Смертельна спека в Південній Америці стала в 100 разів імовірнішою. Що до цього призвело

Смертельна спека у центральній частині Південної Америки за останні два місяці стала в 100 разів імовірнішою через антропогенні викиди, які порушили клімат.

Наприкінці зими та на початку весни в південній півкулі температура перевищила 40°C, що вплинуло на мільйони людей і призвело до загибелі людей через спеку, пише The Guardian.

Частково в цьому винне Ель-Ніньо, але швидке дослідження, проведене експертами World Weather Attribution, показало, що антропогенна кліматична криза, безумовно, була основною причиною поза сезоном теплої погоди.

Дослідження вивчало 10 послідовних найгарячіших днів у серпні та вересні в регіоні, що включає Парагвай, центральну Бразилію та частини Болівії й Аргентини, де були видані попередження про теплові хвилі.

Використовуючи статистичний аналіз історичних тенденцій, наземні дані та комп’ютерні моделі, експерти виявили, що температура в цей період була підвищена на 1,4-4,3°C внаслідок нагрівання клімату людиною.

У минулому такі температури були б майже неможливими, але, за прогнозами, вони відбуватимуться кожні 30 років. Якщо глобальне потепління зросте на 2°C вище доіндустріального рівня, подібні теплові хвилі очікуватимуться кожні п’ять-шість років. В даний час світ нагрівся приблизно на 1,2°С.

Лінкольн Муніс Алвес з бразильського Національного Інституту космічних досліджень сказав, що основна ідея полягає в тому, що за екстремальними явищами стоять людські, а не природні чинники.

«Ми хочемо внести ясність: Ель-Ніньо, яке розвивається, могло б сприяти деякому потеплінню, але без зміни клімату така сильна весняна спека була б вкрай малоймовірною», – сказав він.

Мільйони людей постраждали від спеки в Бразилії, Болівії, Аргентині та Парагваї через весняну спеку, коли національні максимуми піднялися вище 40°C. Ефект все ще оцінюється. За словами вчених, чотири випадки смерті, пов’язані з спекою, були зареєстровані в Сан-Паулу, де зафіксована температура 37°C, хоча вони кажуть, що справжні втрати, імовірно, не будуть відомі протягом кількох місяців.

Це сталося після теплої зими в багатьох частинах Південної Америки. В Аргентині Метеорологічне бюро охарактеризувало ситуацію як «позамежну» після найспекотнішого початку серпня за 117 років.

За межами району дослідження метеорологи висловили жах з приводу жорстоких екстремальних явищ, які тривають досі в деяких місцях.

На заході, у високих Андах в Чилі, станції моніторингу зафіксували спеку 37°C у серпні, що призвело до танення снігу нижче 3000 метрів, що має непрямий вплив на жителів долини нижче за течією, які влітку залежать від талої води.

На півночі багато районів тропічних лісів Амазонки переживають більш суворий, ніж зазвичай, посушливий сезон. Щонайменше 139 річкових дельфінів, які перебувають під загрозою зникнення, загинули в озері Тефе, яке нагадує гарячу ванну після тривалої посухи, що висушила більшу частину води.

Нове дослідження слідує за аналогічними звітами про причини літньої спеки в Північній півкулі, пожеж у Канаді та повеней у Лівії. На всіх були помітні виразні наслідки діяльності людини.

Команда дослідників закликала політиків у всьому світі посилити соціальну пристосованість до спеки, але вони заявили, що найважливішим контрзаходом є усунення основної причини викидів парникових газів в атмосферу.

«З кожним роком у нас стає все більше і більше небезпечно спекотних днів. Якщо ми не вживемо амбітних заходів щодо швидкого скорочення викидів парникових газів, весняна спека стане тільки більш інтенсивною, зачіпаючи вразливі групи населення і руйнуючи екосистеми, які життєво важливі для регулювання нашого клімату», – сказав Ізідін Пінто, дослідник Королівського метеорологічного інституту Нідерландів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---