У Луцьку презентували, як громада міста зможе впливати на посадовців

Вдосконалити такий важливий інструмент громадської участі, як громадські слухання, мають на меті документи, які розробили члени робочої групи у Луцьку.

Про це йшлося під час презентації проектів Положення про громадські слухання, змін до Статуту у статті щодо цих слухань та проекту Порядку інформування про реалізацію членами міської громади Луцька інструментів громадської участі 14 грудня.

Як повідомив представник робочої групи Михайло Шелеп, на розгляд депутатів під час найближчої сесії міськради виносять два проекти рішень, які напрацьовувала робоча група, утворена з громадських активістів спільно з депутатами з різних фракцій міськради. Члени робочої групи працювали над удосконаленням інструментів прямої демократії, над тим, як громадяни можуть впливати на дії органів місцевої влади. Авторами проекту рішення «Про вдосконалення порядку проведення громадських слухань та внесення змін до Статуту територіальної громади міста Луцька» є депутати Борис Смаль («УКРОП») та Олександр Лазука («Народний контроль»).Голова Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії Ірина Гайдучик наголосила, що громадські слухання є одним із найважливіших інструментів громадської участі та повинен бути інструментом, що дає можливість кожному громадянину поспілкуватися з представниками органів місцевого самоврядування та посадовцями. З її слів, наразі в статуті територіальної громади Луцька визначення громадських слухань не відповідає їхній суті і перетворює слухання в офіційне засідання органів місцевого самоврядування. Наразі процес збору підписів для ініціювання громадських слухань надто зарегульований, тож відповідно до пропонованих змін до статуту територіальної громади, збір підписів для ініціювання громадських слухань відбувається одним із двох способів, на вибір ініціатора проведення громадських слухань: за допомогою підписних листів, або за допомогою електронної петиції поданої через платформу «Єдина система місцевих петицій». Йдеться про підписи 300 громадян (а не 500, як зазначено у чинній редакції статуту), які можуть бути зібрані на підписних листах чи в електронному вигляді. Колективне звернення про проведення громадських слухань разом із підписами 300 членів міської громади має бути подане в міську раду не пізніше, як за 8 днів до їхнього проведення.

Іншою проблемою зараз є відслідковування результативності громадських слухань, від чого падає їхній авторитет. Отже, в проекті положення про громадські слухання прописали норму про врахування, відхилення чи часткове врахування кожної з пропозицій. Ініціювати громадські слухання зможе не лише міськрада, міський голова, виконком чи міська громада, як зараз, а й орган самоорганізації населення.

Відповідно до проекту рішення про зміни до статуту територіальної громади, пропозиції, які були підтримані на громадських слуханнях, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування протягом 10 днів з моменту їх подання у міську раду.

Ці пропозиції повинен винести міський голова на розгляд під час сесії міськради чи засідання виконкому, а також направити для розгляду відповідним посадовим особам чи депутатським комісіям міської ради.

Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи по кожній поданій пропозиції приймають одне з таких рішень: врахувати пропозицію; відхилити пропозицію, частково врахувати пропозицію.

Оприлюднення рішень повинно відбуватися протягом п’яти робочих днів від моменту ухвалення.

Один із авторів проекту рішення Борис Смаль зауважив, що декілька пунктів проекту рішення можуть викликати дискусію. Це пункт про кількість необхідних для ініціювання громадських слухань голосів.

Так, депутати пропонували 100 голосів, а більшість лобіювала пункт про 500. Він зазначив, що зібрати 500 голосів у мікрорайоні, де немає багатоквартирних будинків, дуже складно.

Інший дискусійний пункт – видача мандатів та голосування під час проведення громадських слухань, адже ідентифікувати, лучанином є особа, чи не лучанином, можна лише за печаткою у паспорті. Також питання викликатиме пункт про можливість часткового врахування міською владою пропозицій, які були ухвалені у рамах громадських слухань.

Під час часткового виконання пропозицій доведеться покладатися лише на зоровий глузд виконавців. Наприклад, якщо лучани проситимуть після прокладання каналізації серединою вулиці зробити відводи від неї та покласти асфальт, вони будуть проти того, щоб міська влада лише поклала асфальт (адже згодом його довелося б знімати, щоб підключити до каналізації той чи інший будинок).Своєю чергою, депутат міськради попереднього скликання Богдан Шиба зауважив, що у подання про громадські слухання потрібно регламентувати поведінку чиновників, а не громадян, які ініціюють громадські слухання. Наразі, з його слів, посадовці можуть впливати на проведення громадських слухань. Інше питання, над яким працювала робоча група – прийняття порядку інформування громадськості про використання інструментів прямої демократії.

Михайло Шелеп пояснив, що пропонують врегулювати порядок інформування громадян про те, як вони зможуть скористатися громадськими слуханнями, зборами та ініціативами. Оскільки інформація про це на веб-сайті міськради зараз не систематизована, пропонують створити електронний реєстр інструментів громадської участі.

Також хочуть призначити відповідальним за роботу в цьому напрямку відділ зв’язків з громадськістю міськради. Наразі міська влада нічного не робить для популяризації інструментів громадського впливу. Наслідком цього є стихійні зустрічі та ініціативи громадян з посадовцями, зібрання, що не мають юридичних наслідків.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---