На території Шацька - нові археологічні знахідки.ФОТО

Півсотні різночасових об'єктів ранньозалізного віку, римського часу, давньоруського періоду виявили на території багатошарового поселення в урочищі «Сад», що у селищі Шацьк.

Протягом липня на території пам’ятки працює рятівна археологічна експедиція державного підприємства «Волинські старожитності».

Про це повідомив у прес-центрі підприємства.


За розкопок ДП «Волинські старожитності», під керуванням Сергія Демедюка, дослідили 100 квадратних метрів багатошарового поселення.

На об'єкті виявили 50 різночасових об'єктів: ранньозалізного віку, римського часу, давньоруського періоду. Серед цікавих знахідок: крем’яний наконечник стріли і бронзове шило лужицької культури.

Також виявлені окремі знахідки більш давніших за час існування поселення епох: мікролітичні вироби доби мезоліту і фрагмент крем'яного долота мідного віку.

Проте слідів поселення цих епох поки-що не зафіксовано», - йдеться у повідомленні.


В експедиції взяли участь: Андрій Бардецький (Дубно, керівник розкопок), Олена Бардецька (Рівне), Михайло Вашета (Волинський обласний краєзнавчий музей), Юрій Пшеничний (Держаний історико-культурний заповідник міста Дубно), кандидат філософ наук Роман Слободян, (Східноєвропеський університет імені Лесі Українки), Дмитро Синьоок (Луцьк), Богдан Гінайло (Шацьк), Олександр Бокайло (Острог, НаУ Острозька академія) та студенти 2 і 3 курсів історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки.

Разом з археологічними дослідженнями, студенти проходили етнографічну практику під керівництвом кандидата історичних наук Алли Дмитренко, досліджуючи народну та традиційну культуру населення Шацького поозер'я.

Цьогорічний сезон став ювілейним для археологів. Пам'ятку відвідали колеги із Казахстана, Польщі, Харкова (Тетяна Крупа), Ужгорода (Геннадій Бокоч).


Довідково:

Центральну частину археологічної пам'ятки «Багатошарове поселення та городище давньоруського часу в урочищі Сад» на східній околиці селища Шацьк займає давньоруське місто Рай. Воно двічі згадується в Іпатіївському літописі у 1255 року та у 1287 року.
Відповідно до літопису у містечку Рай князь Володимир Василькович складав свій заповіт.

Протягом XIX — першої половини ХХ століття літописне містечко Рай локалізували північніше міста Кам'янця, на захід від міста Гродно, біля сучасного села Райгород, або за 20 км на південний захід від міста Августів. У 1962 році Павло Раппопорт розмістив Рай на території сучасного села Яревище Старовижівського району.

У 2008–2011 роках за результатами археологічних досліджень, у селищі Шацьк та у селі Яревище волинські археологи пов'язують літописний Рай зі стіжковим городищем у Шацьку, що є складовою частиною археологічної пам'ятки «Багатошарове поселення та городище давньоруського часу в урочищі Сад».

Відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 03.07.2009 року № 521/0/16-09 пам'ятка у Шацьку включена до Реєстру пам'яток археології місцевого значення під охоронним номером 2001-Вл.

Пам'ятка належить до категорії стіжкових городищ давньоруського часу, основною морфологічною характеристикою яких є відсутність валів і ровів та наявність насипного ескарпу, що переважає над оточуючим рівнинним ландшафтом.

Розташована на східній околиці селища Шацьк, на високому березі озера Люцимер, що піднімається на 4 метри над рівнем води. Озеро розміщене з південної сторони пам'ятки, зі східної і північно-східної сторін вона обмежена заболоченими територіями, а північну і західну частину займає сучасна житлова забудова. Місцеве населення називає цю територію «Гора», а в картографічних документах вона значиться як урочище «Сад».

Пам'ятка виявлена у 2007 році Сергієм Демедюком. Протягом 2009–2012 років археологічними експедиціями досліджено 671 метрів квадратних площі п'ятьма розкопами та двома траншеями.

Знахідки представлені численними виробами з кераміки, каміння, кістки, скла, металу (у тому числі кольорового). Окремої уваги заслуговує знахідка 2010 року, виготовлена з рогу, що має закінчення у вигляді голови звіра з відкритою пащею, основа предмета орнаментована рядами візерунку у вигляді рядів трикутників між двома смугами. Виріб має балтійське походження і датується Х століття.

Археологами виявлено значну кількість свинцевих торгових пломб з гербовими знаками Рюриковичів, а також мідний перстень з князівським знаком-тризубом у розквітлій формі. На основі цього персня-печатки розроблено і затверджено селищною радою сучасний герб Шацька.

Важливими знахідками з Шацького городища є дві вислі печатки. У першій на лицевій стороні зображено погруддя архангела Михаїла, а на звороті — напис в три рядки «ДЪНЪСЛОВО». Ця печатка належить полоцькому, новгородському, турівському, а пізніше і великому київському князю Святополку-Михаїлу Ізяславичу (1050–1113).

Друга печатка на лицевій стороні має погрудне зображення святого Андрія, на звороті напис «WT АНДРЕЯ». Стилістично вона близька до печаток Ратібора, що може бути свідченням їх синхронності. Можна припустити, що вона належала комусь з княжих намісників рубежу ХІ-ХІІ століть.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---