого.
Зараз, на етапі реконструкції очисних споруд, необхідно працювати і над якістю стічних вод, які потрапляють на очисні споруди, а не тільки над якістю очищених стічних вод, які виводяться в річку. Якщо параметри стічних вод будуть виходити за всі можливі межі допустимого, то навіть європейська технологія не працюватиме настільки ефективно, як цього потребує Луцька громада».
РІВЕНЬ ШКІДЛИВИХ ПОКАЗНИКІВ У СТІЧНИХ ВОДАХ ВІД ВИРОБНИЦТВ МОЖЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ДОПУСТИМУ НОРМУУ В 100-200 РАЗІВ!
Приклади небезпечного рівня шкідливих речовин у стічних водах навела Ірина Денисюк, а також розповіла про негативний вплив на якість стоків наступних факторів: тотальна економія води у виробництві, що перешкоджає ефективному розкладанню шкідливих сполук; використання у виробництві присадок, добавок, стабілізаторів, фосфатних мийних засобів.
Усе це призводить до критичних концентрацій шкідливих речовин у стічних водах на вході до очисних споруд. Наприклад, промивка обладнання і залпові скиди на очисні споруди призводять до порушень, які змінюють навіть колір стоків, не кажучи вже про їх небезпечний склад, на переробку якого очисні споруди не були розраховані.
Читати ще: На реконструкцію очисних споруд у Луцьку спрямують кошти Європейського інвестиційного банку
Найбільше шкоди завдають стічні води, які в неочищеному стані надходять від окремих хлібобулочних виробництв, виробників пива і спиртогорілчаних виробів, автомийок, де використовують фосфатні мийні засоби, багатьох закладів громадського харчування, супермаркетів тощо. При критичних концентраціях шкідливих речовин провести їх якісну очистку нереально.
«Пікові концентрації шкідливих речовин навіть призводили до часткової загибелі мікроорганізмів у аеротенках, – зазначила Ірина Денисюк. – В результаті це впливало на появу специфічного запаху через процеси бродіння в аеротенках. Відповідно, змінювалася і структура мулу, який потрапляв на мулові карти, а потім виділяв неприємні запахи, що накривали деякі райони міста.
Зараз на очисних ми поставили установку по зневодненню мулу, завдяки якій зникне проблема накопичення мулу і важливу частину проблеми буде вирішено.
Для суттєвого поліпшення ситуації необхідне також добросовісне ставлення виробництв до збору проб стічних вод, до контролю за їх станом».
ОЧИСНІ СПОРУДИ НЕ «СМЕРДЯТЬ»
Експерти Луцького НТУ Сергій Бондарчук і Василь Іванців підтвердили, що однією з причин неприємних запахів є саме шкідливий склад стічних вод із перевищеними показниками. Адже залпові скиди нечистот створюють непосильне навантаження, а очисні споруди і без додаткових навантажень повинні щодоби переробляти 42-44 тисячі кубічних метрів стічних вод. В дощову погоду – близько 70 тисяч кубічних метрів. Тому мінімізація шкідливих і залпових скидів здатна кардинально змінити ситуацію.
Отож, варто зазначити, що сморід створюють не очисні і не їх робота, а в першу чергу шкідливі стічні води, що надходять від підприємств в систему очисних споруд.
Читати ще: У Липлянах запрацювала мобільна система зневоднення осаду
За словами спеціалістів, кожне підприємство повинне дбати про очищення власних стоків. Тим більше, у Луцьку є добросовісні підприємства, які дійсно турбуються про очистку стічних вод, використовують сучасні системи очищення на своїх виробництвах, працюючи з турботою про екологію. Тож фахівці рекомендували б змінити правила поводження зі стічними водами, зробити їх більш жорсткими. Попри війну і економічні складнощі, необхідно пам’ятати, що від води залежить майбутнє всієї громади.
Під час круглого столу відбулась і презентація сучасного обладнання для контролю якості води, серед якого – портативні спектрофотометри, які можуть робити аналіз стічної води дистанційно і безперервно протягом доби.
Віктор Гуменюк наголосив на тому, що подальша співпраця підприємства із виробництвами повинна відбуватися із використанням сучасних технологій контролю за якістю стоків:
«Підприємство буде рухатися в напрямку забезпечення наявності автоматичного обладнання для спільного контролю стічних вод. Наша спільна мета – щоб сучасне обладнання контролю функціонувало на кожному виробництві. Луцькі виробництва повинні розробляти план заходів щодо доведення якості стічних вод до показників, прописаних у договорах, і постійного контролю за їх якістю. Тоді ми будемо мати чіткий, прозорий і зрозумілий для усіх моніторинг і контроль».
