USD 39.70 40.00
  • USD 39.70 40.00
  • EUR 39.75 40.05
  • PLN 9.76 9.92

«Мудрику треба вчитися грати футбол». Коментатор з Луцька вперше прокоментував матч збірної України. Інтерв’ю

19 Жовтня 2023 16:20
Лучанин Олександр Новак (зліва на головному фото) вже близько п’яти років працює журналістом на відомому YouTube-каналі Football Hub, коментує матчі УПЛ та європейських чемпіонатів на MEGOGO. А нещодавно він отримав шанс вперше прокоментувати матч збірної України проти Мальти у відборі на Євро. До цього найпам’ятнішим для нього прокоментованим матчем був фінал Ліги Європи «Айнтрахт» – «Рейнджерс».

В інтерв’ю Інформаційному агентству Волинські Новини Олександр Новак поділився враженнями від коментування матчу збірної, розповів про підготовку до коментування ігор, проаналізував матч збірної України проти Мальти, оцінив гру вінгера «Челсі» Михайла Мудрика, збірну України під керівництвом Сергія Реброва, а також дав свій прогноз на матч зі збірною Італії, у якому ми поборемося за путівку на Євро.

Олександре, вітаю з дебютним прокоментованим матчем збірної України. Як ти отримав цю пропозицію?

Підхід такий, що люди, які є в коментаторському ростері, можуть отримати цю пропозицію. Саме таким чином пропозиція прокоментувати матч збірної надійшла і мені. Це було цікаво, але доволі нервово, з огляду на те, як розгортався сам матч. Дуже важкий був перший тайм. Здавалося б, Мальта – остання команда групи, але ця остання команда створила стільки проблем, що, напевно, ніхто не чекав. Команда, яка забила у відборі за всі шість ігор лише один гол, забила нам вже на старті. Загалом, для мене це цікавий досвід: і сам матч, і організація, і участь в студіях до та після гри.

Хто тебе вже привітав з твоїм дебютом у коментуванні збірної?

Насправді повідомлень було багато (сміється, – ВН). Від знайомих, друзів, родичів. Отримав багато уваги. Це було неочікувано, але приємно.

Як тобі коментувалося з досвідченішим Роберто Моралесом?

Разом із Роберто ми вже коментували у минулих сезонах, зокрема, матч Ліги чемпіонів між «Шахтарем» та «Інтером». Мені комфортно з ним працювати. Роберто Моралес – досвідчений коментатор. Приємно працювати з такими людьми в дуеті. Я теж намагався дотягнутися, тримати цю планку, щоб не було якоїсь розсинхронізації у нашому коментарі.

Твоя підготовка до цієї гри була такою ж, як і підготовка до інших матчів? Дуже хвилювався?

Під час підготовки не хвилюєшся. Це можуть бути лише перші хвилини. Як часто говорять про футболістів: мандраж до першого точного пасу. От приблизно так і у нас – хвилювання до першого сказаного слова. А відтак ти цілком занурюєшся у гру. Немає думок про велику аудиторію і так далі. Можливо, хтось думає про велику аудиторію під час коментаря, але я – ні. Це трохи допомагає відпустити ось цей нерв, який пульсує довкола того, що це матч збірної, що це велика аудиторія.

А щодо підготовки, то все було стандартно. Найперше я проаналізував склади команд: хто грав в останніх матчах, хто – ні, чому не грав, які втрати були. Серед коментаторів є така думка, що важливо не переготуватися, коли ти хочеш втягнути у себе все, цілий день начитуючи різні історії про футболістів, команди, якісь скандали. Це може зіграти в мінус.

У чому загалом полягає підготовка коментатора до матчу? Як ти готуєшся?

Я для себе випрацював таку форму: коли сідаю вивчати дві команди, то найперше дивлюся останні результати, місце в таблиці, склад, що змінив тренер, можливо, він застосовує інші напрацювання на якихось рівнях, інші поєднання футболістів.

Тобто перший пункт – це вивчення складу і результатів. Якщо ми говоримо про якісь іноземні чемпіонати, а я багато їх коментую, то місцева преса дозволяє трішки глибше зануритися в розуміння того, що відбувається довкола команд у їхніх чемпіонатах. Можливо, там є певні цікаві історії, які журналісти можуть підняти. Це так само допомагає підготуватися і зрозуміти, що навколо цих клубів відбувається.

