Що люди роблять уночі? Дещо про луцькі нічні клуби

Коли на початку 90-х у Луцьку стали з’являтися зразки західної культури клубного відпочинку, ставлення до них було неоднозначне. «Добрі справи вночі не робляться» – казали критики. І пояснювали: в подібних закладах в основному збираються любителі хильнути, «зняти» дівчат, пики побити та наркотиками бавитися. Ніде правди діти: спочатку так і було.
Біля витоків
Протягом 18 років незалежності України в Луцьку зникали та з’являлися нічні клуби, орієнтовані на різну аудиторію та якість сервісу. Ветеран – клуб «Версаль», який працює з 1993 року.
Омолодили та піднесли на новий рівень нічного відпочинку клуби, які почали з’являтися пізніше: «Метро», «21 століття», «Золото», «Chery».
Нині, кажуть учасники ринку, інфраструктура нічного відпочинку Луцька перенасичена. Для тієї кількості населення і платоспроможності, які є у Луцьку, місту вистачило б двох нічних клубів. Тоді вони працювали б на повну потужність і були б прибутковішими. І місця усім бажаючим відпочити вистачило б, і клуб зміг би працювати хоч щодня, – вважає керуючий розважальним комплексом «Оксіджен» Роман Хорзов.
«З розрахунку, що людина заплатить 50 гривень за вхід, приблизно 100 залишить всередині і потурбується про свій зовнішній вигляд для відвідин клубу», - каже Хорзов.
Фаворитами читачів «ВН», судячи з результатів рейтингу, стали три луцькі клуби: «Золото», «Метро» та «Версаль».
Особливості луцького «клабінгу»
Знавці кажуть, що нині за європейськими параметрами, статус «нічного клубу» ставить перед закладом ряд вимог. Такі заклади працюють переважно лише вночі, мають танцмайданчик, «чіл-аут» – місце, де можна відпочити від музики, широкий асортимент напоїв у барі та спеціалізований персонал – ді-джеїв, пі-джеїв, охоронців, ведучих тощо.
Відтак, кажуть спеціалісти, якщо назвався нічним клубом, маєш звертати увагу на усі елементи закладу: починаючи від фейс-контролю на вході і закінчуючи келихом, у якому подають коктейль, який має бути саме бокалом для коктейлю, а не, приміром, вина чи горілки.
Нині клієнти нічних клубів звикли до цих елементів і стали вимогливими до їх якості. Директор нічного клубу «Метро» Сергій Собочук згадує, що коли його заклад тільки виходив на ринок, пропонуючи відвідувачам живі виступи ді-джеїв, – це було «диковиною» для Луцька. Хоча цікавість до електронної музики була виличезною.
Але найперше, що відрізняє нічний клуб від решти відпочинкових закладів, – це спеціалізований персонал, який створює необхідну «відпочинкову» атмосферу. Лайт-джеї, які працюють над світловими ефектами, пі-джеї, які заводять натовп танцями, ведучі, які налаштовують відвідувачів на «потрібну хвилю»… Хорзов зазначає, що «клуб – це маленький театр з декораціями та артистами. Бармени, охоронці – це також артисти, які грають свою роль».
Найкращими «декораціями театру» читачі «ВН» визнали в клубах «Золото» і «Метро», які ділять перші сходинки в номінаціях «Умови і інфраструктура відпочинку» і «Стиль оформлення інтер’єру». Клуби набрали по 28% голосів відвідувачів. Третю позицію займають клуби «Версаль» (20%) у номінації «Умови і інфраструктура відпочинку» та клуб «21 століття» (21%) у номінації «Стиль оформлення інтер’єру».
Клубний бар зазвичай має набагато ширший асортимент напоїв та коктейлів, ніж інший заклад. Хорзов зазначає, що нині коктейльна культура в Луцьку переживає спад. Оскільки грошей у людей менше, відтак важче стало продати віскі, коктейлі. Легше – горілку. Читачі «ВН» зазначили, що найкращий асортимент напоїв у клубі «Золото» (33%), друге місце віддали клубу «Версаль» (21,4%), третє посідає «Метро» 20%. Такі ж позиції розподілили клуби у позиції «Асортимент та якість закусок».
Нині, кажуть власники нічного клубного бізнесу, Луцькі «найт клаби» повністю поділили між собою аудиторію: за віком, музичними смаками, видом відпочинку, зрештою, навіть за платоспроможністю.
Проте конкуренція, в тому числі нечесна, відчутна, – зазначають бізнесмени. Собочук наприклад, каже про демпінгування цін на вхід.
«Мертвими» місяцями щодо відвідуваності у Луцьку останні роки учасники ринку називають весняні місяці, які передують Великодню, – час православного посту. Підприємці навіть дивуються, наскільки «люди стали набожні».
