На Волині за заявами журналістів за рік відкрито 5 кримінальних справ. Деталі

Чи справді ситуація з порушеннями свободи слова на Волині погіршується, розповіли керівники Нацполіції області.

Про це йшлося під час зустрічі керівництва волинської поліції та представниці ГО «Інститут масової інформації» із журналістами 15 вересня.

Як повідомив начальник ГУ Нацполіції в області Петро Шпига, протягом 8 місяців цього року Інститут масової інформації зафіксував на території України 173 випадки порушень свободи слова. Найбільш розповсюдженими порушеннями лишаються перешкоджання діяльності журналістів, залякування. На території Волині зафіксували випадки, коли порушували кримінальні провадження за різними випадками перешкоджання журналістській діяльності. З початку року слідчі розпочали п’ять кримінальних проваджень щодо представників ЗМІ. З них перешкоджання професійній діяльності (171 стаття Кримінального кодексу) стосувалися дві справи. Петро Шпига запевнив, що намагається тримати такі справи на особистому контролі.

Зі слів тимчасово виконувача обов’язків заступника начальника ГУНП у Волинській області, начальника слідчого управління Максима Новицького, інші три кримінальні провадження стосуються тілесних ушкоджень – одні середньої тяжкості (стаття 122), одні легкі (стаття 125) та погроза вбивства (стаття 129 КК).

Як повідомила регіональний представник ГО «Інститут масової інформації» у Волинській області Мая Голуб, порівняно з минулим роком на Волині погіршилася ситуація з порушенням прав журналістів. Так, Волинь потрапила у трійку областей, де зафіксували найбільше порушень свободи слова. На Волині протягом 8 місяців зафіксували 15 порушень (у Київській області – 38, у Миколаївській - 17). Так, йдеться про погрози журналістам, спроби зламати електронну скриньку тощо.

Максим Новицький зауважив, що у ході доведення умислу злочинців, які перешкоджають професійній діяльності, важливим є саме визначення журналіста. На його думку, журналіст повинен мати при собі або жилет із написом «преса», або відповідний значок, адже йдеться про перешкоджання професійній діяльності (коли журналіст йде не за продуктами у магазин, а для того, щоб, наприклад, знімати репортаж). Отже, мовляв, бажано, щоб працівники ЗМІ були позначені візуально, адже всі сумніви трактуватимуться не на користь журналіста. Натомість, з його слів, трапляються випадки, коли журналісти не встигали пред’явити посвідчення до того, як проти них вчинили злочин, тому що не мали посвідчень при собі. Наразі, з його слів, жодне з проваджень за статтею 171 не дійшло до суду.

Також він застеріг журналістів від публічного оголошення про погрози чи інші злочини, які хтось чинить стосовно них. Якщо злочинець знає з посту у соцмережі про те, що журналіст звернувся до правоохоронців, документування протиправних дій злочинця зводиться нанівець, і неможливо притягнути злочинця до відповідальності. Тому, краще одразу звернутися із заявою для правоохоронців, для того, щоб вони спланували негласні слідчі дії та задокументували діяльність правопорушника, а згодом притягнути його до відповідальності. Якщо ж у журналіста немає співпраці з якимось конкретним слідчим, він запевнив, що готовий особисто налагодити це і поміняти слідчого.

До прикладу, розпочате провадження щодо погроз редактору інтернет-видання «Волинь24» Юрію Ричуку, але жодних документів, які підтверджують те, що він є журналістом, у правоохоронців немає. Коли йтиметься про оголошення підозри, такі документи будуть необхідні для справи. Якщо слідчий чи інший працівник поліції не взяв у журналіста посвідчення, на будь-якій стадії справи журналіст може написати клопотання, у якому попросить долучити ці документи до справи.

Також він зауважив що якщо йдеться про погрози вбивства, такі погрози повинні носити реальний характер, коли є реальні підстави побоюватися, що погрози будуть виконані. Якщо ж йдеться про телефонні дзвінки, смс-повідомлення тощо, якщо немає передісторії, якихось конфліктів перед тим, такі погрози закінчуються закриттям кримінальних проваджень.

Максим Новицький зауважив, що попри те, що говорять, що ситуація з порушенням прав журналістів в області погіршилася, цьогоріч є два провадження за 171 статтею (торік таких було 4). Те, що справи не доходять до суду, зумовлене проблемами у доведенні. Наприклад, торік журналістка Василина Боруцька зверталася щодо перешкоджання діяльності, але у прокуратурі відповіли, що її не пропускали до зали облради протягом лише кількох хвилин і це не становило небезпеки та було малозначним.

Він зазначив, що перешкоджання діяльності журналіста – кримінальний злочин, але у кримінальному кодексі йдеться про те, що не є злочином дія, яка хоча й формально містить ознаки злочину, але через свою мало значимість не становить суспільної небезпеки (тобто, не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди). Істотна шкода, своєю чергою – це оціночне поняття. Отже, не всі перешкоджання можуть бути злочинами.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---