«Не хочу вас засмучувати, але в нас усе гаразд», – Андрій Осіпов про роботу Одеської кіностудії

Адвокат, письменник, громадський діяч, голова правління Одеської кіностудії Андрій Осіпов нещодавно презентував у Луцьку стрічку «Чому я живий», під час знімань якої виступив генеральним продюсером.

В ефірі програми «Тема дня» телеканалу «Аверс» він розповів, що для нього дуже знаковим є те, що промокампанія фільму стартувала саме у Луцьку, хоча чимало київських колег були неабияк цим подивовані.

Із 4 листопада стрічка «Чому я живий» стартує в національному прокаті.

«Це фільм про вічні людські цінності, заснований на реальних подіях, що відбувалися у Маріуполі 80 років тому. Це кіно, яке зняла одна з найстаріших кіностудій світу. Надзвичайна історія окупації, Голокосту. Але жанр – трагікомедія. Ми розказали історію, що зберігає світло та віру в людство», – розповів Андрій Осіпов.Він зауважив, що, на жаль, у кіностудії нині немає дитячих проєктів, які підтримувала б держава. А ця стрічка – якраз для сімейного перегляду: щемка, добра. Цей фільм, на його думку, варто дивитися разом кільком поколінням: дідусям з бабусями, батькам і дітям.

«Моє надзавдання – відродити любов до фільмів Одеської кіностудії, – каже продюсер. – Кіностудія – це таке місце, куди люди приходять і не звільняються. Я прийшов туди попрацювати на кілька місяців, та вже п’ять років там. А є працівники, у яких стаж на кіностудії – 60 років. Моя робота – це завжди контакт з творцями, багатьох із яких, на жаль, уже нема серед нас. Вони казали: «Хлопчику, вчися, дивись, але не знищуй. Підтримуй і бережи всіма силами. У тебе є ключі від кабінету керівника, але це більше обов’язок, ніж привілей». Так, це такий собі тягар, але оскільки я людина амбітна, то мені це й приємно – бути десь поряд з тією великою історією».

Андрій Осіпов запевняє: українське кіно є досить якісним, адже чимало наших фільмів отримують нагороди на фестивалях класу А.

«До слова, «Чому я живий» уже має три нагороди на міжнародних кінофестивалях, хоча, по суті, ми ще не починали фестивальної історії, – додає він. – Думаю, що з українським кіно усе буде гаразд. Питання, наскільки швидко. Унеможливити його розвиток нікому не вдасться, хіба уповільнити. Це залежить і від уряду, і від депутатів, і від чиновників профільного міністерства, службовців Держкіно. Поки нам вдається порозумітися».

Очільник Одеської кіностудії переконує: вона є прибутковим підприємством і платить дивіденди державі.

«Вона платить державі за використання власних фільмів. Насправді смішна історія. Але держава визнала своєю власністю стрічки Одеської кіностудії радянської доби й віддала нам їх у користування. За це ми платимо приблизно мільйон гривень на рік, – наголошує він. – Крім того, кіностудія має прекрасний музей. Для підприємств державного сектору економіки бездотаційний музей – це перемога. А в нас він не просто бездотаційний, а забезпечує роботою чималий колектив та щороку приносить понад мільйон гривень чистого прибутку. Щомісяця наш YouTube-канал має понад 18 мільйонів відвідувань, звідти ми теж генеруємо прибуток».

Зі слів Андрія Осіпова, упродовж останніх чотирьох років на кіностудії активно тривають знімання, а вже два роки поспіль вона виходить на ринок з багатьма релізами.

«Як кажуть в Одесі, не хочу вас засмучувати, але у нас все гаразд», – жартує він.На його думку, успіх підприємства напряму пов’язаний зі ставленням керівника до своїх обов’язків.

«На кіностудії використовую різні підходи, у тому числі й ті, що ними послуговувався в адвокатурі, – провадить. – Адвокатура загартовує, адже доводиться використовувати різні методи задля досягнення результату. Я працівникам завжди кажу: «Як не можна робити, я знаю. Ви мені скажіть, як можна зробити».

У 2017 році весь трудовий колектив Одеської кіностудії заявив: вони знову хочуть знімати кіно. На той час це скидалося на рожеву мрію. А вже наприкінці 2018-го знімали стрічку «Фортеця Хаджибей», нині – «Чому я живий». На монтажі зараз українсько-болгарський фільм «Край ріки». У грудні починаються знімання картини «Режисер».

«Я був розчарований, коли наш Національний комітет для номінації на «Оскар» вибрав стрічку Наталії Ворожбит «Погані дороги», а не «Чому я живий», – зізнається. – Так, у Наталки чудовий фільм. Чому його вибрали? Бо він про сучасну українсько-російську війну на Донбасі. Але вони не розуміють, що і європейців, і американців наше скиглення з приводу війни вже дістало. Україна для них далека, вони не живуть в нашому контексті, тому намагатися його їм нав’язати – доволі примітивна політика».На його думку, «Чому я живий» мав би чудові шанси, якби його скерували на здобуття «Оскара». А «Погані дороги» навіть не включили у лонг-лист.

Як зазначає очільник Одеської кіностудії, наразі фестивальний рух у царині кіно в Україні – це головно майданчик для професійного спілкування й підтримки, адже кожен приз для професіонала – це передовсім визнання.

«Це не глядацька історія, – додає. – Є твори мистецтва, до яких глядач має бути готовим. Поясню за аналогією. У світі моди є Haute couture і prêt-à-porte. Коли дивишся Haute couture, то часто думаєш: як таке лахміття можна носити? А з prêt-à-porte інша історія, з часом ці напрями вже з’являються в мас-маркеті. Haute couture потрібен, щоб побачити тканини, кольори, тенденції тощо. Так само і з кіно. Якщо це авторський фільм, то його призначення – показати нові підходи, можливості в операторському мистецтві, монтажі тощо. А для глядача воно незрозуміле. Хоча, звісно, деякі фестивальні фільми мають широку глядацьку аудиторію».Окрім того, Андрій Осіпов зазначив, що на Волині планують розвивати кіномистецтво як взаємовигідне партнерство, можливість заробітку для місцевого бюджету, а також задля іміджу території. Ідеться про підписання під час допрем’єрного показу стрічки «Чому я живий» меморандуму про співпрацю між Одеською кіностудією, Волинською кінокомісією та облдержадміністрацією.

Читати ще: «Зробимо кузню кінофільмів на Волині»: у Луцьку відкриють філію Одеської кіностудії

«Я прагматичний мрійник, – усміхається очільник Одеської кіностудії. – Більшість українців не були у Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Сан-Франциско. Але вони знають, який вигляд ці міста мають, саме завдяки кіноекрану. І завдяки успішному кінопроєкту Луцьк може перетворитися на успішне місто, до якого з’їжджатимуться закохані, аби освідчитися».На його думку, Луцьк може бути романтичним містом, а може бути сімейним. Наприклад, знявши тут успішну молодіжну комедію, прокрутивши її в національному прокаті, можна не тільки заробити, а й збільшити потік туристів. Адже молодь розглядатиме цю територію як привабливу.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---