Підполковник з позивним Майор: історія командира Камінь-Каширського батальйону Волинської бригади ТрО
Підполковник Роман Остапчук на позивний Майор – командир Камінь-Каширського батальйону Волинської бригади тероборони. Пана Романа сміливо можна називати одним із облич нової української армії. Хоча все могло б скластися зовсім інакше – якби не війна.
Ровесник нашої Незалежності – народився 13 вересня 1991 року в сім’ї учителів. Тато Василь Тимофійович викладав географію і хімію, мама Тамара Георгіївна – біологію. А Роман марив історією, пишуть на сторінці 100-ї бригади ТрО у Фейсбуці.
Тож 2008-го, відразу після закінчення школи, подався з рідного Каменя-Каширського аж на Буковину – вчитися на історичному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Читати ще: Попри бронь, став до лав ЗСУ: у волинській бригаді ТрО служить педагог-стрілець на псевдо Дєрік
Та невдовзі після закінчення вишу – 18 березня 2014 року – 22-літнього молодшого лейтенанта запасу Остапчука мобілізували до лав ЗСУ.
«В університеті у нас була хороша військова кафедра, тож дечого мене таки навчили. Пам’ятаю свою першу посаду в армії – командир взводу матеріально-технічного забезпечення. У моєму підпорядкуванні була сила-силенна машин і водіїв», – усміхаючись, згадує Роман Васильович.
Спочатку молодий офіцер служив у першому батальйоні територіальної оборони, що був сформований на Волині навесні 2014-го – на початку російського вторгнення. Брав участь в АТО, зокрема у боях за Дебальцеве. Згодом служив на різних посадах у військкоматі, вже звідтіля кілька разів знову виїжджав на схід.
«Після створення Волинської бригади тероборони мене було призначено командиром кадру Камінь-Каширського батальйону – власне, командиром цього підрозділу я є і дотепер», – каже 32-річний підполковник з позивним Майор.
Читати ще: «Після кожного бойового виходу проводимо «роботу над помилками», – головний сержант з волинської бригади
На сході України, за понад тисячу кілометрів від рідної Волині, душу Романа Васильовича гріють думки про двох його діток – другокласника Михайла і першокласницю Олесю. А ще додає сил відповідальність за понад пів тисячі людей, які перебувають у його підпорядкуванні.
«Уперше потрапивши в зону бойових дій у 2014 році й подивившись на ситуацію очима історика, я озвучив друзям свій прогноз: це не на рік і не на два – ця війна надовго. Вже майже 10 років, як Україна бореться з російськими окупантами – і доведеться поборотися ще. Як комбатові мені хочеться, аби кожен мій боєць живим повернувся на Волинь. Вони ж – наші люди – зміцнюють і віру в Перемогу. Своїми морально-світоглядними рисами ми феноменально відрізняємося від здичавілих орків. Правда за нами – і ми неодмінно переможемо!» – упевнений командир волинських тероборонівців.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Ровесник нашої Незалежності – народився 13 вересня 1991 року в сім’ї учителів. Тато Василь Тимофійович викладав географію і хімію, мама Тамара Георгіївна – біологію. А Роман марив історією, пишуть на сторінці 100-ї бригади ТрО у Фейсбуці.
Тож 2008-го, відразу після закінчення школи, подався з рідного Каменя-Каширського аж на Буковину – вчитися на історичному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Читати ще: Попри бронь, став до лав ЗСУ: у волинській бригаді ТрО служить педагог-стрілець на псевдо Дєрік
Та невдовзі після закінчення вишу – 18 березня 2014 року – 22-літнього молодшого лейтенанта запасу Остапчука мобілізували до лав ЗСУ.
«В університеті у нас була хороша військова кафедра, тож дечого мене таки навчили. Пам’ятаю свою першу посаду в армії – командир взводу матеріально-технічного забезпечення. У моєму підпорядкуванні була сила-силенна машин і водіїв», – усміхаючись, згадує Роман Васильович.
Спочатку молодий офіцер служив у першому батальйоні територіальної оборони, що був сформований на Волині навесні 2014-го – на початку російського вторгнення. Брав участь в АТО, зокрема у боях за Дебальцеве. Згодом служив на різних посадах у військкоматі, вже звідтіля кілька разів знову виїжджав на схід.
«Після створення Волинської бригади тероборони мене було призначено командиром кадру Камінь-Каширського батальйону – власне, командиром цього підрозділу я є і дотепер», – каже 32-річний підполковник з позивним Майор.
Читати ще: «Після кожного бойового виходу проводимо «роботу над помилками», – головний сержант з волинської бригади
На сході України, за понад тисячу кілометрів від рідної Волині, душу Романа Васильовича гріють думки про двох його діток – другокласника Михайла і першокласницю Олесю. А ще додає сил відповідальність за понад пів тисячі людей, які перебувають у його підпорядкуванні.
«Уперше потрапивши в зону бойових дій у 2014 році й подивившись на ситуацію очима історика, я озвучив друзям свій прогноз: це не на рік і не на два – ця війна надовго. Вже майже 10 років, як Україна бореться з російськими окупантами – і доведеться поборотися ще. Як комбатові мені хочеться, аби кожен мій боєць живим повернувся на Волинь. Вони ж – наші люди – зміцнюють і віру в Перемогу. Своїми морально-світоглядними рисами ми феноменально відрізняємося від здичавілих орків. Правда за нами – і ми неодмінно переможемо!» – упевнений командир волинських тероборонівців.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 4
1
Показати IP
20 Листопада 2023 22:05
Не дарма розказують що командири разом з бійцями в атаки не ходять, по цьому видно який вгодований і чистий
До 1
Показати IP
21 Листопада 2023 01:12
Не бльомай ротом.Знаю хлопця з 2014 року.Справжній командир,який пройшов тернистий шлях від мл.л-та—командира взводу до комбата без ніяких протеже і т.п. Один із небагатьох,який дійсно заслужив свої погони.Якби всі берегли особовий склад ,як Роман,то втрати у війні були б набагато меншими.
Правда
Показати IP
21 Листопада 2023 09:02
Так ніхто в атаки не ходить,бо це інша війна.
До до 1
Показати IP
21 Листопада 2023 15:54
Якби цей комбат (командир частини) був австрієць, німець як в дивізії *галичина* чи поляк як у 27 дивізії то мабуть ніхто б не хрюкав а так на свого земляка то можна все, добре хоть ше за атошні пільги, групи, землю нічого не булькнув
«Присвячую татові-Герою»: лучанку визнали кращою воротаркою чемпіонату України з футзалу
Сьогодні 09:37
Сьогодні 09:37
ППО вночі знищила 21 із 34 ворожих ракет
Сьогодні 09:08
Сьогодні 09:08
Ворог обстріляв чотири теплоелектростанції ДТЕК і медзаклад
Сьогодні 08:39
Сьогодні 08:39
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.