Музей волинської школи іконопису - унікальний в Україні

Музей волинської школи іконопису - це перший і наразі єдиний в Україні заклад такого профілю. В його експозиції – понад сотня кращих зразків творів релігійного мистецтва давньої Волині. Про це інформує Слово Волині.

Історія становлення

Збір експонатів розпочався навесні 1981 року. Тоді Міністерство культури УРСР розпорядилося взяти на облік цінні історичні та мистецькі пам’ятки, що перебувають у діючих та знятих з реєстрації культових спорудах, з відповідною їх паспортизацією, каталогізацією та фотографуванням.

Волинський краєзнавчий музей створив експедицію з молодих наукових працівників на чолі з корифеєм мистецтвознавства, світлої пам’яті Павлом Миколайовичем Жолтковським, життя і наукова діяльність якого протягом тривалого часу були пов’язані з Великою Волинню. Саме завдяки цій мудрій, далекоглядній людині врятовано багато цінних творів живопису та відкрито таке унікальне явище в українській мистецькій культурі, як волинська ікона.

– Ми об’їздили всі 370 храмів Волинського краю, – пригадує колишній член експедиції, а нині завідувачка Музею волинської ікони Тетяна ЄЛІСЄЄВА. – Павло Миколайович заражав нас своєю шаною до національних пам’яток мистецтва, відкривав їх духовну цінність. При цьому часто-густо повторював: «Прийде час, вірте, і всі ці речі стануть народові потрібними». В результаті експедицій 80-х років фонди Волинського краєзнавчого музею поповнили 1109 експонатів, зокрема 300 ікон волинської школи іконопису.

У ті далекі 80-ті роки виник задум організувати виставку відреставрованих ікон. Потік відвідувачів до незнаних досі оригінальних пам’яток тягнувся безперервною вервечкою з усіх куточків Волині і сусідніх областей. Це наштовхувало фахівців на думку відкрити в обласному центрі Музей волинської ікони, тим паче, що відреставровані ікони потребують особливих умов зберігання, постійного нагляду спеціалістів.

Експозиція

… Зали сповнені духовної таємничості творів давнини, урочистої тиші та душевного тепла і сонячної усмішки завідувачки Музею волинської ікони Тетяни Єлісєєвої, яка того дня була моїм гідом. Тетяна Миколаївна каже, що основу колекції становлять ікони ХVІ–ХVІІІ століть – мистецька спадщина Волині, через яку простежуються самобутні, неповторні особливості Волинської школи малярства.

В експозиції представлена легендарна реліквія – Холмська Чудотворна ікона Божої Матері візантійського письма ХІ-ХІІ століть, яку передала до музею мешканка Луцька Надія Горлицька, чиє родове дерево походить із Холмщини. Присутність в експозиції Холмської Богоматері цілком обґрунтована, адже волинський іконопис, розвиваючись власним шляхом, своїми коренями торкався візантійських традицій мистецтва.

Воістину волинська збірка іконопису є національною скарбницею українського мистецтва. В ХVІ – на початку ХVІІ століття на Волині існувала ціла мережа малярських осередків: у Ковелі, Луцьку, Острозі, Ратному, Турійську та інших поселеннях. Тетяна Єлісєєва стверджує, що цей факт зафіксований документами.

Ікона «Спас у славі» ХVІ століття, що відкриває експозицію, вражає досконалістю композиції, вільним і енергійним живописом, гармонійним колоритом, монументальною довершеністю форм.

«Юрій Змієборець» другої половини ХVІ століття вирізняється своєрідністю художньої інтерпретації. Майстер звертається до графічних форм моделюванням. Ікони «Моління» та «Спас Вседержитель» початку ХVІІ століття – робота одного високомайстерного іконописця. Золоте тло, гравійоване рослинним орнаментом, починаючи з ХVІІ століття, стає характерною ознакою волинського іконопису.

«Спас на престолі з чотирма ангелами» та «Різдво Богородиці» першої половини ХVІІ століття є яскравим втіленням ренесансних традицій у волинському малярстві.

