Позичений лучанином жилет врятував життя побратиму
Боєць першого окремого батальйону 14-ї бригади лучанин Віталій під час обстрілу бойовиків віддав свій кевларовий жилет бойовому побратиму. Сталося так, що побратима важко поранило осколками - влучило в шию, ноги, 2 осколки влучили груди. Хто зна, що могло б бути, якби не жилет, привезений з Волині.
Про це пише Юлія Ховайло у своїй публікації на інтернет-виданні “БУГ”.
Віталію залишився місяць до демобілізації. Зі сходу його чекає дружина і п’ятирічний син. Коли Влад підросте, тато розкаже йому дуже багато цікавих історій, яких зараз навіть мамі не розповідає, щоб не плакала. Одна з них – про бій під Горлівкою.
– Потрапили на диверсійну групу. Я був за кермом бойової розвідувально-дозорної машини, коли почався обстріл. Одягнув броник, а кевларовий жилет віддав Ростику, нашому снайперу, він саме причаївся десь в кущах. Хто зна, що могло б бути, якби він його не одягнув. Два осколки влучили прямо в груди. Поранило шию і дві ноги. Хлопці під’їхали машинами, забрали в госпіталь. Спочатку в Дзержинськ, потім – Часів Яр, Харків, – веде розповідь Віталій. – Снайпер – молодий боєць з Дніпропетровщини – після тривалого лікування знову повернувся на передову.
Кевларові жилети всього декілька днів перед боєм привезли волонтери. Волонтер Андрій Гаць із села Зубильне Локачинськго району їде в зону АТО не лише для того, щоб доставити військовим допомогу. Для нього це можливість побачити сина, який перебуває тут з вересня. Власне, це йому, «малому», як називає Андрія батько (адже й справді такий вік, двадцять один рік, на війні – це небагато), і вручили жилетку, а другу – «щасливу» – бойовому побратиму Віталію.
Розповідаючи про удачу дніпропетровського вояки, якого захистив жилет Віталіка, волонтер коментує: «Значить, вчасно приїхали».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише Юлія Ховайло у своїй публікації на інтернет-виданні “БУГ”.
Віталію залишився місяць до демобілізації. Зі сходу його чекає дружина і п’ятирічний син. Коли Влад підросте, тато розкаже йому дуже багато цікавих історій, яких зараз навіть мамі не розповідає, щоб не плакала. Одна з них – про бій під Горлівкою.
– Потрапили на диверсійну групу. Я був за кермом бойової розвідувально-дозорної машини, коли почався обстріл. Одягнув броник, а кевларовий жилет віддав Ростику, нашому снайперу, він саме причаївся десь в кущах. Хто зна, що могло б бути, якби він його не одягнув. Два осколки влучили прямо в груди. Поранило шию і дві ноги. Хлопці під’їхали машинами, забрали в госпіталь. Спочатку в Дзержинськ, потім – Часів Яр, Харків, – веде розповідь Віталій. – Снайпер – молодий боєць з Дніпропетровщини – після тривалого лікування знову повернувся на передову.
Кевларові жилети всього декілька днів перед боєм привезли волонтери. Волонтер Андрій Гаць із села Зубильне Локачинськго району їде в зону АТО не лише для того, щоб доставити військовим допомогу. Для нього це можливість побачити сина, який перебуває тут з вересня. Власне, це йому, «малому», як називає Андрія батько (адже й справді такий вік, двадцять один рік, на війні – це небагато), і вручили жилетку, а другу – «щасливу» – бойовому побратиму Віталію.
Розповідаючи про удачу дніпропетровського вояки, якого захистив жилет Віталіка, волонтер коментує: «Значить, вчасно приїхали».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Завтра у Луцьку прощатимуться з Героєм Андрієм Головачовим
Сьогодні 13:05
Сьогодні 13:05
У Шацького районного суду – новий голова
Сьогодні 11:59
Сьогодні 11:59
Поблизу Луцька водій BMW влетів у відбійник
Сьогодні 10:52
Сьогодні 10:52
Трагічна історія з життя, або «Хто винен?»: на виставі у Волинському драмтеатрі – аншлаг. Фоторепортаж
Сьогодні 10:36
Сьогодні 10:36
Медова замість Мінська: у Луцьку перейменували ще 7 вулиць
Сьогодні 10:20
Сьогодні 10:20