Плюси і мінуси нового містобудівного законодавства

Першими в Україні обговорили теорію і практику застосування нового містобудівного законодавства волинські фахівці разом з колегами з Києва.

Ініціювали проведення однойменного семінару-практикуму - Конференція будівельників України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Нагадаємо, що 12 березня 2012 року виповниться рік, як українські й волинські будівельники, зокрема, працюють відповідно до норм Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», який охоплює всі етапи містобудування: від розробки планувальної документації, отримання земельної ділянки до введення в експлуатацію вже завершеного об’єкта.

Втім, перш ніж почати обговорення досвіду його застосування, виконавчий директор Конфедерації будівельників України (КБУ) Сергій Грабар зауважив, що не очікував такої зацікавленості з боку волинських фахівців, хоч перший семінар одразу планували провести саме в цьому регіоні, де один з найактивніших осередків Конфедерації.

Голова правління ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат» Руслан Вайман, який представляє КБУ на Волині, додав, що попередньо до участі в семінарі зголосилося 80 фахівців, а прибуло 140. «Це свідчить про те, що тема семінару справді актуальна і потребує обговорення» - зауважив керівник підприємства.

До слова, саме під час семінару-практикуму, Сергій Грабар вручив Руслану Вайману посвідчення і сертифікат, що засвідчує, що ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат» є членом ради директорів та регіональним представництвом Конфедерації будівельників України у Волинській області.

Обговорення нового законодавства у сфері містобудівної діяльності відбувалося у форматі визначення позитивних моментів і змін, які варто було внести, задля поліпшення й полегшення роботи фахівців будівельної справи.

Як розповів учасникам семінару керівник юридичного департаменту Конфедерації будівельників України Сергій Ластівка, розробники Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» надихалися досвідом Грузії. Активну участь в розробці, тоді ще, законопроекту брали представники КБУ. А, як зауважив Сергій Грабар, громадська організація, яка об’єднує близько 700 підприємств будівельної індустрії, дійсно має змогу не лише брати участь в розробці нормативно-правових актів, а й впливати на ухвалення центральною владою тих чи інших рішень.

Щодо Закону «Про регулювання містобудівної діяльність» то, виконавчий директор КБУ відзначив: «Він писався у наших стінах». На думку Сергія Грабара (а його підтримали усі присутні в залі, - «ВН»), цей закон – реформаторський.

Однак, додав виконавчий директор КБУ, на місцевому рівні поки не всі готові його дотримуватися. Щоправда, «це не стосується Волині, адже тут зроблено багато» - зауважив доповідач.

Заступник голови ОДА Едуард Стоєв відзначив, що після ухвалення нового законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності значно зменшилися витрати охочих будувати на всіх етапах – від намірів звести той чи інший об’єкт до його здачі в експлуатацію. Так, за словами посадовця, лише кількість необхідних дозвільних документів зменшилася з 93 до 23, відповідно пришвидшились процедури їх видачі.

Керівник юридичного департаменту Конфедерації будівельників України Сергій Ластівка додав, що тепер замість колишніх 5 лишилося 3 складові в переліку видів документації з планування населених пунктів – генплани населених пунктів, детальні плани та плани зонування територій.

Значно скоротилися також терміни від попереднього узгодження розташування об’єкта до здачі його в експлуатацію. За словами Ластівки, замість колишніх 415 днів після ухвалення Закону ця процедура триває лише 90. Спрощення стосується також будівництва об’єктів 1-3 категорій складності, щоб почати будівництво яких, лише треба надати в Держархбудінспекцію декларацію, а на підставі дозволів зводитимуть лише об’єкти 4-5 категорій складності. Щодо житлових будівель розміром до 300 квадратних метрів, то їх можна починати зводити лише надавши до Держархбудінспекції повідомлення про початок робіт.

Серед позитивів нового законодавства про містобудівну діяльність учасник семінару, директор МП «АДК» Георгій Шевчук виокремив також чітко визначений порядок проведення громадських слухань. Руслан Вайман підтримав колегу і зауважив: «Надзвичайно важливо, що кожен конкретний будинок не підлягає громадському обговоренню, а лише містобудівна документація».

Жваві дискусії викликало обговорення, позитивної, на думку Сергія Ластівки норми закону, якою передбачено відхід від ліцензування. Юрист КБУ зазначив, що ліцензування - рудимент системи колишнього СРСР, коли держава брала на себе всю відповідальність на перебіг будівельних робіт і їх якість. Нині ж, на думку Ластівки, законодавець визначив, що відповідати мають конкретні люди – сертифіковані фахівці. «Бо, якщо будівля падає, а ліцензія була, то помилка мусить мати ім’я, прізвище і по-батькові» - наголосив представник КБУ.

Тим часом впровадження сертифікації архітекторів та інженерів будівельної справи з осторогою сприймають волинські фахівці. Так, Георгій Шевчук переконаний, що ця норма лише зашкодить, адже втілити її важко. Зауважимо, що законодавець передбачає, що фахівці в галузі проектування мусять пройти навчання у відповідних центрах і за його результатами отримати, так званий, сертифікат відповідності. «Перенавчати досвідчених архітекторів, як і навіщо? Якщо за гроші фірми, то є ризик, що потім фахівець «втече», а якщо сам фахівець, то він стільки не заробляє» - наголосив Шевчук.

