«Нас вивели та хотіли розстріляти», – волинський археолог про роботу в місії «Чорний тюльпан» на Донбасі
Після запеклих боїв 2014-2015 років на окупованій території українського Донбасу залишилося чимало тіл загиблих українських воїнів. Їхнім пошуком, ексгумацією та транспортуванням на підконтрольну Україні територію займалися волонтери місії «Чорний тюльпан». Одним із таких волонтерів був волинський археолог Олексій Златогорський.
ПРо це повідомляє Громадське радіо.
Про фах археолога Олексій мріяв змалечку, тому і вступив до Волинського національного університету на історичний факультет. Після навчання у виші працював у краєзнавчому музеї, охоронній археологічній службі.
«Пізніше став директором державного підприємства «Волинські старожитності» Інституту археології Академії наук України. Займався як археологічними розкопками, так і різними археологічними експертизами. Пошук, реєстрація пам’яток на території Волинської та Рівненської областей», – розповідає чоловік.
За словами Олексія, з початком війни на Донбасі життя змінилося. Спочатку став волонтером, допомагав військовим. Після боїв під Іловайськом на окупованій території опинилися тіла багатьох загиблих українських воїнів. Керівництво Збройних сил України звернулося до пошуковців, до Національного військового історичного музею, аби створити групи спеціалістів, які можуть виїжджати на окуповану територію для збору та евакуації останків військовослужбовців.
«Вперше ми виїхали на початку січня, одразу після Нового 2015 року. Група наша складалась із чотирьох людей – Миколи Собуцького, Юрія Сковороди, Андрія Трофімука і мене. І перша поїздка була за тілами двох воїнів із Волині. Ми мали привезти на Волинь перепоховати, але нас попросили залишитись. Керівник «Евакуація 200 Чорний тюльпан» Ярослав Жилкін сказав, що наразі немає вільної групи, а виїздів у січні було вже достатньо на ті території, що окуповані», – говорить Олексій.
Волонтери з Волині працювали переважно на території, яку контролювали бойовики незаконного збройного формування «ДНР». Зокрема виїжджали до Дебальцевого, Донецького аеропорту, Савур-могили, Мар’їнки.«О четвертій ранку ми виїжджали на наш «нуль», якщо було узгоджено. В основному проїжджали через пункт «Гамаліївка». Далі заїжджали до Донецька, до їхнього «керівництва». На той момент ми точно могли і не знати, куди ми будемо їхати – все трималося у таємниці. А далі вже нам казали, що виїжджаємо на таку і таку точку», – додає археолог.
Найчастіше доводилося працювати під дулами автоматів, адже супроводжуючі бойовики ставилися до волинських волонтерів вороже, каже Олексій Златогорський: «Перший виїзд, це ми були, так би мовити, необстріляні. Ми виїхали, у нас всіх перевіряли паспорти на тій Гамаліївці. Ми ще не знаєм, що нас чекає. У нас у всіх прописка – Західна Україна. Нас вивели, поставили, хотіли розстріляти».
Фактично кожен виїзд на ексгумацію супроводжувався ризиком для життя, наголошує Олексій. Траплялося, що їх навмисне скеровували на мінні поля. Такий випадок стався, коли біля Дебальцевого забирали останки медсестри.
«Її розірвало на фугасі. І ми збирали частини її тіла – їх розкидало за 50 метрів від місця загибелі. І, коли вже там половину зібрали, нам кричать: поле заміноване. Ну, то що ти вже зробиш? Зібрав всі тіла, читаючи «Отче наш», і по своїм слідам назад повернувся», – додає Олексій Златогорський.Робота пошуковця на місці боїв – складна для непідготовлених людей. Олексій Златогорський, маючи чималий досвід археологічних розкопок на місцях поховань, зізнається: щодня хотів припинити таку працю. Довелося звертатися за допомогою до психологів.
«Різні вже такі психологічні ситуації. До того ж, вже працювали два роки і потім вже зверталися до психологів. Важко було повертатися до нормального життя. Нормального, бо тут ніби мир – все спокійно, тролейбуси їздять, а там – зовсім інший світ», – пояснює волонтер.
Зараз Олексій Златогорський повернувся до улюбленої справи. Очолює спеціалізовану установу «Волинські старожитності», впорядковує занедбані польські цвинтарі. А також займається рятівними археологічними дослідженнями.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
ПРо це повідомляє Громадське радіо.
Про фах археолога Олексій мріяв змалечку, тому і вступив до Волинського національного університету на історичний факультет. Після навчання у виші працював у краєзнавчому музеї, охоронній археологічній службі.
«Пізніше став директором державного підприємства «Волинські старожитності» Інституту археології Академії наук України. Займався як археологічними розкопками, так і різними археологічними експертизами. Пошук, реєстрація пам’яток на території Волинської та Рівненської областей», – розповідає чоловік.
