«Велика українка, якій ми заборгували»: в Луцьку презентували фільм про Олену Пчілку
Ким насправді була Олена Пчілка – жінка, яка виховала Лесю Українку, кинула виклик Російській імперії та все життя боролася за право українців бути собою? Відповідь на це запитання можна знайти в новому документальному фільмі «Я словом поділюсь. Олена Пчілка».
Прем’єрний показ стрічки відбувся 22 жовтня в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.
Відкрила вечір cпівачка, художниця, засновниця мистецької агенції «Територія А» Анжеліка Рудницька.
«Війна направду забрала в нас наших рідних. Мій дядько Олег Михайлов загинув у 2014 році. Він волинянин. Жив у селі Дерно, там і похований. Доброволець, айдарівець. Війна забрала в нас коханих. Забрала багатьох людей, які емігрували, рятуючи себе і дітей. Забрала міста і села. Але війна повернула нам самих себе. Українці нарешті вирішили подивитися: а хто ж вони такі? Чим ми відрізняємося від інших? Чому нас хочуть знищити? Я впевнена: ми маємо що осмислювати, що думати, що пізнавати самі про себе. Одна з постатей, про яку дуже хотілося би знати більше самому й розповісти про неї іншим – це, звісно, Олена Пчілка. Для більшості людей вона – лише мама Лесі Українки», – зазначила Анжеліка Рудницька.
Мовознавець, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки Юрій Громик пригадав, як виник задум створити документальний фільм, присвячений Олені Пчілці.
«Ми дуже вдячні долі, що до цього проєкту долучилися. Як згадували сьогодні з Анною Данильчук і Наталкою Пономарів, ідея цього фільму визріла саме тут, у цьому залі. Десь рік чи півтора року тому ми мали тут презентацію 12-томника Олени Пчілки, зокрема говорили про публіцистику Олени Пчілки. Після презентації ми спілкувалися, знайомилися і виникла така ідея. Ми, звичайно, вхопилися за цю ідею, бо це шанс ще раз розповісти собі, Україні, світові про велику українку, про людину, про яку, на жаль, ми не так багато знали, як мали би знати, про людину, якій ми дуже заборгували. А ми, шановні пані та панове, дуже заборгували Ользі Петрівні Драгомановій-Косач. Заборгували через те, що минуло майже 100 років після її смерті, а твори донедавна не було оприлюднено, твори, тобто й ідеї, не було введено в український інтелектуальний, культурний, інформаційний простори. І от перший крок, який ми зробили, це був 12-томник Олени Пчілки. І нині презентуємо другий проєкт, за який дуже вдячні долі», – сказав професор Юрій Громик.
Він висловив сподівання, що фільм, як і тексти Олени Пчілки, зроблять нас трохи сильнішими і мудрішими.
Завдяки колективу, який працював над фільмом, знімати історію про Олену Пчілку було досить легко, зізналася присутнім режисерка, авторка сценарію Наталка Пономарів.
«Десь півтора-два роки тому я усвідомлено перечитала оповідання «Артишоки». Це був перший доторк до творчості Пчілки. Я зрозуміла, що в невеличкому оповіданні вона зуміла так майстерно і правдиво описати нашого сусіда, що ти без декларацій і узагальнень вловлюєш позицію і ставлення людини. У червні минулого року я відвідувала свою подругу Анну Данильчук і ми пішли на презентацію 12-томника. І коли науковці розповідали про Олену Пчілку, я почала відкривати для себе її особисту історію, зрозуміла, в якій епосі вона жила. Мене напевно найбільше торкнули часи Української революції і цей том публіцистики, яка не була видана», – розповіла Наталка Пономарів.
«Про Олену Пчілку можна багато писати й говорити. Масштаб її спадщини засвідчує і дванадцятитомне зібрання творів та матеріалів про Олену Пчілку, видане Волинським національним університетом імені Лесі Українки. За кожним томом – величезна дослідницька робота, повернення до першоджерел, осмислення ідей та сенсів, які не втратили актуальності й нині, – наголосила народна депутатка Ірина Констанкевич, яка побувала на прем'єрі. – Цей фільм неодмінно має побачити вся Україна. Рекомендую до перегляду! Сподіваємося, що далі буде!»