Ще один цікавий момент – соцмережі. Їх розвиток – дуже великий плюс, оскільки на різних платформах можна знайти фан-форуми чи пабліки різних клубів. Там вболівальники глибше в процесі, тому можна знайти ще якусь цікаву інформацію.

Це три основні чинники. Звичайно, потрібно також передивитися кілька попередніх матчів, принаймні в розширених оглядах, аби мати розуміння по стилістиці гри.

Яка прокоментована тобою гра до цього матчу була для тебе найважливіша?

Я б не формулював, що найважливіша. Швидше це гра, яка найбільше запам’яталася. Було декілька таких ігор. Цікавим досвідом було прокоментувати фінал Ліги Європи у позаминулому сезоні «Айнтрахт» – «Рейнджерс».

Були матчі, можливо, не такі значущі за статусом, але які також запам’ятовувалися. У тому ж чемпіонаті Франції бувають ігри, коли може бути декілька вилучень, багато забитих м’ячів, але це не такі гучні назви команд. Зрозуміло, що це не така велика аудиторія, як, наприклад, матчі єврокубків чи збірної України.

Тепер пропоную поговорити про сам матч. Я десь наврочив, побажавши тобі прокоментувати цей матч без валідолу в грі. Що це, власне, було у виконанні збірної України?

Про себе скажу, що я прокоментував без валідолу (сміється, – ВН). Якщо повертатися до матчу і на свіжу голову переварити те, що відбулося, то є декілька моментів, які, на мій погляд, не зіграли.

Перше – не зіграв правий фланг. Можна уявити, що Ребров намагався трохи перетягувати з Мудриком, дати йому більший функціонал. Але та роль, яка була у Ваната, не проявила себе у цьому матчі. Плюс не дуже сподобався Зінченко, особливо в першому таймі. Якраз з центральної зони і прийшов пропущений гол – швидкий розіграш у центрі поля, коли не було кому завадити і перервати цю передачу, адже у Зінченка була висока позиція. Ну, і Матвієнко, якого замінили в перерві: це та ж історія, на жаль, стабільна для цього відбору. Це не перший матч, під час якого його міняють у перерві. Раніше була ситуація з травмою, коли він справді отримував ушкодження. Але цього разу це був ще один матч, де його просто проходили, оббігали, другий поверх…

Загалом, був ось цей валідол, як ти кажеш. Відчувалося, що і в самих футболістів був такий же стан. Не знаю, чи можна говорити про недоналаштування, але коли пропустили швидкий м’яч, трішки був ступор, було багато хаосу. У нас не було солідної переваги, яка в принципі мала б бути. Подивитися на склад – футболісти Англійської Прем’єр-ліги, іспанської Ла-Ліги. В Мальти і близько немає таких футболістів. Єдиний гравець з топ-чемпіонату був відсутній через травму. А відбувалося все так, що грали плюс-мінус рівні команди. Це велика проблема.

Ти сказав про центр поля. На цей поєдинок Ребров не включив до заявки Степаненка, очевидно, боявся, що той може отримати перебір жовтих карток і не зіграти з Італією за вихід на Євро. Чи не зарано тренерський штаб почав думати про протистояння з Італією, ще не обігравши мальтійців?

Та ні, мені не здається, що зарано. Суто теоретично, у цьому була логіка, оскільки краще вести гру, віддавати перші передачі може Сидорчук. Напевно, так само розуміли, що центр поля в збірної Мальти не є таким, який може чинити сильний тиск. Вони вибігали через фланги, тому я не думаю, що відсутність Степаненка – велика проблема. Тут в принципі командна проблема – вже який матч… Так, є перемога – це найголовніше. Три очки тут, три – проти Північної Македонії.

Але якщо дивитися безпристрасно, відкинувши всі емоції, то до якості гри є багато запитань. Ось цей матч попереду проти Італії… Добре, що він один, адже Італія зіграє два матчі. Хочеться сподіватися, що Північна Македонія зробить якийсь подарунок, і нам буде простіше. Принаймні нам тоді буде необов’язково вигравати.

