«Можна запитати прямо: чи в тебе є думки про самогубство?» Психіатр із Волині – про підтримку воїнів і пошук сенсу життя

Захисники потребують спілкування, але кожне питання до них потрібно обдумувати. Ще необхідно надавати військовослужбовцям можливість виговоритися. На цьому наголошує психіатр, завідувач психіатричного відділення Волинської обласної психіатричної лікарні Сергій Вахно.

Як спілкуватися з військовими, як пережити втрату і як допомогти людині з суїцидальними думками, він розповів журналісту Андрію Гнатюку.

«На війні все зрозуміло: попереду ворог, а тут – свої. В цивільному житті цієї визначеності – чужий-свій – немає. І адаптуватися до цивільного життя, де немає чорного і білого, де переважає сіре, дуже важко. Ось буквально 6 лютого Президент підписав Закон України «Про систему охорони психічного здоров'я», де передбачено всі етапи надання допомоги – від психологів, військових психологів, психотерапевтів до психіатрів. І передбачено створення реабілітаційних центрів. У багатьох регіонах такі центри вже створено. Декларують, щоб охорона психічного здоров'я була передбачена у всіх нормативних актах, які приймаються. Навіть планують створити на великих підприємствах центри, де психологи спілкувалися би з працівниками. Тобто це питання нині є актуальним. Прийняли закон. Є кілька програм, які фінансуються Всесвітньою організацію охорони здоров'я. Є ініціатива дружини Президента Олени Зеленської «Ти як?» Ці ініціативи, програми з різних сторін підходять до питання охорони психічного здоров'я – від інформування, прогнозування наслідків до лікування наслідків, відновлення соціального статусу в людей, які постраждали внаслідок воєнних подій», – зазначив психіатр Сергій Вахно.

Як додав, нині вибудовується система допомоги військовослужбовцям на різних етапах – від військової частини, сімейного лікаря до лікарні й центрів реабілітації, соціальних служб, підтримки на етапі працевлаштування. Він наголосив, що досить важливо переймати досвід, зокрема, Сполучених Штатів Америки, Британії, військовослужбовці яких брали участь у різних військових конфліктах. Саме тому нині в цьому питанні спостерігається співпраця, наприклад, організовуються відповідні навчання.

«Багато військових відчувають потребу, тому психолог, психотерапевт чи психіатр для них стає ніби товаришем, який їх може зрозуміти, який може відреагувати, підказати, допомогти. Тому кількість військових, які замикаються в собі, дуже обмежена. Більшість же ставиться до моїх колег доброзичливо, позитивно. Так, інколи зриваються, вчиняють якісь імпульсивні дії, особливо провокуючим моментом є вживання спиртного. Але потім вони приходять у звичайний стан і шкодують про вчинене. На жаль, багато військовослужбовців, які побували в бойових діях, перш ніж дістатися до спеціаліста знаходять порятунок у спиртному. На деякий час алкоголь дійсно допомагає забутися, відключитися, поспати», – сказав лікар.

Читати ще: А що подумають люди, як пережити втрату, шкала брехні і пігулки від стресу. Інтерв’ю з лікаркою-психологинею з Луцька

Чи важко налагодити контакт з пацієнтом-військовослужбовцем, викликати в нього довіру? Як зауважив Сергій Вахно, усе індивідуально. Часто захиснику важко відкритися, особливо якщо він звернувся до спеціаліста не з власної ініціативи, а через наполягання родичів.

«У кожної людини є власні компенсаторні та адаптаційні можливості. Також багато чого залежить від ситуації, яку переніс військовий. Деякі захисники щодня на передовій бачать смерть, витримують і після поранення знову рвуться в бій. І я зустрічав військових, які працюють у територіальних центрах комплектування, і в них психічний стан значно гірший, ніж у тих, хто на передовій. Чим це вони пояснюють? «Щодня я маю повідомляти родичам про загибель рідних. І морально це так важко». А якщо ще доводиться супроводжувати полеглого, бачити горе родичів і односельчан… От, здавалося би, він не на передовій, а в ТЦК, але не витримує», – сказав психіатр.

Він наголосив: військовослужбовцям у цивільному житті потрібно приділяти особливу уваги, за потреби – вислухати їх, підтримати. Як додав лікар, нині діють гарячі лінії психологічної допомоги. Окрім того, психологічної допомоги теж потребують переселенці, родичі військовослужбовців, рідні полонених чи безвісти зниклих, близькі полеглих воїнів.