У фільмі йдеться про дитинство Олени Пчілки в Гадячі, родину Драгоманових, життя Косачів на Волині, літню садибу в Зеленому Гаю, літературну діяльність, участь у створенні жіночого альманаху «Перший вінок», видання часопису «Рідний край» та її принципову громадянську позицію.
«Письменниця, видавчиня, етнографка, громадська діячка, одна з найяскравіших постатей українського національного руху. Олена Пчілка (Ольга Драгоманова-Косач, 1849-1930) була значно більшою, ніж просто матір'ю Лесі Українки. Вона відстоювала українську мову в часи імперських заборон, розвивала українське книговидання, підтримувала жіночий рух і формувала культурне середовище, з якого виростала модерна українська нація.
Документальний фільм «Я словом поділюсь. Олена Пчілка» – спроба повернути із забуття одну з найвпливовіших українок свого часу. Не бронзовий пам'ятник, а живу людину – талановиту, амбітну, гостру на слово, непоступливу, іноді суперечливу, але завжди послідовну у своїх переконаннях.
Чому Олена Пчілка свідомо обрала українську мову, коли це означало йти проти імперської політики? Як їй вдавалося поєднувати виховання шістьох дітей із літературною, видавничою та громадською діяльністю? Яку роль вона відіграла у становленні Лесі Українки? Чому сперечалася з сучасниками, зокрема з Іваном Франком? Як відстоювала українську культуру в умовах русифікації? І чому радянська влада десятиліттями залишала її в тіні власної доньки?
Історія Олени Пчілки – це також історія боротьби за українську ідентичність. Від Емського указу та заборон українського друкованого слова до революційних подій початку ХХ століття, більшовицької окупації та спроб радянського режиму підпорядкувати українську культуру», – наголосили автори фільму. Над стрічкою працювали Prosto Production, режисерка, авторка сценарію Наталка Пономарів, продюсер Вячеслав Пономарьов, кураторка Анна Данильчук, наукові консультанти Юрій Громик, Сергій Романов, Тетяна Данилюк-Терещук та інші.
У фільмі беруть участь Анжеліка Рудницька, Юрій Громик, літературознавець, професор ВНУ Сергій Романов, літературознавиця, доцентка ВНУ Тетяна Данилюк-Терещук, літературознавець, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ростислав Семків, завідувачка Меморіального будинку Лесі Українки (Київ) Ірина Щукіна, історик, доктор історичних наук Ігор Гирич, краєзнавиця, дослідниця родини Драгоманових-Косачів Ганна Дейна, головна редакторка видання «Рідний край. Газета Гадяцького земства» Світлана Новікова, наукова співробітниця Колодяжненського музею Лесі Українки Марія Чашук.
Проєкт вдалося реалізувати за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Мистецтво в кадрі».
Переглянути документальний фільм «Я словом поділюсь. Олена Пчілка» можна за посиланням.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Прем’єрний показ стрічки відбувся 22 жовтня в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.
Відкрила вечір cпівачка, художниця, засновниця мистецької агенції «Територія А» Анжеліка Рудницька.
«Війна направду забрала в нас наших рідних. Мій дядько Олег Михайлов загинув у 2014 році. Він волинянин. Жив у селі Дерно, там і похований. Доброволець, айдарівець. Війна забрала в нас коханих. Забрала багатьох людей, які емігрували, рятуючи себе і дітей. Забрала міста і села. Але війна повернула нам самих себе. Українці нарешті вирішили подивитися: а хто ж вони такі? Чим ми відрізняємося від інших? Чому нас хочуть знищити? Я впевнена: ми маємо що осмислювати, що думати, що пізнавати самі про себе. Одна з постатей, про яку дуже хотілося би знати більше самому й розповісти про неї іншим – це, звісно, Олена Пчілка. Для більшості людей вона – лише мама Лесі Українки», – зазначила Анжеліка Рудницька.
«Ми дуже вдячні долі, що до цього проєкту долучилися. Як згадували сьогодні з Анною Данильчук і Наталкою Пономарів, ідея цього фільму визріла саме тут, у цьому залі. Десь рік чи півтора року тому ми мали тут презентацію 12-томника Олени Пчілки, зокрема говорили про публіцистику Олени Пчілки. Після презентації ми спілкувалися, знайомилися і виникла така ідея. Ми, звичайно, вхопилися за цю ідею, бо це шанс ще раз розповісти собі, Україні, світові про велику українку, про людину, про яку, на жаль, ми не так багато знали, як мали би знати, про людину, якій ми дуже заборгували. А ми, шановні пані та панове, дуже заборгували Ользі Петрівні Драгомановій-Косач. Заборгували через те, що минуло майже 100 років після її смерті, а твори донедавна не було оприлюднено, твори, тобто й ідеї, не було введено в український інтелектуальний, культурний, інформаційний простори. І от перший крок, який ми зробили, це був 12-томник Олени Пчілки. І нині презентуємо другий проєкт, за який дуже вдячні долі», – сказав професор Юрій Громик.
Він висловив сподівання, що фільм, як і тексти Олени Пчілки, зроблять нас трохи сильнішими і мудрішими.
«Десь півтора-два роки тому я усвідомлено перечитала оповідання «Артишоки». Це був перший доторк до творчості Пчілки. Я зрозуміла, що в невеличкому оповіданні вона зуміла так майстерно і правдиво описати нашого сусіда, що ти без декларацій і узагальнень вловлюєш позицію і ставлення людини. У червні минулого року я відвідувала свою подругу Анну Данильчук і ми пішли на презентацію 12-томника. І коли науковці розповідали про Олену Пчілку, я почала відкривати для себе її особисту історію, зрозуміла, в якій епосі вона жила. Мене напевно найбільше торкнули часи Української революції і цей том публіцистики, яка не була видана», – розповіла Наталка Пономарів.
Документальний фільм «Я словом поділюсь. Олена Пчілка» – спроба повернути із забуття одну з найвпливовіших українок свого часу. Не бронзовий пам'ятник, а живу людину – талановиту, амбітну, гостру на слово, непоступливу, іноді суперечливу, але завжди послідовну у своїх переконаннях.
Чому Олена Пчілка свідомо обрала українську мову, коли це означало йти проти імперської політики? Як їй вдавалося поєднувати виховання шістьох дітей із літературною, видавничою та громадською діяльністю? Яку роль вона відіграла у становленні Лесі Українки? Чому сперечалася з сучасниками, зокрема з Іваном Франком? Як відстоювала українську культуру в умовах русифікації? І чому радянська влада десятиліттями залишала її в тіні власної доньки?
Історія Олени Пчілки – це також історія боротьби за українську ідентичність. Від Емського указу та заборон українського друкованого слова до революційних подій початку ХХ століття, більшовицької окупації та спроб радянського режиму підпорядкувати українську культуру», – наголосили автори фільму. Над стрічкою працювали Prosto Production, режисерка, авторка сценарію Наталка Пономарів, продюсер Вячеслав Пономарьов, кураторка Анна Данильчук, наукові консультанти Юрій Громик, Сергій Романов, Тетяна Данилюк-Терещук та інші.
У фільмі беруть участь Анжеліка Рудницька, Юрій Громик, літературознавець, професор ВНУ Сергій Романов, літературознавиця, доцентка ВНУ Тетяна Данилюк-Терещук, літературознавець, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ростислав Семків, завідувачка Меморіального будинку Лесі Українки (Київ) Ірина Щукіна, історик, доктор історичних наук Ігор Гирич, краєзнавиця, дослідниця родини Драгоманових-Косачів Ганна Дейна, головна редакторка видання «Рідний край. Газета Гадяцького земства» Світлана Новікова, наукова співробітниця Колодяжненського музею Лесі Українки Марія Чашук.
Переглянути документальний фільм «Я словом поділюсь. Олена Пчілка» можна за посиланням.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpeg)
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.