Ікона «Спас Вседержитель» представляє найвищий рівень професійного малярства Волині першої половини ХVІІ століття. В іконі все знаходиться в гармонії: світлотіньове ліплення лику, злагоджений колорит, ювелірна довершеність візерунка різьбленого золоченого тла.

«Свята Варвара» з житієм» кінця ХVІІ століття належить до малярської класики Волині. Свята на іконі сповнена реальної краси.

Протягом століть найпоширенішим образом на Волині був іконографічний тип Богородиці «Одигітрії» («Путівниці»), що втілював ідею заступництва та милосердя Богоматері. Своєрідність ікони «Богородиця Одигітрія» кінця ХVІІ століття полягає в ліризмі та м’якій жіночності образу Діви Марії.

Ікони «Святий Миколай», «Різдво Богородиці», «Спас Вседержитель», «Святий Онуфрій» датуються останньою чвертю ХVІІ – початком ХVІІІ століття і належать іконописній майстерні Михнівського Стрітенського монастиря, який був заснований Філоном Єловицьким у 1647 році. Образи на іконах «Михнівського маляра» вирізняються тонким, делікатним моделюванням ликів.

В іконі «Святий Онуфрій» 1717 року майстер втілив легендарний образ пустельника і аскета ІV століття, який провів 60 років самотою в Єгипетській пустелі. Культ Св. Онуфрія, як записано в музейному путівнику, набув особливого поширення на Волині з кінця ХVІІ століття з поступовим утвердженням унії.

В експозиції Музею представлені роботи Йова Кондзелевича – ікони «Спас Вседержителя» та «Святий Георгій», фрагменти пророчого ряду іконостасу. Ці твори зачаровують тональним багатством, гармонійністю кольорів, одухотвореністю та живописною теплотою образів, бездоганно побудованими композиціями.

Поряд із Кондзелевичем у складі монастирських артілей працювало ще ряд майстрів – авторів ікон «Спокуса Ісуса Христа», «Преображення» початку ХVІІІ століття, «Св. Миколая» ХVІІІ століття. Твори Йова Кондзелевича та іконописців з його оточення представляють найвищий рівень професійного малярства Волині, зламу ХVІІ-ХVІІІ століть і становлять золотий фонд українського мистецтва цього періоду. Над іконописом волинських церков працювали маляри польського походження. До таких належать Слав Михальський та його син Томаш, чиї ікони «Св. Миколай», «Св. Катерина», «Коронування Богородиці», «Причащання Св. Онуфрія» відзначені бароковими формами, декоративністю, насиченістю кольорів.

Волинське малярство ХVІІІ століття розвивалося на тлі утвердження унії. Ікона «Христос – виноградна лоза» 1747 року символічно трактує таїнство євхаристії. Вино з лози, що виростає з боку Ісуса Христа, – це кров, яку він пролив на хресті за спокутування людських гріхів…

Ось такий побіжний огляд далеко не всіх пам’яток малярства, представлених у Музеї волинської ікони, ми зробили із керівником закладу Тетяною Єлісєєвою. Варто зауважити, що наукові експедиції з обстеження, збору мистецьких та історичних пам’яток триває й зараз.

Збірка сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею постійно поповнюється новими, досі невідомими експонатами і вже нараховує понад 600 творів іконопису. За час свого існування Музей волинської ікони став знаним в Україні і за кордоном. Тут відбуваються щорічні наукові конференції «Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації». Волинські ікони є однією з найбільших груп пам’яток давнього українського мистецтва, що збереглися до нашого часу.

До музею залюбки приходять на екскурсію і дошкільнята, і школярі, і студенти, і ветерани. Тут вже побували делегації із США, Канади, Індії, Японії, Данії, Норвегії, Чехії та багатьох інших країн світу. Воістину, святе місце порожнім не буває.

Петро ГОРЩАРУК,

м. Луцьк.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---