МИ ЦЕ БАЧИЛИ: один вечір з луцькими ДАІшниками. РЕПОРТАЖ

Святковий вечір 19 грудня, коли вся країна шанує пам’ять святого Миколая, для луцьких ДАІвців – звичайний робочий час. Патруль заступає на чергування о 20 годині вечора, і несе варту аж до 8 ранку. Мимоволі задаєшся питанням, чи важко відбути 12 годин на такій службі. Але, схоже, правоохоронцям до таких умов роботи не звикати – служба є служба. Кажуть, що незалежно від пори доби та дня календаря мають виконувати свої обов’язки.

Патруль, разом з яким я відправився на чергування, контролює дороги, прилеглі до міста Луцька. Роботи тут вистачає, адже правоохоронці відповідають за ситуацію на дорогах, підконтрольних їм. Ось чому таким важливим аспектом в роботі ДАІвців є патрулювання. Проїжджаючи дорогами, вони не тільки слідкують за дорожнім потоком, але, кажуть, звертають увагу на стан дороги.

«Наприклад, десь слизька ділянка дороги є. Чи дерево впало, загороджує проїзд, - таке трапляється. В такому випадку інформація передається у відповідні служби, працівники яких і займаються вирішенням проблеми», - пояснюють мені.

Але розповідь чоловік був змушений раптово перервати – перед автомобілем ДАІшників, як це буває, нізвідки з’явився велосипедист. На щастя, водій патрульного авто вчасно помітив транспортний засіб, який рухався ледве не посередині смуги, при цьому похитуючись.
«Ось зараз і проведемо профілактичну роботу», - говорить міліціонер, зупиняючи велосипедиста.

Таке відчуття, що велосипедист спочатку не розуміє, що від нього хочуть – спочатку дивується, що він порушив, потім сперечається. Правоохоронці стоять на своєму, мовляв, чоловік керує транспортним засобом напідпитку. А це порушення статті 127 - «Керування велосипедом у стані алкогольного сп’яніння». З цього приводу літній велосипедист нічого не говорить. Лишень впирається, і не хоче пред’являти документи, що засвідчують особу. Та, зрештою, показує пенсійне посвідчення, обіцяє більше так не робити, та їде далі по своїх справах.



Скільки «коштує» пияцтво за кермом

Та якби ж тільки п’яні велосипедисти були проблемою для учасників дорожнього руху – набагато небезпечнішими є їх «автомобільні» колеги, які люблять випити за кермом. Зрештою, старший лейтенант Шемелюк, з яким я чергував у святковий вечір, зауважив, що у більшості випадків водіїв лякає відповідальність за вчинене правопорушення. Тим більше, що віднедавна штраф за водіння автомобіля у нетверезому стані становить близько 5000 гривень.

Водійська солідарність, або «блимни дальнім»

Напевне, навіть тим, хто не має водійського посвідчення, добре відоме негласне правило - «помітив ДАІшників – подай сигнал зустрічним». До такої водійської солідарності інспектори ставляться по-різному. Мовляв, з однієї сторони це добре: водій попередив зустрічних, що попереду є патруль, і вони збавляють швидкість, намагаються не порушувати правила. Все-таки небажання платити чималий штраф сильніше за бажання пошвидше дістатись до «пункту Б».

Але, разом з тим, ніколи не знаєш, кого ти попереджуєш: «А от уяви, можливо, за кермом зустрічного авто їде злочинець, який викрав його. Чи вдрузьку п’яний. У таких випадках чим раніше зупиниш порушника – тим краще. Адже невідомо, чи не зіб’є когось п’яниця за кермом, і чи вдасться потім знайти викрадене авто», - пояснює недолік такої «ведмежої послуги» інспектор.

Навіть мови про хабар не може бути :)

Не міг я не запитати інспекторів і про те, чи часто водії намагаються «вирішити питання на місці», не бажаючи платити великий штраф. На це ДАІшники відповіли, що стараються, щоб навіть розмова у таке русло не заходила.

«Відразу пояснюємо, що за порушення правил водій сплатить штраф в установленому порядку. І на цьому крапка», - розповідають мені.

Проїдаючи повз село Сокиричі Ківерцівського району, патрульні не помітили підозрілий автомобіль, який набирав ходу.

«Він від’їхав від бару, і досить швидко рухається», - пояснив інспектор, притиснувши педаль газу. І дійсно, на спідометрі ВАЗівської «десятки» вже було 100 кілометрів за годину, а до автомобіля, який рухався попереду, ми ще навіть не наближались. При чому, зауважимо, що дозволена швидкість у межах населеного пункту становить 60 кілометрів на годину.

Наздогнати старенький Ford нам вдалось лише за декілька кілометрів від населеного пункту – з сиреною та проблисковими маячками. На запитання інспектора про те, чому водій відразу не зупинився, чоловік пояснив, що не чув сигналів. Інспектори звірили номерні знаки кузову, перевірили документи та поцікавились, чи, бува, не вживав водій спиртного. На що той відповів, що за кермом ніколи не пив, та і алкоголь майже не вживає.

«Не пив ні при старих штрафах, ні при нових», - наостанок зауважив він.

Тому, оскільки доказів перевищення швидкості у ДАІшників не було, водія, побажавши щасливої дороги, довелось відпустити.

Ось так і пройшов святковий вечір в компанії працівників Державтоінспекції. І не дивлячись на те, що чоловіки охоче розповідали про все, що я їх питав, виявились досить скромними – навіть імені свого називати не хотіли. Кажуть, що простої роботи не буває – їхня теж складна, як і інші. Бувають і курйозні, веселі моменти. Так, інспектор розповів, як навесні 2013 року, коли випали чи не рекордні кількості снігу, йому довелось маячками показувати дорогу водієві грейдера, який чистив дорогу:

«А мало того, що з його боку сніг валить, так він ще й в товстенних окулярах. Не знаю, як він там що бачив», - сміючись, згадує чоловік.

На цьому і розпрощались – на годиннику була лише 23 година, а попереду у інспекторів ще цілих 9 годин патрулювання.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---