До слова, не виключено, що на об’єктах «Луцькводоканалу» в майбутньому буде використовуватися акредитований онлайн-контроль за якістю стічних вод від виробництв.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Але навіть найсучасніші технології можуть не впоратися із переробкою стічних вод, які потрапляють на очисні споруди від багатьох великих підприємств Луцька і містять критичні перевищення шкідливих речовин, наголошують у Луцькій міській раді.
Часом перевищення рівня небезпечних елементів у скидах від підприємств настільки високі, що це призводить до суттєвого зменшення активних мікроорганізмів в очисних системах. А потрапляючи на мулові карти, залишки цих скидів і призводять до появи неприємних запахів.
ПІСЛЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ ОЧИСНІ СЛУГУВАТИМУТЬ ЩОНАЙМЕНШЕ 30 РОКІВ
Європейські партнери, залучені до роботи над проєктом реконструкції очисних споруд, приголомшені небезпечним рівнем забруднення стічних вод, які скидаються на очисні споруди в Липляни від багатьох підприємств, а потім потрапляють до річки чи осідають на мулових картах, призводячи до серйозних екологічних проблем.
Читати ще: У Луцьку хочуть запровадити систему моніторингу і контролю за якістю води
Ось чому в процесі реконструкції очисних споруд, які по завершенні робіт мають слугувати громаді мінімум 30 років, підприємствам необхідно скидати чисті стоки в очисні споруди і дотримуватися законодавчих вимог. Бізнес має бути зацікавлений у збереженні екології та налагодженні безпечного виробництва, у налаштуванні власних очисних систем, щоб на виході стічні води не несли загрози і потрапляли на очисні споруди в прийнятному стані, акцентують у міськраді.
Читати ще: З каналізації – на очищення. Як працюють луцькі очисні споруди
«Щоб якість стічних вод не створювала небезпеки для екології, необхідно в першу чергу налагодити постійний контроль і моніторинг їх стану, – зауважує директор КП «Луцькводоканал» Віктор Гуменюк. – Саме тому ми організували круглий стіл за участю представників великого бізнесу Луцької громади, щоб знайти спільне вирішення цієї важливої для всіх проблеми.
Проєктом реконструкції очисних споруд в селі Липляни передбачено також встановлення системи постійного контролю якості стічних вод в режимі реального часу. Але необхідно, щоб постійний контроль відбувався і на підприємствах, які здійснюють скиди власних стічних вод, що потім потрапляють на очисні.
Тільки так ми зможемо якісно моніторити ситуацію, уникаючи безконтрольних залпових скидів у нічний час чи інших порушень, які періодично відбуваються у Луцьку.
І такий контроль потрібен не для покарання, а найперше для виявлення реального стану стічних вод, для усунення виявлених проблеми і захисту довкілля. Тільки так ми спільними зусиллями зможемо вирішити питання неякісних стоків, що веде до виникнення неприємних запахів».
Читати ще: Нове обладнання на очисних спорудах у Луцьку: без мулових карт і смороду
До обговорення проблеми і пошуків рішень долучилися заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, начальниця відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк, заступниця керівника хіміко-бактеріологічної лабораторії очисних споруд КП «Луцькводоканал» Інна Денисюк, доцент кафедри екології Сергій Бондарчук, завідувач кафедри екології Василь Іванців, представники підприємства-постачальника обладнання для контролю якості води, а також представники найбільших підприємств, що здійснюють діяльність на території Луцької громади.
«Нас чекає величезний обсяг роботи з оновлення застарілих очисних систем Луцької громади, – зазначила Ірина Чебелюк. – І в цьому процесі важлива роль саме за суб’єктами господарювання, які експлуатують мережі. Тож наша зустріч – це спосіб обміну важливою інформацією і пошуку спільних рішень щодо вдосконалення мереж, поліпшення очистки стічних вод для безпеки, захисту екологічної ситуації і підвищення якості життя мешканців Луцька і наближених сіл».
«В ідеалі бізнес повинен скидати чисту воду в мережі водовідведення, використовуючи для цього власні очисні споруди, – розповів Віктор Гуменюк. – Тоді низка екологічних проблем, а зокрема і неприємні запахи, значною мірою вирішаться.
«Луцькводоканал» наразі поставлений в такі ж економічно складні умови, як і бізнес. Тому ми повинні працювати разом, адже наші цілі спільні – це поліпшення і збереження екології. Хоча всім відомо, що екологічні заходи і дотримання певних стандартів – це завжди дорого.
Зараз, на етапі реконструкції очисних споруд, необхідно працювати і над якістю стічних вод, які потрапляють на очисні споруди, а не тільки над якістю очищених стічних вод, які виводяться в річку. Якщо параметри стічних вод будуть виходити за всі можливі межі допустимого, то навіть європейська технологія не працюватиме настільки ефективно, як цього потребує Луцька громада».