Мені здається, що у футболістів все ж був на думці цей матч з Італією, було певне недоналаштування на Мальту. Це позначилося на тому, що вони пропустили швидкий гол, потім важко поверталися у гру, зрівняли завдяки автоголу…

Про це ніхто не скаже, що ми не налаштувалися, недооцінили суперника. Однак всі ми розуміємо, що це може бути. Можливо, це й було в цьому матчі. Дивишся в таблицю: Мальта виграла один із 45 матчів відборів на Євро, мовляв, що з неї взяти, один забитий м’яч у цьому відборі? Тому я допускаю, що було недоналаштування. Та про це, певна річ, ніхто не скаже. Збірники точно не будуть так себе підставляти. Але десь трішки розслабилися, вийшли з опущеними гетрами, могли втратити очки.

Всі думали, що після Македонії з Мальтою буде трішки легша гра. Але знову проявилася ось ця наша проблема других матчів. Чому, на твою думку, футболістів не вистачає на два матчі? Причина у фізичній підготовці, нестачі емоцій чи в чомусь іншому?

До цієї проблеми я додав би ще одну. Другі матчі – це, звичайно, проблема, вже історично. Але проблемою також є і гра проти таких команд, які захищаються великою кількістю футболістів. Ось ці матчі, де всі розуміють, що Україна повинна вигравати, і самі футболісти це розуміють, завжди є проблемою.

Можна згадати матчі ще за Шевченка з тою ж таки Литвою, де 2:0 виграли, дотиснувши лише у другому таймі. Є багато ось таких матчів, де збірна ніби є фаворитом, але все завершується величезними нервами.

Щодо причини ось цих нервових других матчів, то, може, це парадоксально прозвучить, але не вистачає солідності. Ніби є люди, які можуть вести гру, контролювати центр поля, це ті ж Зінченко, Судаков. Чесно, я навіть не знаю. Можливо, десь впевненості не вистачає. Фізичні кондиції могли б бути простою відмазкою. Але всі ці футболісти грають в Англії та Іспанії, де постійно матчі проходять через два дні на третій.

Якщо подивитися на склад збірної, то більшість – не футболісти УПЛ. Питання у тому, що в нас невеликий вибір гравців, аби проводити ротацію, якщо порівнювати з тими ж Англією та Італію, де Саутгейт та Спалетті можуть вісім замін провести, і в якості не буде різниці. А у нас є чотирнадцять-п’ятнадцять футболістів, тому відсутність ключових гравців дуже впливає.

Ми з тобою були свідками найбільш результативного матчу збірної проти Сан-Марино на Арені Львів, коли наша збірна забила дев’ять сухих голів. На папері здавалося, що Мальта – збірна такого ж ґатунку, як і Сан-Марино, але на ділі це виявилося не так. Загалом протягом останніх років усі говорять, що немає команд, які не вміють грати футбол. Зараз дійсно усі навчилися грати?

Частково так. Наприклад, той же Люксембург – не видатна збірна, але там є непогані футболісти, деякі в УПЛ грали. Зараз вони ще ведуть боротьбу за вихід на Євро.

Збірна Мальти не має якогось проривного покоління футболістів, але є дуже хороший італійський тренерський штаб. Марколіні і усі його помічники – люди, які дуже добре знають своїх гравців, вивчили той базовий функціонал, який вони можуть виконувати.

Якщо згадати моменти, які були в Мальти проти України, там же не було якихось супер-комбінацій в стилі Гвардіоли. Там все дуже просто: дві-три передачі в центрі – і одразу пас на фланг на швидкість. Вони розуміють, що можуть виконати, побачили, що це працювало проти України. Той же Мбонг скільки проблем створив для нас у першому таймі. Поки вони були свіжі, про що ми говорили по ходу матчу, той же капітан збірної Мальти 35-річний Борг у першому таймі фактично не відпускав Мудрика, у нього мало що вдавалося.

Тому так, збірні однозначно вчаться грати футбол. Повертаючись до Мальти, я б відзначив тренерів, помітно, що вони добре попрацювали.

Не можу не запитати твою думку про Мудрика. Його зараз критикують з усіх сторін. На відміну від матчу з Північною Македонією, у грі з Мальтою він більше взаємодіяв з командою, забив, але також частенько втрачав м’ячі після жорстких зустрічей з мальтійцями. Як оціниш його гру у цьому матчі? Чи заслужена загальна критика на адресу Мудрика?

