Волинським журналістам показали прапор Мазепи. ФОТО
![](/resize/450x337/r/files/news/2008/09-26/1732-1u.jpg)
Гетьманський прапор Самойловича-Мазепи-Скоропадського-Апостола (17 століття) після року реставрації у Національному музеї у місті Кракові знову повернувся до України. Його презентація відбулась 25 вересня у Києві у приміщенні Національного музею історії України за участі Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, яка виступила ініціатором проекту, – повідомляє репортер «Волинських Новин».
За словами головного реставратора Національного музею у місті Кракові Януша Чопа, від оригінального матеріалу прапора лишилося тільки 46%. «Хоругву прийшлося складати із сотень шматочків тканини, неначе мозаїку», – розповів пан Чоп про труднощі реставрації. «Так само і Україна, як цей прапор, пережила важкі часи, впродовж яких її не раз ділили на шматки між собою держави-завойовники», – додала під час презентації Юлія Тимошенко.
Як сказала Прем’єрка, гетьманська хоругва експонуватиметься у Київському Національному музеї історії України ще півроку. Потім її транспортують до Харківського історичного музею, де прапор перебував до реставрації.
Волинські журналісти також мали змогу побачити відновлену українську історичну реліквію. Оскільки реставрація прапору проходила за ініціативи Юлії Тимошенко, то обласна партійна організація «Батьківщина» організувала поїздку до столиці представників місцевих ЗМІ. Заступник голови ВОО ВО «Батьківщина» Петро Бурда пояснив такий крок цитатою лідера партії: «Ця подія є значимою для всієї України». Тому, на його думку, вона важлива для мешканців усіх областей нашої держави.
Довідково:
Гетьманський прапор виготовлено у 1686-1688 роках у Палаті зброї Московського Кремля із китайського шовку. З 1688 року по 1730 рік прапор, виготовлений для Івана Самойловича, слугував гетьманам України Івану Мазепі, Івану Скоропадському та Данилу Апостолу. Всього у світі збереглося лише ще два гетьманських прапори доби Козаччини: Богдана Хмельницького у Стокгольмі та Данила Апостола у Москві.
Реставрація прапора проходила у Національному музеї у місті Кракові. Її координаторами були історик Інституту історії Української Національної академії наук України Юрій Савчук та головний реставратор Національного музею у місті Кракові Януш Чоп. Проект реалізовано Фондом інтелектуальної співпраці «Україна – ХХІ століття».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
За словами головного реставратора Національного музею у місті Кракові Януша Чопа, від оригінального матеріалу прапора лишилося тільки 46%. «Хоругву прийшлося складати із сотень шматочків тканини, неначе мозаїку», – розповів пан Чоп про труднощі реставрації. «Так само і Україна, як цей прапор, пережила важкі часи, впродовж яких її не раз ділили на шматки між собою держави-завойовники», – додала під час презентації Юлія Тимошенко.
Як сказала Прем’єрка, гетьманська хоругва експонуватиметься у Київському Національному музеї історії України ще півроку. Потім її транспортують до Харківського історичного музею, де прапор перебував до реставрації.
Волинські журналісти також мали змогу побачити відновлену українську історичну реліквію. Оскільки реставрація прапору проходила за ініціативи Юлії Тимошенко, то обласна партійна організація «Батьківщина» організувала поїздку до столиці представників місцевих ЗМІ. Заступник голови ВОО ВО «Батьківщина» Петро Бурда пояснив такий крок цитатою лідера партії: «Ця подія є значимою для всієї України». Тому, на його думку, вона важлива для мешканців усіх областей нашої держави.
Довідково:
Гетьманський прапор виготовлено у 1686-1688 роках у Палаті зброї Московського Кремля із китайського шовку. З 1688 року по 1730 рік прапор, виготовлений для Івана Самойловича, слугував гетьманам України Івану Мазепі, Івану Скоропадському та Данилу Апостолу. Всього у світі збереглося лише ще два гетьманських прапори доби Козаччини: Богдана Хмельницького у Стокгольмі та Данила Апостола у Москві.
Реставрація прапора проходила у Національному музеї у місті Кракові. Її координаторами були історик Інституту історії Української Національної академії наук України Юрій Савчук та головний реставратор Національного музею у місті Кракові Януш Чоп. Проект реалізовано Фондом інтелектуальної співпраці «Україна – ХХІ століття».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 0
Замало еротики: учені з'ясували, чому на Олімпійських іграх давніх греків не було плавання
Сьогодні 00:33
Сьогодні 00:33
27 липня: свята, події, факти. День медичного працівника в Україні, а в Америці продано перший гамбургер![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 00:00
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 00:00
У Бразилії вперше у світі зафіксована смерть людини від вірусу, що передається мошками
26 Липня 2024 23:45
26 Липня 2024 23:45
До історичного музею на Волині передали піддужні дзвіночки XIX – XX століть
26 Липня 2024 23:27
26 Липня 2024 23:27
Лучанин, який убив знайомого перед очима в його дитини, сяде на 10 років
26 Липня 2024 23:08
26 Липня 2024 23:08
Працюють майже 60%: в Естонії зросла зайнятість українців з тимчасовим захистом
26 Липня 2024 22:49
26 Липня 2024 22:49
Волинські поліцейські розшукали наркоторговця, який втік у Польщу
26 Липня 2024 22:31
26 Липня 2024 22:31
Британія розроблятиме далекобійні ракети для протидії ядерній зброї Росії, – The Times
26 Липня 2024 22:12
26 Липня 2024 22:12
Їхав на злочин на чужій машині: у луцькому суді намагалися зняти арешт транспортного засобу
26 Липня 2024 21:54
![](/public/images/logo.png)
26 Липня 2024 21:54
Допомагав загарбникам «зомбувати» жителів Куп’янська: СБУ затримала колаборанта
26 Липня 2024 21:36
26 Липня 2024 21:36
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.