У Луцьку джазували заради миру

Те, що воювати можна за допомогою музики, довели лучанам учасники благодійного джазового вечора.

Благодійний вечір у рамках VII Міжнародного джазового фестивалю «Art Jazz Cooperation» відбувся 31 серпня у Луцьку.

У зв’язку з тим, що на Сході майже щодня гинуть лучани, організатори фестивалю вирішили скасувати виступи у Луцькому замку, рівненська частина фестивалю усе ж відбулася. Ведуча вечора Наталка Войтович розповіла, що захід відбувається із метою збору допомоги військовим 51-ї окремої механізованої бригади. Всі присутні мали змогу підтримати бійців, вкинувши гроші у скриньку для пожертв.

Організатор фестивалю, президент Луцького джазового клубу Олег Баковський зауважив, що тероризм дуже хотів би, щоб усі ми плакали, ходили сумні, ніхто не сміявся, тому митці вирішили, що так себе поводити не варто. З його слів, музика – це завжди щось позитивне. Як розповів джазмен, джазові заходи, які зараз відбуваються у Луцьку, мають два напрямки - музичний та благодійний.

Генеральний консул Республіки Польща у місті Луцьку Беата Бживчи зазначила, що непросто знайти слова, коли в Україні такі складні та сумні часи, коли щодня гинуть люди і майже щотижня у Луцьку відбуваються похорони. Вона наголосила, що тут зібралися люди, яким небайдужа доля України та українських військових на Сході та закликала усіх активно долучитися до благодійної акції.



Першим виступив гурт «Дайте спокій!» (брати Сергій та Валерій Ленартовичі). Досвідчені музиканти вміють запалювати публіку, перетворюючи виступи на перформанси. Музиканти гурту одягнулися відповідно до часу – у камуфляж із нашивками у вигляді тризуба та розпочали виступ із вітання «слава Україні». До них приєднався трубач Олег Баковський. Як розповів Валерій Ленартович, гурт виконує композиції відомих та не надто відомих виконавців, та «перекроює» їх у лаундж. Цього вечора виконували твори Хербі Хенкока, Рея Чарльза, «Океану Ельзи», «The Beatles», В’ячеслава Хурсенка та Сергія Шишкіна, а також інших виконавців.

«Зараз є дискусія відносно того, грати чи не грати. На нашу думку, у музикантів зброя – в їхніх інструментах, в голосі. Ми так само беремо участь в іншій війні – інтелектуальній. Багато музикантів їздять прямо в зону бойових дій, щоб підтримати наших хлопців, це дає військовим зв'язок із тим світом, заради якого вони кладуть там життя. Ті хлопці, які на Сході – за те, щоб тут, де мир, немає танків, «Градів» відбувалися такі акції. Тим більше, якщо ці акції благодійні і ми можемо за допомогою своєї роботи щось передати туди», - розповів Валерій Ленартович.

Сергій Ленартович зазначив, що хтось віддає своє життя, хтось жертвує гроші у скриньку, а музиканти воюють, співаючи та гарними творами виганяють російську попсу.

До виконання однієї з композицій до братів Ленартовичів долучився консул Генерального консульства Республіки Польща у місті Луцьку, який віддавна підтримує джазові фестивалі, Кшиштоф Савіцкі. Пісню з репертуару гурту «Брати Гадюкіни» «Бидло» джазмени присвятили «ватникам». Останньою композицією стала пісня також із творчого доробку «Братів Гадюкіних» «Чуваки, всьо чотко». Брати Ленартовичі дещо змінили текст пісні відповідно до обставин. Так, вони запитували публіку «зброя є?», «набої є?», «воля є?».

Консул Кшиштоф Савіцкі зауважив, що джаз – висока культура, яка потрібна завжди, особливо, коли йде війна. З його слів, коли польські та українські музиканти грають разом – це підтримка для України. Він перепросив публіку за зміни, які відбулися в програмі фестивалю. Також він звернув увагу на феномен, який назвав «Баковський компані» - «фірму», яка створила двох чудових молодих музикантів – Тараса та Романа Баковських, які вже потрохи починають перевершувати батька.



Під час перерви між виступами Наталка Войтович закликала публіку придбати мистецький витвір – футболку із зображенням гномика, який грає на саксофоні. Автор витвору Марія Оліферук вирішила внести у скриньку для пожертв кошти, отримані від продажу футболки. Вона розповіла, що ідеєю для створення малюнку стала джазова замальовка Анни Єкименко-Поліщук, зроблена під час одного з джаз-фестивалів. Витвір художниця планувала надати для запланованої виставки, що мала відбутися у Луцькому замку. У підсумку, ексклюзивну річ придбали за 100 гривень.



Під час другої частини вечора грав польсько-український колектив «Тарас Баковський секстет», колектив, який започаткував свою діяльність у Польщі у 2012 році. Спершу це був дует у складі сакс – гiтара (Тарас Баковський та Адам Людковскi), згодом колектив доповнили інші професійні музиканти з Польщі. Кожен з них має чималий досвід участі у фестивалях та різноманітних джазових проектах. Нині колектив – це Тарас Баковський (саксофон, кларнет), Адам Людковскi (гiтара), Пьотр Шлемпо (флюгельгорн), Радослав Лукашевіч (контрабас), Ярослав Kожонек (барабани) та Бартоломiей Жiентара (клавiшні).



Гурт виконував переважно авторські композиції Тараса Баковського. Музикант зізнався, що до написання одного із творів, «From Inside of Me» його надихнула нелегка ситуаціяв Україні. У пісні «Toy» йдеться про те, що дівчина – не іграшка. Окрім власних композицій, «Тарас Баковський секстет» виконав відому українську народну пісню «Ой, чий то кінь стоїть» у джазовій обробці, здобувши бурхливі аплодисменти. Наприкінці виступу публіка не могла відпустити музикантів зі сцени, вимагаючи виконання композиції на біс.

Після завершення концерту оголосили суму зібраних коштів. Так, організаторам вдалося зібрати приблизно 2500 гривень (серед пожертв були і євро), які витратять на потреби 51-ї ОМБ.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---