У Луцьку помолилися за героїв-айдарівців

«Добровольці - це люди, які, дивлячись в очі смерті, пішли захищати Україну», - розповідає капелан Михайло Бучак, який ініціював молебень. Аби помолитися за здоров’я живих та упокій полеглих, до храму прийшли рідні загиблих та бійці, які понюхали пороху на передовій.

Молебень і панахида відбулася у Свято-Троїцькому соборі Луцька 3-го травня з нагоди 3-ї річниця батальйону «Айдар».

ЧИТАТИ ЩЕ: ДОБРОВОЛЬЦІВ У ЛУЦЬКУ ВИЗНАЛИ УЧАСНИКАМИ БОЙОВИХ ДІЙ

Військовослужбовець Руслана Кумецька пригадує, що її чоловік Віктор казав, що потрібно йти на війну, адже необхідно захищати свою країну, й він віддав за це життя. Пані Руслана вітає усіх із днем заснування добровольчого батальйону «Айдар», та бажаю всім сил, терпіння, мужності.

Жінка зауважує, що дедалі важче сприймати інформацію, про загиблих захисників тому, закликає, необхідно молитися за найшвидшу перемогу у війні.У лучанки Тетяни Луцюк чоловік Роман теж був добровольцем та поклав життя за Батьківщину. Вона розповідає, що Роман пішов добровольцем, нікому нічого не сказавши, рішення мав тверде та незмінне.

«Вирішив та пішов. У липні 2014-го року вперше був травмований, тоді повернувся додому лікувати руку. Але було багато подій, він не міг за цим спокійно спостерігати, багато хлопців гинуло й у вересні, не закінчивши лікування, знову поїхав на передову в місто Щастя. І його знову важко поранили 5-го листопада. Потім довго лікувався, першу операцію зробили в Щасті, далі перевезли в Харків, перебував у реанімації в Києві. Потім волонтери та лікарі змогли відправити його на лікування в Америку. Ми надіялися, що він повернеться, надію лікарі давали. Але Бог так розпорядився, що після операції пішли важкі ускладнення й у березні 2016-го року Роман помер», - говорить Тетяна.Окрім того, додає, що для Романа «Айдар» був таким батальйоном, де хлопці готові були йти на все, аби захистити свою землю.Як зауважив капелан Михайло Бучак, що немає більшого подвигу, як віддати душу свою за ближнього й немає більшої жертви, як віддати життя.

«Ця жертва добровольців була самовільна, без прагнення отримати щось навзаєм. У часи війни добровольці стали тим стримуючим фактором, на який ворог не очікував. Ніхто не сподівався, що в Україні зберігся такий незламний дух, який іде ще з часів козацтва, січових стрільців, повстанської армії УПА і він проявився в добровольцях. Це люди, які дивлячись в очі смерті, пішли захищати Україну», - каже духівник.Помолитися за живих та полеглих теж прийшов й айдарівець Юрій Гучак. Він каже, що коли вирішив іти на війну, то обрав саме батальйон «Айдар» за героїчні подвиги його побратимів.«Я пішов служити у 2015-му році, був у афганській роті. Обрав саме «Айдар», бо це був прославлений своїми подвигами батальйон, там служили знайомі, були й ті, хто героїчно загинув, тому й на ньому зупинив свій вибір, так лежало серце. Звісно, було страшно, але головне вміти впоратися зі своїми емоціями. Для мене «Айдар» - це все, це життя», - наголосив чоловік.

Нагадаємо, 17 квітня після тривалої хвороби помер легендарний айдарівець, голова спілки воїнів АТО Волині Олег Твердохліб (псевдо «Сармат»). 19 квітня у Луцьку урочисто попрощалися з бійцем. Поховали Олега Твердохліба у селі Гаразджа, де його могила тепер увінчуватиме Алею почесних поховань.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---