Волинські мисливці полюватимуть за новими правилами

Волинські мисливці нинішнього року полюватимуть за новими правилами – їх обговорили лісівники з мисливцями напередодні цьогорічних сезонів полювання.

Про зміни до особливостей цьогорічних сезонів полювання прес-службі обласного лісомисливського господарства розповів начальник відділу мисливського господарства Руслан Люшук.

– Руслане Володимировичу, чи мають мисливці Волині де полювати?

– Аби лиш було бажання та кошти. Адже у наші часи полювання – не з дешевих. А полювати є де. Під мисливські угіддя відведено 1 мільйон 583 тисячі гектарів лісів, полів, річкових заплав, боліт. Рідкий фанат із рушницею за плечима зможе обійти їх навіть упродовж всього життя.

Без господаря у наш час не обійтися. Для того 820 тисяч гектарів (52%) надано в користування організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР), 501 тисяча гектарів (32%) – підприємствам обласного управління лісомисливського господарства, 261 тисяча гектарів (16%) – іншим користувачам.

– Хто ж ці користувачі?

– В області сьогодні 44 користувачів мисливських угідь. Із них – 16 держпідприємств: три – мисливські, чотири – лісомисливські і дев’ять лісогосподарських. Є 15 організацій УТМР, два підприємства агролісу - Камінь-Каширське СЛГП і Ковельський СЛАТ «ТУР», Турійське районне товариство мисливців та рибалок, сім товариств із обмеженою відповідальністю – «Феміда-Інтер», «Вікінг», «Олдан», «Мисливець Волині», «Шацьке мисливське господарство», «Павлівське мисливське господарство», приватне підприємство «Ольвіта», Сошичненський колектив мисливців та рибалок, Шацький національний природний парк, Черемський природний заповідник.

– Чи регламентує їх діяльність українське законодавство?

–Закон, яким ми всі переважно користуємося, визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання. Він забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь. Щоправда, цьогоріч до нього внесені суттєві зміни.

– У чому вони полягають?

- Згідно з новою редакцією Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 21.01.2010-го, введенні нові терміни, визначення, правила. Це, зокрема, стосується статей №1, 6, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 28, 29, 30, 33, 35, прикінцевих положень.

Наприклад, темний період доби тепер визначається як час, що починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця. Є пункт про обов’язкову «паспортизацію» собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів. В іншому разі з чотириногим другом чи ловчим птахом полювати суворо заборонено.

А ще полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора лісового відтепер здійснюватиметься за відстрільною карткою, вартість яких встановлюватиме користувач мисливських угідь. А ось полювати на борсука можна буде лише в жовтні-листопаді.

– Чи можуть користувачі самостійно міняти терміни полювання?

–Так, відтепер час мисливських перегонів встановлюватимуть самі користувачі. Вони призначатимуть день відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання впродовж тижня, порядок його здійснення, норми добування.

Звичайно ж, мають робити це у термін, визначений Законом, за погодженням з відповідним територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Про це мають заздалегідь довести до відома громадськості

– Чи не станеться так, що мисливський азарт візьме гору над розумом і наші угіддя залишаться без дикого звіра і перелітної пташки?

- Щоб цього не сталося, статтею №20 з метою раціонального використання та охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами.

Не можна полювати на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (N0000).

Заборонено транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у дозволі на їх добування.

Каратиметься й збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів, самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства. Особи, винні у порушені цих та інших правил, будуть нести сувору відповідальність.

– Досі за порядком в угіддях відповідали природоохоронні організації, у тому числі й обласне управління лісового та мисливського господарства. Хто тепер нестиме за це відповідальність?

- Статтею 28 передбачено, що віднині користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років із дня надання таких угідь у користування. З метою охорони мисливських угідь вони ж створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п'ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.

Втім, закон залишає право найсуворішого контролю за їх діяльністю з боку нашого управління та інших природоохоронних організацій. У цьому будуть зацікавлені й самі користувачі. Адже статтею 30 значно розширюються їх права, як, до речі, і обов’язки.

Віднині користувачі угідь мають право організовувати полювання для мисливців. У тому числі шляхом укладання відповідних договорів із ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними.

Зможуть надавати повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують. Вони, як ніхто інший, зацікавлені і в охороні та збільшені поголів’я звіра та водоплавної птиці, адже отримали право на відшкодування збитків від порушників правил полювання за добуті незаконним шляхом тварини. Втім, закон зобов’язує їх також і вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше тридцяти, польових – двадцяти п'яти, водно-болотних – двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

– У законодавстві є стаття і про відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування.

– Нею, зокрема, передбачено, що добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і котів, сірих ворон, сорок, граків і сойок належить до службових обов'язків працівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь. Їх відстріл здійснюється без спеціального на це дозволу впродовж року.

– Чи потрібно буде проводити реєстрацію мисливських трофеїв?

– Обов’язково! Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин, підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості, номера ліцензії, за якою вони добуті.

– І з якого часу цей закон набирає чинності?

– Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. А ось стаття 24 цього Закону вступить у дію лише з 1 січня 2015 року.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---