Пенсіонерка втратила майже 13 тисяч гривень: на Волині понад десять звернень щодо шахрайства за добу
За минулу добу до поліції Волині знову надійшло понад десять звернень щодо шахрайств. Зловмисники діють за старими і, здавалося б, відомими схемами – дзвінки з банку про заблокування рахунків, виплата допомоги від світових організацій, продаж товарів з повною передплатою, однак часто на емоціях та бажанні отримати кошти громадяни все ж стають жертвами шахраїв.
Про це повідомляють у Головному управлінні Національної поліції у Волинській області.
Так, наприклад, 67-річна лучанка натрапила в соцмережі на оголошення про отримання допомоги і перейшла за вказаним посиланням. Візуал сторінки був дуже схожим на сайт банку, тому, нічого не підозрюючи, жінка ввела свій логін і пароль до онлайн-банкінгу, інші персональні дані, надавши шахраям доступ до рахунків. Пенсіонерка втратила майже 13 тисяч гривень.
А 25-річна ковельчанка, купуючи в мережі військовий тактичний одяг, позбулася майже 15 тисяч гривень. Дівчина замовила речі та повністю оплатила наперед, однак ні товарів, ні повернення коштів не отримала. Зв’язок із продавцем перервався.
Днями мешканка Ківерців отримала повідомлення від знайомої з проханням позичити гроші. Волинянка перерахувала 13 тисяч гривень на вказану карту, проте, як з’ясувалося згодом, сторінку подруги зламали зловмисники і гроші отримали також вони.
Читати ще: Понад 900 шахрайств за десять місяців: як українцям не стати жертвами кіберзлочинців
Наразі поліцейські встановлюють причетних до скоєння цих правопорушень.
Щоб уберегтись від таких випадків:
Не відкривайте підозрілі посилання в мережі чи смс-повідомленнях, за якими пропонують отримати виплату. Пам’ятайте, офіційні виплати можна оформити лише в застосунку «Дія» та на офіційних сайтах організацій.
Якщо вас інформують про проблеми з банківською картою телефоном – не повідомляйте важливих даних співрозмовнику (пін-коди, коди на звороті картки, паролі тощо) та не виконуйте жодний дій, на які він вказує. Краще покладіть слухавку, перетелефонуйте у банк за офіційним номером й з'ясуйте ситуацію особисто.
Коли купуєте чи продаєте щось через мережу, не переходьте за посиланнями, надісланими у повідомленнях. Послуга безпечної доставки є в інструментах сайту, а краще – користуйтеся післяоплатою.
Якщо знайомі хочуть позичити кошти, пишучи це в соцмережах, і надсилають невідому карту, перетелефонуйте їм та переконайтеся, чи їх сторінку не зламали зловмисники.
Як ми писали раніше, на Волині судитимуть жителя Одещини, який ошукав двох пенсіонерок.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляють у Головному управлінні Національної поліції у Волинській області.
Так, наприклад, 67-річна лучанка натрапила в соцмережі на оголошення про отримання допомоги і перейшла за вказаним посиланням. Візуал сторінки був дуже схожим на сайт банку, тому, нічого не підозрюючи, жінка ввела свій логін і пароль до онлайн-банкінгу, інші персональні дані, надавши шахраям доступ до рахунків. Пенсіонерка втратила майже 13 тисяч гривень.
А 25-річна ковельчанка, купуючи в мережі військовий тактичний одяг, позбулася майже 15 тисяч гривень. Дівчина замовила речі та повністю оплатила наперед, однак ні товарів, ні повернення коштів не отримала. Зв’язок із продавцем перервався.
Днями мешканка Ківерців отримала повідомлення від знайомої з проханням позичити гроші. Волинянка перерахувала 13 тисяч гривень на вказану карту, проте, як з’ясувалося згодом, сторінку подруги зламали зловмисники і гроші отримали також вони.
Читати ще: Понад 900 шахрайств за десять місяців: як українцям не стати жертвами кіберзлочинців
Наразі поліцейські встановлюють причетних до скоєння цих правопорушень.
Щоб уберегтись від таких випадків:
Не відкривайте підозрілі посилання в мережі чи смс-повідомленнях, за якими пропонують отримати виплату. Пам’ятайте, офіційні виплати можна оформити лише в застосунку «Дія» та на офіційних сайтах організацій.
Якщо вас інформують про проблеми з банківською картою телефоном – не повідомляйте важливих даних співрозмовнику (пін-коди, коди на звороті картки, паролі тощо) та не виконуйте жодний дій, на які він вказує. Краще покладіть слухавку, перетелефонуйте у банк за офіційним номером й з'ясуйте ситуацію особисто.
Коли купуєте чи продаєте щось через мережу, не переходьте за посиланнями, надісланими у повідомленнях. Послуга безпечної доставки є в інструментах сайту, а краще – користуйтеся післяоплатою.
Якщо знайомі хочуть позичити кошти, пишучи це в соцмережах, і надсилають невідому карту, перетелефонуйте їм та переконайтеся, чи їх сторінку не зламали зловмисники.
Як ми писали раніше, на Волині судитимуть жителя Одещини, який ошукав двох пенсіонерок.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
NASA назвало імена астронавтів місії «Артеміда ІІІ»
9 Червня 2026 23:42
9 Червня 2026 23:42
США вперше втратили вертоліт Apache за час війни на Близькому Сході. Трамп пообіцяв відповідь Ірану
9 Червня 2026 23:23
9 Червня 2026 23:23
Британія хоче запустити ШІ в Королівському суді, щоб пришвидшити розгляд справ
9 Червня 2026 23:04
9 Червня 2026 23:04
Лосі й лисиці підходять до хат: на волинському хуторі живе семеро людей
9 Червня 2026 22:45
9 Червня 2026 22:45
Судять у Луцьку: чоловік після вбивства підписав контракт із військом, але скоїв новий злочин
9 Червня 2026 22:26
9 Червня 2026 22:26
«Спілкуйся вільно, почувайся впевнено»: у Луцьку презентували нову книгу Катерини Дубойської
9 Червня 2026 22:07
9 Червня 2026 22:07
Пролікував близько ста тисяч зубів: як Дантист із волинської бригади рятує бійців на фронті
9 Червня 2026 21:48
9 Червня 2026 21:48
ЄС вперше введе заборону на в'їзд російським військовим
9 Червня 2026 21:30
9 Червня 2026 21:30

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.