Призер Чемпіонату Європи з бразильського джиу-джитсу: «Далі йду за золотом!»

Перший в історії волинського спорту призер чемпіонату Європи із бразильського джиу-джитсу Михайло Савчук розповідає: «Я тримав золото в руках». Практикуючий спортсмен, головний тренер луцького клубу «Гарда» після здобуття на змаганнях срібної медалі провів перше відновлювальне тренування. Ділячись враженнями, він розповів про найважчі у своєму житті змагання та амбітні плани на майбутнє.

«ЗМАГАННЯ ТАКОГО РІВНЯ НАМ І НЕ СНИЛИСЯ»

Розповідаючи про свої враження від змагань, Михайло Савчук каже, що це одні із найпотужніших чемпіонатів з бразильського джиу-джитсу в Європі, а тому почав готуватися до них з нового року, тренування бували й по кілька разів на день.

Нагадаємо, Чемпіонат Європи із бразильського джиу-джитсу, де вперше в історії волинського спорту взяв участь лучанин, відбувся 4 травня у Барселоні.

«Хоча це Чемпіонат Європи, але на нього з’їжджаються спортсмени з різних куточків світу, зокрема були американці, канадці, спортсмени з Ізраїлю, представники азійських країн та інші. Ці змагання є показником професійності, який дозволяє виставляти своїх бійців на змаганнях світового рівня. І це величезний трамплін для спортсмена. Приємно, що я пройшов перевірку знань, отримав фактор впевненості у своїх силах, методиках», – наголосив Михайло Савчук.

Змагання «Championship Masters Europe» організувала Міжнародна федерація бразильського джиу-джитсу (IBJJF). Чемпіонат призначений для спортсменів, які займаються джиу-джитсу тривалий час і вік яких сягнув позначки 30 (мають статус «master»). З України виборювати призові місця поїхало десятеро українців.

Попри те, що змагання відкриті, тут не треба проходити відбіркові етапи, кожен із спортсменів повинен виконати ряд обов’язкових умов участі. Зокрема, треба бути рекомендованим авторитетною особою, а це може бути професор з джиу-джитсу (людина, яка має чорний пояс із бразильського джиу-джитсу, також має свою школу з філіалами по світу. Михайла рекомендував його наставник Андре Тім Монтейро (Andre Tim Monteiro), який є багаторазовим чемпіоном світу). Також треба входити у Всесвітню федерацію джиу-джитсу і мати ліцензію, а це, у свою чергу, передбачає активну участь у розвитку спорту та своїй професійності, зокрема це участь у різного роду змаганнях, семінарах, тренінгах, зборах.

«Я ТРИМАВ ЗОЛОТО У РУКАХ»

«Для мене це були найважчі й найуспішніші змагання. Було не просто, зважаючи на відповідальність, адже велика кількість людей з України, зокрема й з Луцька, підтримували мене, писали смс, що вірять у перемогу. Це неабияк зобов’язувало.

Я був так близько до перемоги, вже відчував, що золото тримаю в руках, знав, що можу виграти, був впевнений у собі. Але боротьба, як багато інших контактних видів спорту, – це швидка шахова гра, якщо десь прогаяв момент, то сутичка змінюється миттєво не на твою користь. Так, я поступився в чемпіонському протистоянні. Але поразка у фіналі стала великою мотивацією, щоб виступити ще раз і впевнено виграти. Я маю отримати це золото!

Аналізуючи ситуацію після змагань, бачу, що є певний гарний досвід підготовки,побачив моменти, де треба допрацювати, що посилити, знаю куди рухатися – тільки вперед», – наголошує спортсмен.

Він пригадує, що перша сутичка була з американцем Miсhael P Field, яку виграв по балах. Півфінальний поєдинок був з іспанцем Ludovic Beltran Murillo, його виграв достроково задушливим прийомом, а фінальну сутичку програв представнику Австрії Віктору Павлову. У результаті Михайло Савчук став срібним призером Чемпіонату Європи у категорії: сині пояси, до 88 кілограмів, Gi (в кімоно).

КУРС НА ПЕРЕМОГУ

«Ці змагання цікаві тим, що на них з’їжджаються світові зірки бразильського джиу-джитсу, є змога з ними познайомитися, обмінятися контактами та налагодити співпрацю. Зокрема, мені вдалося познайомитися зі спортсменами з Іспанії, Франції, Польщі. У перспективі посилюватимемо нашу співпрацю, аби мати змогу проводити спільні тренування, їздити в гості за досвідом та разом змагатися.

Зауважу, що ці змагання не дають матеріальної нагороди, проте дають статусу й неймовірні відчуття. І сотні людей їдуть на них, бо тут справа не в матеріальному, а значно вищих цінностях.

Загалом, мені шкода, що розвиток бразильського джиу-джитсу в Україні відбувається без державної підтримки: спортсмени їдуть на змагання за власні кошти, лише на ентузіазмі. Якби наші бійці, що їдуть представляти державу на світовому рівні, мали хоча б якусь підтримку, то цей спорт був би значно масовішим. Для прикладу, у європейських країнах цей спорт один з найпріоритетніших й має значиму державну підтримку. От в Арабських Еміратах взагалі він на стільки популярний, що зараз ведеться мова про те, або у школах запровадити уроки з джиу-джитсу.

Щодо моїх планів на наступні роки, то сміливо можу сказати, що поїду за золотом наступного року.

Можливо, виступ на чемпіонаті світу спланую на 2021-й рік. Попри свою спортивну кар’єру, як спортсмена, я залишаюся тренером і передаю здобутий досвід на навики нашому підростаючому поколінню», – завершує розмову Михайло Савчук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---