Мінні поля та протитанкові рови: як на Волині укріпили кордон із Білоруссю

Протяжність кордону з Білоруссю у межах Волинської області становить 203 кілометри. Вздовж цієї ділянки вириті протитанкові рови, між ними – бетонна стіна зі сталевим дротом, система мінно-вибухових загороджень та протитанкові надовби, які ще називають «зуби дракона».

Про це Суспільному розповіла речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.

Укріплення українсько-білоруського кордону в межах Волині

Вздовж державного рубежу з Білоруссю облаштували систему інженерних загороджень, зокрема є викопані протитанкові рови.

Глибина одного з таких ровів – 3,5 метра, говорить прикордонник Ігор.З його слів, рівень води зараз становить 2 метри і дно мулисте, тому проїхати ділянку фактично неможливо. Також по всій лінії кордону встановлений колючий дріт «Єгоза».

Читати ще: Дороги у прикордонних з Білоруссю громадах на Волині захистять антидроновими сітками

«Якщо якийсь танк, всюдихід буде пробувати його переїхати, в нього не вийде, бо з цієї сторони дуже піщано, на дні дуже мулисто. Виїзд торф’яний, тобто машина буде постійно закопуватись, не зможе зачепитися і виїхати спокійно. «Єгоза» травмує постійно, бо ріже і дуже гостра, чим більше ти пробуєш вилізти, тим більше ти заплутуєшся», – говорить військовий.Цілодобово прикордонники здійснюють патрулювання на автомобілях та пішки, кордон охороняють у посиленому режимі, зазначив прикордонник Богдан.«Є місця підтоплення, непрохідні місця, болотисті, які не можна пройти і проїхати. Цілодобово ведеться нагляд за суміжною територією з РБ, проглядаються їхні дії, з їхнього боку, що вони роблять, до чого готуються чи не готуються. У нас на ділянці все спокійно», – каже військовий.

Зі слів речниці 6-го прикордонного Волинського загону Маргарити Вершиніної, кордон охороняють у посиленому режимі, серед особового складу – військовослужбовці з бойовим досвідом.«У разі виникнення будь-якої загрози з Республіки Білорусь у нас є напоготові додаткові резерви. Спостереження за держкордоном здійснюється за допомогою камер віддаленого відеоспостереження. Також моніторинг ділянки кордону проводимо за допомогою БпЛА і по лінії держкордону, і по той бік кордону», – сказала речниця.Що кажуть жителі прикордоння

У селі, прилеглому до прикордонної застави, люди садять городи, доглядають свійських тварин, працюють, виховують дітей, проте у разі наступу готові дати відсіч, кажуть.«Вчора летять шахеди, а ми собі малину отут полемо. Внук, правда почав плакати... Малина перша була померзла цього року, але нам проблєма – війна. Аби здоров’я було і мир!» – каже волинянка Олена Комзюк.Господарює на своїй ділянці Анатолій Комзюк. Розповідає, що приводить до ладу рамки для своїх вуликів. Чоловік каже: люди в селі живуть звичним життям.

Читати ще: «Поки в Білорусі буде Лукашенко, ризики залишаються завжди», – т.в.о. голови Волинської ОВА про ситуацію на кордоні

«Вилами не повоюєш, але щось найдем! Ну, втікати в крайньому случаї не думаю. Але ж, надіємось, що вони не підуть. Хіба вони вже дурні! Тож вони бачать, що тут їх «ждуть» під каждим кустом», – каже чоловік.Укріплювати лінію кордону почали у 2021 року під час міграційної кризи. З лютого 2022 року будівництво комплексу інженерних загороджень, мінно-вибухових та природніх перешкод продовжили, зазначила речниця прикордонників Маргарита Вершиніна.Скільки загалом грошей витратили на облаштування оборонних споруд у прикордонних районах Волині виконувач обов’язків начальника обласної військової адміністрації Роман Романюк не сказав. До будівництва, з його слів, долучалися громади, бізнес, державний та обласний бюджет. На випадок вторгнення зі сторони Білорусі в громадах є план координації державних органів, аби евакуювати цивільне населення.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---