За словами Олексія, з початком війни на Донбасі життя змінилося. Спочатку став волонтером, допомагав військовим. Після боїв під Іловайськом на окупованій території опинилися тіла багатьох загиблих українських воїнів. Керівництво Збройних сил України звернулося до пошуковців, до Національного військового історичного музею, аби створити групи спеціалістів, які можуть виїжджати на окуповану територію для збору та евакуації останків військовослужбовців.
«Вперше ми виїхали на початку січня, одразу після Нового 2015 року. Група наша складалась із чотирьох людей – Миколи Собуцького, Юрія Сковороди, Андрія Трофімука і мене. І перша поїздка була за тілами двох воїнів із Волині. Ми мали привезти на Волинь перепоховати, але нас попросили залишитись. Керівник «Евакуація 200 Чорний тюльпан» Ярослав Жилкін сказав, що наразі немає вільної групи, а виїздів у січні було вже достатньо на ті території, що окуповані», – говорить Олексій.
Волонтери з Волині працювали переважно на території, яку контролювали бойовики незаконного збройного формування «ДНР». Зокрема виїжджали до Дебальцевого, Донецького аеропорту, Савур-могили, Мар’їнки.«О четвертій ранку ми виїжджали на наш «нуль», якщо було узгоджено. В основному проїжджали через пункт «Гамаліївка». Далі заїжджали до Донецька, до їхнього «керівництва». На той момент ми точно могли і не знати, куди ми будемо їхати – все трималося у таємниці. А далі вже нам казали, що виїжджаємо на таку і таку точку», – додає археолог.
Найчастіше доводилося працювати під дулами автоматів, адже супроводжуючі бойовики ставилися до волинських волонтерів вороже, каже Олексій Златогорський: «Перший виїзд, це ми були, так би мовити, необстріляні. Ми виїхали, у нас всіх перевіряли паспорти на тій Гамаліївці. Ми ще не знаєм, що нас чекає. У нас у всіх прописка – Західна Україна. Нас вивели, поставили, хотіли розстріляти».
Фактично кожен виїзд на ексгумацію супроводжувався ризиком для життя, наголошує Олексій. Траплялося, що їх навмисне скеровували на мінні поля. Такий випадок стався, коли біля Дебальцевого забирали останки медсестри.
«Її розірвало на фугасі. І ми збирали частини її тіла – їх розкидало за 50 метрів від місця загибелі. І, коли вже там половину зібрали, нам кричать: поле заміноване. Ну, то що ти вже зробиш? Зібрав всі тіла, читаючи «Отче наш», і по своїм слідам назад повернувся», – додає Олексій Златогорський.Робота пошуковця на місці боїв – складна для непідготовлених людей. Олексій Златогорський, маючи чималий досвід археологічних розкопок на місцях поховань, зізнається: щодня хотів припинити таку працю. Довелося звертатися за допомогою до психологів.
«Різні вже такі психологічні ситуації. До того ж, вже працювали два роки і потім вже зверталися до психологів. Важко було повертатися до нормального життя. Нормального, бо тут ніби мир – все спокійно, тролейбуси їздять, а там – зовсім інший світ», – пояснює волонтер.
Зараз Олексій Златогорський повернувся до улюбленої справи. Очолює спеціалізовану установу «Волинські старожитності», впорядковує занедбані польські цвинтарі. А також займається рятівними археологічними дослідженнями.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Льодяна печера посеред спекотної пустелі США не тане вже 3 тис. років: у чому її феномен
Сьогодні 00:31
Сьогодні 00:31
Через війну в Україні почалася зворотна еволюція собак
Сьогодні 00:15
Сьогодні 00:15
10 лютого: свята, події, факти. Європейський день безпечного інтернету та День парасольки
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
В Україні дорожчають овочі: як змінилися ціни
9 Лютого 2026 23:46
9 Лютого 2026 23:46
Ковельчанин, який у гостях поцупив телефон, відсидить сім років
9 Лютого 2026 23:28
9 Лютого 2026 23:28
Більшість громад Волині забезпечені фахівцями із соціальної роботи
9 Лютого 2026 23:09
9 Лютого 2026 23:09
Із замовників будівництва в Луцькому районі хочуть стягнути 7,5 млн грн пайової участі
9 Лютого 2026 22:50
9 Лютого 2026 22:50
У Литві теоретичний іспит з водіння можна буде складати українською мовою
9 Лютого 2026 22:31
9 Лютого 2026 22:31
Чому на Волині світло подають лише шість годин на добу
9 Лютого 2026 22:12
9 Лютого 2026 22:12
У бою загинув волинянин Василь Гнатюк
9 Лютого 2026 21:53
9 Лютого 2026 21:53
Загинув екіпаж українського гелікоптера Мі-24
9 Лютого 2026 21:34
9 Лютого 2026 21:34


