У замку Любарта билися до крові. ФОТО

Учора в замку Любарта у Луцьку за серце прекрасних дам на мечах билися рицарі у сталевих обладунках.

Етнічний фестиваль «Майстри середньовіччя» стартував близько опівдня. Приводом для свята став День пам’яток історії та культури, який святкують саме 18 квітня. Впродовж дня на гостей чекали виступи музичних колективів, рицарські бої та ярмарок.

На свято прибули рицарі ордену «Дракон», ополчення «Нюрнберг», клуб історичної реконструкції «Паладін» зі Львова та рицарі луцького клубу «Семиграддя».



Свято розпочалося з виступу учнів Маяківської загальноосвітньої школи. Дівчата та хлопці у вишиванках та концертному вбрані співали патріотичні пісні та танцювали.


Видовищним шоу виявилися рицарські турніри. Кремезні хлопці в обладунках вагою близько 30 кілограмів у спеку билися на справжніх мечах.

Перша сутичка між луцьким клубом «Семиграддя» та львівським «Паладіни» закінчилася з рахунком 2:0 на користь господарів свята.

Як зізнаються бійці серйозних пошкоджень вони не отримали, хіба що розбиті пальці та кулаки до крові.

Опісля групових боїв змагання перейшли на імпровізований ринг, де рицарі билися один на один. Як зізнаються глядачі та самі рицарі, результати матчів не настільки важливі, як ті емоції, які вони отримують від битв.

Поки рицарі билися – за ними під сонцем спостерігали їх прекрасні дами у середньовічних шатах. Кажуть, одяг шиють власноруч, вивчаючи історію та традиції минулих століть.


Ярмарок на фестивалі представляли майстри народної творчості. Зокрема, свої волинки та сопілки демонстрував Віктор Іщук. В асортименті німецькі та слов’янські інструменти. Аби змайструвати волинку, потрібно від декількох днів до місяців - залежно від складності інструменту.


Хоча це задоволення не з дешевих – інструменти коштують декілька сотень гривень, Іщук зізнається, що покупці є.

Усі бажаючи могли виготовити для себе оберіг з писанкою або придбати цікаві речі у торговців. Наприклад, масажер для голови.

Посеред замкової площі та траві ініціативна група на чолі з Володимиром Бондаруком привезла човен власного виробництва.

Бондарук зізнається, що протягом декількох місяців зі шкури бика та ліщини робив зі своїми соратниками човен, аналогів якому він не зустрічав. Оцінити в грошовому еквіваленті творіння майстер не може. Але каже, що човен вже спускали на воду, і він проплив із Рожища до Старого Чорторійська.

Учора на судні Володимир Бондарук з декількома друзями вирушив у чергову подорож: з Колок до Білорусі. Повернутися на сушу мандрівники збираються за тиждень.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---