Частково я б з цією критикою погодився. В Англії багато поважних футбольних людей, колишніх футболістів постійно повторюють таку фразу, що Мудрику треба вчитися грати футбол. Це сприймається так, ніби він взагалі нічого не вміє. Але насправді тут йдеться про те, що бігти швидко з м’ячем – це лише половина, а може, навіть менша половина справи. Потрібно розуміти вчасність всіх дій: коли ти обігруєш, коли віддаєш передачу і що ти в підсумку хочеш отримати в цьому моменті.

Якщо порівнювати два матчі з Північною Македонією та Мальтою, то однозначно у другій грі був значно збалансованіший варіант Мудрика. Один з перших моментів, коли він зайшов у штрафний майданчик в першому таймі, одразу віддавав передачу. Проти Македонії були схожі моменти, коли він ішов на двох-трьох суперників, у гострий кут, постійно біг по прямій до лицевої лінії. Тут же було інше. Помітно, що Ребров, який, до речі, публічно заступався за Мудрика на післяматчевій пресконференції гри з Північною Македонією, провів розмову з ним, і це дало результат. Адже журналісти так само запитували, чому він не грає через передачі. Дуже важливо, що Мудрик забив, адже було помітно, як він розчаровувався, коли воротар потягнув або після невлучних ударів. Гол є – і це добре.

А стосовно тих єдиноборств і емоцій після них, то цей момент треба прибирати. Я пам’ятаю, у другому таймі був епізод, де він спочатку програв боротьбу, а потім зіграв ззаду в підкаті. Добре, що не зачепив суперника, але його це вивело з себе. Той же капітан Мальти Борг з самого початку матчу його провокував. Мудрика намагалися розхитати психологічно, і це майже вдалося.

Ти вже трішки згадав про матч з Італією. Італійців ще чекає гра з Північною Македонією, яка є незручним суперником для них, але швидше за все саме в очному матчі з Італією ми будемо вирішувати долю путівки на Євро. Що ти очікуєш від цієї гри?

Мені хотілося б бачити більш зрілу команду від Реброва. Ми можемо вже частково аналізувати, як цей відбір проходив. У жодному з зіграних матчів не було простої перемоги. Обидва матчі з Північною Македонією – дуже важкі, особливо перший, де 0:2 програвали у першому таймі. З Мальтою – дві перемоги, одна з них завдяки пенальті, причому другого, перше не забили. Остання перемога 3:1 – рахунок наче серйозний, але ми знаємо, як все відбувалося, було надзвичайно складно.

Тому важко зараз думати про Італію, спостерігаючи таку якість футболу. Дуже хотілося б сподіватися на Північну Македонію, що вони знову зможуть не програти Італії. Ще раз повторюся, що тоді нам не треба буде вигравати. З такої точки зору може бути простіше. Ну й формально для нас це буде домашній матч, ми бачили, як підтримують збірну України навіть у тих же Польщі, Чехії, Словачинні. Це було дуже непогано. Можливо, це допоможе.

Щодо Італії, то та наша поразка на Сан-Сіро і те налаштування, з яким тоді вийшли італійці, можуть трішки лякати. Підбір футболістів у них набагато більший. Звичайно, там зараз свої проблеми, ось ці скандали з відстороненням футболістів через ігри на тоталізаторі. Може, це десь їх трохи розхитає.

У будь-якому разі, якщо ми не вийдемо з групи, то є ще Ліга націй. Там все непогано для нас складається. Шотландія вже вийшла на Євро, тому є запасний варіант. Зараз на Чемпіонат Європи важче не потрапити, ніж туди вийти.

Як ти загалом для себе оцінюєш збірну України під керівництвом Сергія Реброва?

Якщо говорити про жовтневі матчі, то тут роль зіграла відсутність Циганкова. Ярмоленка теж, але саме Циганков був тим гравцем, який при Реброві забиває найбільше: у нього чотири голи за всі матчі. Якщо порівнювати з командою Петракова, то тренерський стиль Реброва мені подобається набагато більше. Поки це ще не команда Реброва, немає того футболу, який звик ставити тренерський штаб у тих же «Динамо» та «Ференцвароші». Очевидно, що це не той футбол, але є прогрес.