Клуб починається з фейс-котролю
Умови входу в клуб формують контингент відвідувачів. Увага власників клубу до питання безпеки – одна з головних запорук успіху закладу та його репутації. На початку 90-х років минулого століття, каже Собочук, у нічних закладах існувала проблема розповсюдження наркотиків. Яка, до слова, повністю не вичерпала себе й зараз.
Відтак «фільтруванню» гостей нічного закладу відводиться чи не головна роль. Наприклад, однією з умов входу до клубу є не лише тверезий стан гостя, а й його доброзичливість та зовнішній вигляд. Охоронці мають повне право оглянути вас металошукачем, перевірити вміст сумочки або й взагалі – не впустити того, хто їм не подобається, не пояснивши причини.
Власники клубів кажуть, що вони продають не напої, а емоції. Тому створити безпечну атмосферу надзвичайно важливо. Нині, каже Хорзов, відвідини нічного клубу на вихідних стали безпечним і нормальним атрибутом життя лучан.
Існують правила і щодо одягу, наприклад, спортивний дрес-код у клубах недоречний. Специфічним правилом, за словами Собочука, є заборона пропускати відвідувачів на милицях у гіпсі.
«Найбезпечнішим» за версію читачів «ВН» є клуб «Золото», за нього віддали свої голоси 50% відвідувачів. Другу сходинку посів клуб «Метро» з 14% голосів.
Для кого це все?
Кожен клуб міста має свого відвідувача, свою політику, філософію або цілковиту її відсутність. Портрет відвідувача того чи іншого клубу зазвичай формується залежно від його музичних смаків, віку та достатку.
За результатами голосування читачів «ВН» найкраще музичне наповнення пропонують клуби «Версаль» та «Золото», які набрали по 38% голосів. Третім іде клуб «Метро» з 11% голосів.
У деяких клубах музику замовляє клієнт. Директор нічного клубу «Версаль» Олександр Матвіюк зазначає основною ідеологією його закладу є повне потурання клієнту: «Відвідувач диктує свої умови і замовляє те, що він хоче чути. У нас є своя певна аудиторія. Це люди різного віку. Ми виграємо своїм ставленням до клієнта, тим, що йдемо в тому напрямку, в якому бажає клієнт».
Нічний клуб «Метро» вважають андеграундним щодо музичного наповнення. Це підтверджує і директор нічного клубу: «Зараз ми відходимо від крайнощів у музиці. Ця музика не приживається. Ми прийшли заробляти гроші, а  лише 5% слухає таку електронну музику, яку ми пропонували спочатку. Для них ми і надалі проводитимемо тематичні вечірки, проте змінюватимемо формат на більш «попсовий».
Хорзов каже, що створюючи клуб «Золото», орієнтувалися на людей, які шукають чогось середнього між «різкорадикальною» та «різкопопсовою» музикою: «Є два типи клієнтів клубу «Золото»: ті, на яких заробляємо, і ті, які створюють атмосферу. І ці два типи клієнта надзвичайно важливі. Якщо створити такий клуб, де людям приємно витрачати гроші в тій атмосфері, яку створюють інші відвідувачі, цей клуб буде «бурлити». Ті, хто створює атмосферу, – це зазвичай дівчата від 20 до 25 років, які можуть гарно виглядати. Другий тип, жінки-чоловіки, старші за 30».
Шоу продовжується
Світова практика свідчить, що клуб живе протягом 2 з половиною років. Далі він стає нецікавим відвідувачу. Гравці клубного ринку кажуть, що у перші півроку існування клубу до нього приходять усі. Але постійними стає лише частина з них. Саме вони  формують атмосферу закладу. Наступний рік вони насолоджуються цим відпочинком. Далі – клуб набридає. Аби знову стати більш цікавим, клубу доводиться змінювати декорації, робити ремонт, вигадувати нові програми та проводити політику лояльності.
Оформлення клубу і навіть деталі його екстер’єру змінюють кожні 2-3 роки. Найкращим екстер’єром читачі «ВН»  визнали зовнішній вигляд клубу «Золото» (41% голосів) та клубу «Версаль» (23%), третє місце посідає клуб «Chery» (17%).
Луцький клабер нині шукає нових емоцій. Експерти кажуть, що зараз виступом навіть відомого ді-джея публіку не здивувати, а затрати на його приїзд будуть значними. У той же час деякі експерти вважають, що українці наситилися електронною музикою і шукають більш спокійного відпочинку.
Хоча Олександр Матвіюк зазначає, що у найближчі 3-5 років очікувати відкриття нових закладів нічного відпочинку в Луцьку не варто – через кризу. Сергій Собочук вбачає майбутнє нічних закладів у комплексах розваг, у яких будуть представлені різні способи відпочинку: дискотека, стрип-бар, караоке тощо.
Роман Хорзов каже, що відкривати новий клуб «немає сенсу, але можливо хтось ризикне. Це занадто смачний пиріг, у клубі все дуже гарно виглядає. Проте перш за все варто включити кращого друга бізнесмена – калькулятора – і порахувати, наскільки це затратна справа і чи «вигорить» вона».
 

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---