У спілкуванні з військовослужбовцями не можна допускати категоричності, звернув увагу Сергій Вахно: «Жодної категоричності не повинно бути в питаннях. Єдине, про що можна запитати прямо: чи в тебе є думки про самогубство або комусь щось зробити? Усі інші питання потрібно згладжувати і ставити коректно… Західні спеціалісти вважають, що питання про самогубство не здатне підштовхнути людину до цього».

Чи не найгірше для військовослужбовця в цивільному житті стикнутися з нерозумінням, легковажним ставленням з боку оточення до пережитого ним на війні.Читати ще: «Усім керує мозок». Психіатр з Волині – про розлади, вплив ковіду, лоботомію, електрошокову терапію і мозок Чикатила

На жаль, за останній час кількість випадків суїциду серед військовослужбовців зросла, інформував психіатр Сергій Вахно. Багато випадків самогубств – у стані алкогольного сп’яніння. Серед основних причин – відсутність перспектив і зневіра.

За дослідженнями, у 30% випадках самогубств ідеться про наявність у людини психічного розладу, 70% – це життєві обставини, які штовхають людину на такий крок.

Як зауважив лікар, це комплексне питання, і вирішувати його потрібно, починаючи з державного рівня: «Усі служби від Міністерства охорони здоров'я, Міністерства соціальної політики, Міністерства у справах ветеранів та інші мають взаємодіяти для того, щоб людину адаптувати… Держава повинна враховувати це у всіх структурах. Наприклад, щоб у центрі зайнятості, в пенсійному фонді тощо у військовослужбовців був пріоритет. Щоб у жодному разі воїн не почув: я тебе туди не посилав, що ти від мене хочеш?»

Читати ще: «Чомусь люди думають, що наші пацієнти ходять по стелі і їдять вазони». Як працюють експертні команди при волинській психлікарні

Сергій Вахно рекомендує всім, хто задумувався про самогубство, негайно звертатися по допомогу – чи то до психолога, чи то до психотерапевта. У цьому людину можуть переконати її рідні.

«Я раджу родичам: скажіть людині, що тебе нічого не зобов'язує, просто прийди і поспілкуйся, якщо не сподобається, то не сподобається. Є люди, які не можуть висловити своїх почуттів словами. Часто звертаються і кажуть: лікарю, мені погано. А чому погано, як саме, сказати не можуть. Тоді досвід підказує, як розпитувати і де шукати. А як ви спите? А що ви їли? А як учора вечеряли? Це прості питання, зрозумілі людині, які її не насторожують і не відштовхують… Також пацієнт може відмовитися спілкуватися при родичах. Тоді я говорю окремо тільки з пацієнтом. Це право вибору пацієнта», – прокоментував психіатр.Читати ще: МОЗ посилить контроль за психіатричними оглядами з 2025 року: що зміниться

Як пережити втрату близької людини чи розрив у сім’ї? Сергій Вахно зауважив, що тут допоможе справитися така методика психології та психотерапії, як переключення.

«Потрібно говорити з пацієнтом. Можна призначати медикаменти, так. Але медикаменти не замінять слово. Медикаменти плюс слово і буде результат. На жаль, медицина і психіатрія ще не на такому рівні, щоб усе можна було спрогнозувати й завжди знайти вихід… Дуже часто суїцид людина вчиняє не під час глибокої депресії, а коли починає виходити з цієї депресії, коли мислення ще залишається пригніченим, песимістичним, але рухова активність уже відновилася. Як лікар із 40-річним досвідом я вважаю аргументованим підхід із залученням психологів і психотерапевтів до психіатричної допомоги», – сказав лікар.

За його словами, допомогти людині справитися з життєвими втратами допомагає пошук цінностей.

«Свого часу я цікавився таким напрямком психотерапії, як логотерапія. Цю методику втілив австрійський психіатр, єврей за походженням Віктор Франкл. У Другу світову війну він потрапив у концентраційний табір. Спостерігав за людьми. І написав монографію про пошук сенсу життя. За його спостереженнями, у концентраційних таборах вижили не ті люди, які думали про те, коли і як усе закінчиться, а ті люди, які щодня виконували ту роботу, яку було потрібно робити», – акцентував Сергій Вахно.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---