Європу можуть накрити аномальні холоди та шторми: вчені виявили тривожний сигнал в океані

Посеред Північної Атлантики, на південь від Гренландії, вода тримається помітно холоднішою, ніж мала б. Дослідники прозвали цю ділянку холодною плямою, і дехто з них вважає, що вона може свідчити про серйозні зміни в океані, від яких залежить клімат усього континенту.

Про це пише УНІАН з посиланням на The Telegraph.

Як пояснює видання, в Атлантиці працює велетенська система течій, яку науковці називають Атлантичною меридіональною перекидною циркуляцією (скорочено AMOC). Вона переносить теплу воду з тропіків на північ і таким чином гріє Європу.

Саме завдяки цьому механізму в Лондоні немає таких лютих зим, як у канадській Оттаві, хоча британська столиця лежить приблизно на 675 кілометрів північніше. Ця ж система рятує Ісландію та скандинавські країни від сибірських морозів.

Двигун течії розташований на півночі Атлантики: там холодна солона вода опускається на глибину й підтягує за собою теплу воду з півдня. Проте через потепління Гренландія тане, опадів стає більше, і в океан потрапляє багато прісної води. Вона легша, тож тоне гірше, а отже, циркуляція слабне.

За даними видання, тут виникає замкнене коло: слабша течія приносить на північ менше солі, вода стає ще прісніша, і система гальмує ще сильніше.

Читати ще: Чорне море нагрівається разом зі Світовим океаном: учені попереджають про загрози

Багатьом такий сценарій нагадає фільм-катастрофу «Післязавтра» 2004 року, де зупинка течій миттєво занурює планету в льодовиковий період. Однак у матеріалі наголошують: доказів того, що щось настільки різке й швидке можливе, немає.

Повний колапс AMOC, ймовірно, розтягнувся б на десятиліття і навряд чи стався б раніше, ніж наприкінці цього століття. Але, на думку науковців, окремі частини системи можуть почати давати збій значно раніше.

«Частини AMOC можуть почати руйнуватися ще на шляху до повного колапсу. Це процес, який супроводжуватиметься збуреннями», – сказав Лорі Лейборн, науковий співробітник аналітичного центру Chatham House.

Особливе занепокоєння викликає субполярний коловорот – кругова течія на південь від Гренландії, яка живить усю систему. Деякі дослідження припускають, що вона може почати вимикатися вже у 2040-х роках, а серйозні зміни настануть протягом якихось десяти років. Це не заморозить усю Північну Європу, але може принести відчутно холодніші зими та посухи.

«Коли саме – сказати важко, але я вважаю, що є суттєвий ризик того, що це може статися протягом найближчих 20 років. По суті, це означає, що планувати треба вже зараз», – зазначила Свінда Фалкена з Утрехтського університету.

Де саме лежить так звана точка неповернення для всієї течії, досі ніхто не знає. Оцінки дуже різняться: від потепління на 1,4 градуса порівняно з доіндустріальним рівнем (а світ щойно до нього дійшов) до 8 градусів. Втім у тому, що течія слабшатиме, науковці одностайні. Ще у 2023 році Міжурядова група експертів зі зміни клімату дійшла висновку, що до кінця століття вона дуже ймовірно ослабне на 24-39%.

Читати ще: Рекордне Ель-Ніньйо може забрати 450 тисяч життів за пів року: які країни в зоні ризику

Дослідники вже малюють, якою могла б бути Європа після зупинки течії. Взимку континент шматували б потужні шторми через різкий контраст між замерзлою північчю та теплим півднем.

Арктичний лід міг би спуститися до берегів Шотландії та скандинавських фйордів, а на Балтиці знадобилися б криголами. Канали Амстердама замерзали б намертво: у Нідерландах морози сягали б мінус 20, а в Скандинавії – мінус 40 градусів.

Літо при цьому залишалося б спекотним, але дощів стало б менше, тож гостріше відчувалася б нестача води. Підвищення рівня моря загрожувало б повенями на атлантичному узбережжі та засоленням низинних полів. Як ідеться в одному з досліджень, у Великій Британії частка землі, придатної для вирощування зернових, скоротилася б із нинішніх 32% до 7%.

Наслідки відчула б і Африка: посуха на заході континенту могла б погнати мігрантів на північ. А Ісландію, за сценарієм, підготовленим для Північної ради міністрів, чекав би економічний крах через зникнення рибних запасів.

За наявними даними, загрозу дедалі серйозніше сприймають на державному рівні. Ісландія оголосила можливий колапс AMOC ризиком для національної безпеки. Фінляндія та Нідерланди оцінюють наслідки для себе, причому голландці насамперед перевіряють свої захисні споруди від моря. Британія виділила 81 млн фунтів на систему раннього попередження, яка стежитиме за льодовим щитом Гренландії та субполярним коловоротом.

«Безвідповідально чекати абсолютної впевненості, перш ніж готуватися. Адже на той момент, коли наслідки стануть незаперечними, запобігти їм може бути вже запізно», – заявив міністр клімату Ісландії Йоуганн Пауль Йоуганнссон.

Втім у матеріалі зауважують, що мережа спостереження за океаном досі хитка: частина приладів працює на короткострокові гранти, які закінчуються вже до 2028 року. Єврокомісія цього літа виділила на спостереження 92 млн євро, а у вересні сума зросла до 220 млн, проте, на думку науковців, для надійної системи по всій Атлантиці цього замало.

Головним способом зменшити ризик дослідники називають скорочення викидів парникових газів. Цю думку поділяють і в урядах країн, які першими відчули б наслідки.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---