У Ветлах перевірять, як встановлені демаркаційні знаки

Комісія депутатів обласної ради, яка вивчає питання демаркації та делімітації державного кордону між Україною та Білоруссю, домовилася про виїзд на місце, аби з’ясувати, де ж таки має бути кордон, відповідно до координат ратифікованої міжнародної угоди.

Тимчасова контрольна комісія обласної ради з питань захисту територіальних громад Волинської області при проведенні демаркаційних робіт державного кордону між Україною та Республікою Білорусь у межах Волинської області відбулася сьогодні, 18 жовтня, в обласній раді за участю представників Ветлівської сільради.

Нагадаємо, Інформаційне агентство Волинські Новини неодноразово повідомляло про проблеми, з якими зіткнулися мешканці Любешівщини цього року.

Зокрема, в січні 2016-го білоруси почали рубати дерева на українській території. Лише після того, як місцеві мешканці здійняли шум, білоруська сторона визнала факт порушення режиму державного кордону та в лютому повернула 79 дерев представникам Любешівського лісомисливського господарства.

Волинська обласна рада в особі голови – Ігоря Палиці – вже зверталася з відповідними запитами до правоохоронних органів. Зокрема, 25 лютого Ігор Палиця скерував звернення до Служби безпеки України та прикордонників щодо того, що білоруси розширили смуги лісу до 100 метрів. А згодом, аби прояснили ситуацію й для Адміністрації Президента, Міністерства закордонних справ, Служби безпеки України. Усі відповіді зводяться до того, що кордон поділили відповідно до міжнародних угод. Більше того, алгоритм використання водних ресурсів шкоди екосистемі не завдасть, а вбереже від паводків два райони – Любешівський та Ратнівський. Єдиний факт порушення мав місце якраз у січні 2016 року під час вирубування дерев.

Але у Ветлівській сільській раді цим відповідям не ймуть віри, і, каже сільська голова Ветлів Любов Павлік, домагатимуться, аби лінію кордону розмежували по центру Жирівського каналу.

Задля того, аби встановити істину, члени депутатської комісії витребували детальні картографічні матеріали та копію договору з демаркації кордону. В ньому йдеться, що державний кордон проліг по південній бровці колишнього Жирівського каналу. Натомість, кажуть місцеві, білоруси почали копати новий канал вже на українській території.

Як розповів голова комісії, депутат облради від фракції УКРОП Олександр Курилюк, комісії надали копії протоколів засідань спільної українсько-білоруської демаркаційної комісії. Але вони не проливають світло на те, чому виникли непорозуміння. Натомість лише сьогодні надійшла факсокопія протоколу засідання робочої групи від квітня 2015 року, відповідно до якого і відбулися зміни. Крім того, сторони вперше отримали для ознайомлення копії карт цієї спірної ділянки, оскільки досі документи вважалися засекреченими.

Адже, зазначили прикордонники, після рішення цієї комісії, яка працювала в селищі Ратно, кордон мав проходити уже не по південній бровці Жирівського каналу, а по безіменному, додатковому каналу, який свого часу викопали працівники українського лісгоспу для обслуговування місцевих посівів.

Крім того, нікому досі невідомо, хто передав Жирівський канал на обслуговування білорусам. Бо ще не так давно державний кордон проходив по його центру, навіть стояла загороджувальна сітка.

Тим часом, між безіменним (викопаним лісівниками) та Жирівським каналом білоруси вже викопали другий канал. Неподалік, на білоруській стороні сусіди вже облаштували водосховище, площею більше 600 гектарів. Ветлівчани підозрюють, що наповнювати його планують через Жирівський канал з озера Біле. А це для них означає зниження рівня води, і , відповідно, посуху. Крім того, білоруській стороні відійшло 30-40 гектарів волинської землі: пасовища, лісові землі.

«У січні 2016 року білоруси почали копати нашу землю. Місцеві жителі обурилися й почали бити на сполох. Ми занепокоєні, що є загроза виникнення екологічної катастрофи. Річ у тім, що на території Білорусі в селі Малинівці будують Жировське водосховище площею 669 гектарів. Оскільки Жировський канал заріс чагарниками, це ускладнює прохідність через нього вод. Тому паралельно до нього білоруси планують викопати ще один канал, який «потягне» воду з озера Білого, а також з озер Святого, Волянського та річки Прип’яті», – розповідала про думки громади щодо демаркаційних робіт сільська голова Ветлів.

Чимало питань виникає якраз щодо засідання робочої групи, що відбулося у квітні 2015 року у Ратному. В протоколі, які депутатська комісія взяла на опрацювання, йдеться про встановлення «додаткових» демаркаційних знаків, щодо яких якраз і є зауваги. Крім того, тоді ж в 2015 році на засідання демаркаційної робочої групи, зі слів випадкових свідків, від білорусів прибули військові на чолі з очільником білоруського КДБ. Тоді як з українського боку були лише цивільні люди, яких могли ввести в оману.

Урешті, члени комісії домовилися виїхати на місце з представниками ліцензованої організації, яка має необхідне обладнання, що дозволить перевірити, чи правильно встановлені знаки, відповідно до вказаних у міжнародній ратифікованій угоді координат (а не по протоколу робочої групи). Це вирішили зробити для того, аби з’ясувати, чому білоруси так вільно себе почувають на території, яка завжди належала до Ветлівської сільради.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---