Головне – в цієї команди є характер. Можна згадати товариський матч проти Німеччини і першу гру проти Північної Македонії, де програли перший тайм і, здавалося б, що тут поразка без шансів, але на другий тайм у нас вийшла інша команда. Ну і повернімося до матчу з Мальтою: почали погано, пропустили, але ще в першому таймі вигравали. Так, десь пощастило, пенальті, але це все похідне, на перерву ми пішли з перевагою у рахунку. Поки в цієї збірної немає цілісної картини, але є характер, який дозволяє здобувати результат.

Ти згадав за «Ференцварош», «Динамо». Очевидно, що Ребров мав більше часу, щоб поставити свій футбол у клубних командах, адже він постійно працював з тими футболістами. А у збірній він має лише кілька днів, щоб щось донести до гравців. Тобі не здається, що Ребров тільки набуває досвід тренера збірної?

Так і є насправді. Ребров – ще не тренер збірної, він ще клубний тренер. Варто звернути увагу, що перед жовтневими матчами збірної була перенесена гра УПЛ «Зоря» – «Шахтар», а ще місяць тому, перед вересневими поєдинками, був перенесений матч «Динамо». Тобто все це робиться для того, аби футболісти більше часу провели в збірній, щоб той же тренерський штаб зміг швидше донести свої ідеї, а футболісти могли бути більш адаптовані до того, що вони мають показувати на полі.

Дуже важко переходити від клубного футболу до збірних. Цей перехід не всім дається. Якщо провести зворотну паралель, взявши Андрія Шевченка, то у збірній в нього був хороший штаб помічників, сам Шевченко добре комунікував з футболістами, і у нього все вдавалося. Потім він почав клубну кар’єру, але у «Дженоа» не вийшло. Так, там інший підбір футболістів, свої внутрішні історії. Але сам факт полягає у тому, що збірна – це один вид діяльності, клуб – зовсім інший. Не завжди хороші тренери на клубному рівні проявляють себе зі збірною або навпаки.

Повернімося до твоєї коментаторської діяльності. Нещодавно тебе критикував мастодонт українського коментаторського цеху Віктор Вацко за те, що ти «проїхався» по тоді ще динамівцю Сергію Сидорчуку під час матчу з «Бешикташем» і не так вимовляв прізвище одного з футболістів. Чи спілкувалися ви з ним, чим завершилася та ситуація?

Ні, особистого спілкування у нас не було. Ситуація нічим не завершилася, я вже про це говорив. Я трішки наплутав з опорником «Бешикташа» у транслітерації його прізвища. Але це нормальне зауваження, нічого в цьому страшного немає, часто буває так, що хтось когось виправляє. На рахунок Сидорчука, то був період, коли з матчу в матч, особливо в єврокубках, колишній капітан «Динамо» фактично привозив гольові моменти на власні ворота. Тому моя реакція на це викликала якесь обговорення. Зрештою, звичайна ситуація.

Я дивився програму Володимира Звєрова, де ти розповідав про цю ситуацію і також підколов Вацка, що він неправильно назвав прізвище одного з футболістів.

Знаєш, тут на будь-якого коментатора можна накопати таких історій (сміється, – ВН). Дуже важко встежити за всіма вимовами прізвищ футболістів, хоч ти і готуєшся до матчу, переслуховуєш усіх. Але може зіграти стара звичка. Наприклад, у нас довго футболіста «Барселони» називали Хаві, а не Чаві, чи Хабі Алонсо, а не Чабі Алонсо. Сольск’яєр – це взагалі історія з дитинства, бо потім всі здивувалися, чого це він Сульшер. Таких історій багато. В цьому плані немає безгрішних коментаторів.

Чи зможемо ми тебе почути на матчі з Італією?

Про це рано говорити. На MEGOGO є великий пул коментаторів, тому не можу нічого спрогнозувати.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Головне фото – скрін з трансляції MEGOGO
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
Валерій Показати IP 19 Жовтня 2023 20:30
Самому треба вчитися
Мудрик Показати IP 19 Жовтня 2023 20:37
Ну ти і Валерій
Хавбек Показати IP 20 Жовтня 2023 09:13
Біда нашого суспільства в тому, шо кожна кухарка знає і дає поради як управляти державою ! Займайтеся кожен професійно своєю справою і не пхайте носа до чужого проса !
Брат Кополовця до Хавбек Показати IP 20 Жовтня 2023 11:39
Біда нашого суспільства в тому, що каждий, не прочитавши текст, хоче написати під ним якийсь недолугий коментар. Каждий!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus