Три вперед, один назад: як Рада відтягує вступ до Євросоюзу

Під виглядом законів, що мають на меті наблизити Україну до безвізового режиму, Верховна Рада ухвалила документ, який віддаляє країну від обраного курсу. Створюється враження, ніби парламент грається з євроспільнотою – а що, як не добачать?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЧОМУ УСІМ СТАЛО БАЙДУЖЕ ДО УКРАЇНИ

Усередині лютого 2016 року Верховна Рада України ухвалила зміни до трьох законів: про прокуратуру, про Національну агенцію з повернення та управління незаконно виведеними активами та про спецконфіскацію й арешт майна. Ухвалення цих нормативних актів є однією з вимог Європейського Союзу і, відповідно до висновку експертів співтовариства, документи відповідають європейським вимогам.

До слова, раніше повідомлялося, що якщо Україна оперативно не виконає "роботу над помилками" та не запровадить обов’язкові електронні декларації для чиновників, Брюссель уже в березні може відмовитись надати Києву довгоочікуваний безвізовий режим.

Водночас ще на початку 2016 року мала запрацювати нова система електронного декларування, яка значно розширювала можливості для перевірки статків не тільки посадовців, але й широкого кола їхніх родичів. Відповідати за перевірки цих декларацій мало Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), яке мало повноваження притягнути до відповідальності посадовців за брехню в деклараціях.

Проте на початку січня стало відомо, що в проголосований без належного вивчення закон про державний бюджет на 2016 рік було непомітно внесено положення, яке відкладало запуск електронної системи до 2017 року. Тоді й виникли поправки до закону «Про запобігання корупції» щодо електронного декларування, які мали би узгодити ці питання.

Зміни до закону узгодили в середині лютого. Однак, на думку євроспільноти, вони суперечать вимогам ЄС та порушують зобов’язання України.

Посол ЄС в Україні Ян Томбінський у своїй заяві в мережі Facebook розкритикував документ.

«Нещодавно ухвалений закон щодо електронного декларування (№3755) розчаровує і не відповідає антикорупційним зобов’язанням, які взяла на себе українська влада», – зазначив у заяві Томбінський.

Згідно з внесеними поправками, хоча подача електронних декларацій уможливлюється з 2016 року, утім відповідальність за неправдиві відомості настає лише з 1 січня 2017 року. Окрім цього, йшлося про збільшення порогу видатків, що обов’язкові для декларування, та звуження числа осіб-родичів, яких треба зазначати в декларації. Автором законопроекту, що наразився на різку критику ЄС, став депутат Вадим Денисенко (Блок Петра Порошенка).

«Тут нема про що дискутувати. Це - наша провина. І маємо терміново виправити ситуацію», – зазначила в мережі Facebook голова Комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко.

Своєю чергою, у заяві активісти громадських організацій, що входять до коаліції «Декларації під контролем», вимагали від президента ветувати зазначені зміни до закону.

«Фактично внесення цих змін означає, що запровадження нової системи не призведе до реального покарання корупціонерів, виявлених під час перевірки декларацій цього року. А отже, створюється враження, що справжньою метою ухвалення цього закону є формальне дотримання вимог, взятих державою перед МВФ та Світовим банком у рамках програм фінансування України, та перед ЄС у частині реалізації вимог, потрібних для лібералізації візового режиму», – підсумовують противники змін до закону.

Тетяна ГРІШИНА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---