Книга про українсько-польське порозуміння - у Луцьку. ФОТО

Презентація результатів проекту «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943» відбулася сьогодні, 17 червня, у Луцьку.

Під час презентації були присутні консул Кшиштоф Савіцкі та Генеральний консул Республіки Польща у місті Луцьк Беата Бживчи.

«Думка про організацію проекту народилася в Луцьку. Згодом проект презентуватимуть у Острозі, Рівному та Любліні», - повідомив Кшиштоф Савіцкі.


У проекті брали участь українські та польські студенти, які впродовж двох тижнів влітку 2012 року, працюючи на території волинських сіл та сіл Люблінщини, записували спогади та свідчення свідків Волинської трагедії 1943 року. У кожній студентській групі працювали як українські, так і польські студенти. Група з двадцяти молодих поляків та українців відвідала понад 50 населених пунктів, зібравши 145 розповідей. Метою проекту було дослідження спільного минулого українців та поляків, а саме їхньої взаємодопомоги під час Волинської трагедії. Збирали свідчення про українців, які рятували сусідів-поляків від неминучої смерті, та поляків, які давали притулок українським родинам. Уроком покори для усіх учасників цієї ініціативи стали зустрічі з особами, які рятували поляків чи українців і дотепер не вважають це героїзмом, а звичайним жестом допомоги іншій людині.


Результатом їхньої роботи проекту стала тримовна польсько-українсько-англійська книга «Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943», яка містить статті журналістів, істориків, а також розповіді очевидців трагічних подій на Волині. Створили також інтернет-сторінку з матеріалами дослідження.


Студенти, які брали участь у проекті повідомили, що мали на меті передусім знайти хороші сторони у стосунках українців та поляків, показати не злочинців та жертв, а героїв, які рятували життя інших. Зокрема вони розповіли про мешканку одного з волинських сіл, яку у 1943 році, у чотирирічному віці, українці знайшли серед польських трупів. Біля дівчинки виявили папірець з її ім’ям та прізвищем. Родина українців взяла її на виховання та піклувалася, як про рідну дитину. Сьогодні літня жінка не володіє польською, проте хотіла б відшукати інформацію про своїх батьків.

Одна з авторів книги Олександра Зіньчук розповіла, що учасники проекту організовували семінари, у яких брали участь польські та українські історики, проводили консультації зі спеціалістами. За її словами, ця ініціатива є одним із кроків на шляху українсько-польського порозуміння.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---