Одним із проблемних моментів нового законодавства, на думку заступника голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Володимира Папки є те, що на етапі погодження тих чи інших норм, спрощена і майже досконала нормативно-правова база знову починає ускладнюватися.

Так, щодо ліцензування, то на рівні Міністерства Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства заплановано відмінити обов’язкове ліцензування підприємств, які займаються будівельною діяльністю, точно так само, як зараз проводиться експертиза об'єктів 4-5 категорій складності, також і ліцензуватися будуть підприємства, які будують об'єкти 4-5 категорій складності.

Однак, за словами Папки, втілити цей задум можна буде лише за умови, що в законодавстві буде чітко визначено, які об’єкти належать до 4-5 категорій складності. Про важливість запровадження такого розподілу зауважив також Руслан Вайман. З його слів, необхідно більш чітко розмежувати об’єкти 3 та 4 категорій складності, а також додатково передбачити на законодавчому рівні «прозорі» правила виділення земельних ділянок під будівництво.

На думку Ваймана, необхідно, на законодавчому рівні, забезпечити проведення місцевими органами влади земельних торгів та аукціонів конкретних земельних ділянок, на яких генпланом, детальним плануванням території передбачено житлову забудову, на оформлення права власності чи надання в оренду на період забудови.

Одним з головним моментів, який забезпечує можливість застосовувати нове законодавство про містобудівну діяльність є наявність розроблених і затверджених схем планування територій. Заступник голови ОДА Едуард Стоєв зауважив, що на Волині розроблена схема планування територій області. На цей рік заплановано розробити схеми забудови територій 9 районів краю.

Уже мають затверджені генеральні плани забудови міст обласного значення - Луцька, Ковеля і Володимира-Волинського, на черзі – Нововолинськ. Водночас посадовець констатував, що на завершення роботи з розробки схем забудови усіх населених пунктів області загалом треба 65 мільйонів гривень – передбачити стільки грошей в обласному чи місцевих бюджетах Волинь не в змозі, то ж без допомоги держави не обійтися.

Підтримує посадовця у цьому сенсі у Руслан Вайман. На його думку, необхідно передбачити в державному бюджеті кошти на розробку генпланів, детального планування території міст, сіл, районів.

Також серед невирішених питань, на думку Ваймана залишається можливість отримання довгострокових кредитів під будівництво для фізичних та юридичних осіб не більше, ніж під 5 – 7 % річних. Стоєв на це відповів, що на Волині перемовини з фінансовими установами тривають. Буцімто, нещодавно голова ОДА Борис Клімчук зустрічався з представниками банків й обговорював питання кредитування. Водночас посадовець закликає архітекторів районів і міст краю також ініціювати зустрічі з банкірами.

Досить «гострою» була під час семінару також дискусія Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Нагадаємо, відповідно до цього нормативно-правового акта, значно збільшилися штрафи за порушення будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень, а також посилюється відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (суб’єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Зі слів Володимира Папки, цей закон дуже жорсткий, але виправданий. «В нас дуже багато порядних забудовників, але є й нерадиві. Подають декларацію, що хочуть будуватися, а через тиждень – що вже збудовано, то фактично – це самовільне будівництво хочуть узаконити» - наголосив посадовець.

Тим часом, на думку Руслана Ваймана, високі штрафи недопустимо застосовувати до проектних організацій. Штрафні санкції – надзвичайно обтяжливі, і можуть привести до зникнення малих проектних організацій, особливо в районах.

Такої ж думки, директор МП «АДК» Георгій Шевчук: «Якщо його виконувати (цей закон), то це призведе до краху організацій, особливо проектних». «30-40 тисяч на рік архітектор в середньому заробляє, а штраф може бути 90 і більше тисяч. До того ж це буде шквал судових позовів, бо архітектори будуть захищатися».

Пропозиції волинських фахівців будівельної галузі обговорені під час семінару знайшли відображення у пропозиціях, які за посередництвом управління містобудування та архітектури ОДА, були узагальнені й надані Конфедерації будівельників України. Представники якої, своєю чергою, пообіцяли надати їх на розгляд центральних органів влади і відстоювати внесення певних змін у ті чи інші нормативно-правові акти.

Зауважимо, що керівник Волинського осередку КБУ не сумнівається в тому, що місцевих фахівців почують в Уряді й Верховній Раді України. Звісно за умови, якщо допоможе КБУ, адже Руслан Вайман на власному досвіді пересвідчився, що пропозиції враховують. У розмові із «ВН» він розповів про пропозиції ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат», як члена Конфедерації Будівельників України та представника у Волинській області, які були свого часу враховані.

«Насамперед, це відміна проектної Декларації на отримання дозволу на виконання будівельно – монтажних робіт (а тільки її розміщення в газеті «Урядовий кур’єр» коштувало 10 тисяч гривень); скасування норми, яка передбачала залучення коштів на житлове будівництво виключно через Фонд фінансування будівництва (ФФБ). Оскільки, цей Фонд не виконував, як передбачалося, функцію захисту фізичних осіб, але його використання призводило до здороження будівельно – монтажних робіт на 3 – 5%; також внесено зміни в ДБН 360-92 (Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень) щодо забезпечення кожної квартири машино-місцем» - зауважив Руслан Вайман.

Підготувала Вікторія ПОЛІЩУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---