РІВЕНЬ ШКІДЛИВИХ ПОКАЗНИКІВ У СТІЧНИХ ВОДАХ ВІД ВИРОБНИЦТВ МОЖЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ДОПУСТИМУ НОРМУУ В 100-200 РАЗІВ!
Приклади небезпечного рівня шкідливих речовин у стічних водах навела Ірина Денисюк, а також розповіла про негативний вплив на якість стоків наступних факторів: тотальна економія води у виробництві, що перешкоджає ефективному розкладанню шкідливих сполук; використання у виробництві присадок, добавок, стабілізаторів, фосфатних мийних засобів.
Усе це призводить до критичних концентрацій шкідливих речовин у стічних водах на вході до очисних споруд. Наприклад, промивка обладнання і залпові скиди на очисні споруди призводять до порушень, які змінюють навіть колір стоків, не кажучи вже про їх небезпечний склад, на переробку якого очисні споруди не були розраховані.
Читати ще: На реконструкцію очисних споруд у Луцьку спрямують кошти Європейського інвестиційного банку
Найбільше шкоди завдають стічні води, які в неочищеному стані надходять від окремих хлібобулочних виробництв, виробників пива і спиртогорілчаних виробів, автомийок, де використовують фосфатні мийні засоби, багатьох закладів громадського харчування, супермаркетів тощо. При критичних концентраціях шкідливих речовин провести їх якісну очистку нереально.
«Пікові концентрації шкідливих речовин навіть призводили до часткової загибелі мікроорганізмів у аеротенках, – зазначила Ірина Денисюк. – В результаті це впливало на появу специфічного запаху через процеси бродіння в аеротенках. Відповідно, змінювалася і структура мулу, який потрапляв на мулові карти, а потім виділяв неприємні запахи, що накривали деякі райони міста.
Зараз на очисних ми поставили установку по зневодненню мулу, завдяки якій зникне проблема накопичення мулу і важливу частину проблеми буде вирішено.
Для суттєвого поліпшення ситуації необхідне також добросовісне ставлення виробництв до збору проб стічних вод, до контролю за їх станом».
ОЧИСНІ СПОРУДИ НЕ «СМЕРДЯТЬ»
Експерти Луцького НТУ Сергій Бондарчук і Василь Іванців підтвердили, що однією з причин неприємних запахів є саме шкідливий склад стічних вод із перевищеними показниками. Адже залпові скиди нечистот створюють непосильне навантаження, а очисні споруди і без додаткових навантажень повинні щодоби переробляти 42-44 тисячі кубічних метрів стічних вод. В дощову погоду – близько 70 тисяч кубічних метрів. Тому мінімізація шкідливих і залпових скидів здатна кардинально змінити ситуацію.
Отож, варто зазначити, що сморід створюють не очисні і не їх робота, а в першу чергу шкідливі стічні води, що надходять від підприємств в систему очисних споруд.
Читати ще: У Липлянах запрацювала мобільна система зневоднення осаду
За словами спеціалістів, кожне підприємство повинне дбати про очищення власних стоків. Тим більше, у Луцьку є добросовісні підприємства, які дійсно турбуються про очистку стічних вод, використовують сучасні системи очищення на своїх виробництвах, працюючи з турботою про екологію. Тож фахівці рекомендували б змінити правила поводження зі стічними водами, зробити їх більш жорсткими. Попри війну і економічні складнощі, необхідно пам’ятати, що від води залежить майбутнє всієї громади.
Під час круглого столу відбулась і презентація сучасного обладнання для контролю якості води, серед якого – портативні спектрофотометри, які можуть робити аналіз стічної води дистанційно і безперервно протягом доби.
Віктор Гуменюк наголосив на тому, що подальша співпраця підприємства із виробництвами повинна відбуватися із використанням сучасних технологій контролю за якістю стоків:
«Підприємство буде рухатися в напрямку забезпечення наявності автоматичного обладнання для спільного контролю стічних вод. Наша спільна мета – щоб сучасне обладнання контролю функціонувало на кожному виробництві. Луцькі виробництва повинні розробляти план заходів щодо доведення якості стічних вод до показників, прописаних у договорах, і постійного контролю за їх якістю. Тоді ми будемо мати чіткий, прозорий і зрозумілий для усіх моніторинг і контроль».
До слова, не виключено, що на об’єктах «Луцькводоканалу» в майбутньому буде використовуватися акредитований онлайн-контроль за якістю стічних вод від виробництв.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Ася
Показати IP
1 Вересня 2022 18:12
Відключить воду і неприємний запах зникне.
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.