Взяли кілька сумок і собаку: подружжя з Харківщини планує доживати віку на Волині
Олександр і Надія Князеви виїхали з Харківської області в середині травня цього року, коли через постійні прильоти й обстріли окупантів залишатися вдома було небезпечно. Вони взяли із собою кілька сумок і собаку, приїхавши в село Колодяжне на Волині. Додому повертатися не планують.
Про це йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Подружжя жило в місті Люботин, що майже за 25 кілометрів від Харкова. Вони разом уже 35 років і все пережили як одна душа. А 15 травня поїхали на Волинь.
«Там така обстановка, що бойові дії підходять уже ближче. Коли окупанти пішли на Вовчанськ, над нами й ракети, і літаки літали. Кажу: життя та здоров’я важливіші за майно», – пригадав Олександр Князев.
Читати ще: «Найстрашніший блокпост – через понтонний міст»: подружжя педагогів розповіли про переїзд з окупованих Олешків до Луцька
Хоч довелося покинути все нажите роками, про те, що виїхали, не шкодують.
«Не шкодую, бо через тиждень по Люботину прилетіло. Якраз у центр, а ми біля центру жили. Там вікна повибивало, поранені люди були», – каже переселенець.
Олександр Князев додає: боялися, що потім не зможуть виїхати в безпечніше місце. Нині рідна оселя родини вже в аварійному стані. Але все ж дещо остерігалися, бо на Харківщині, на жаль, ще гуляють байки про «страшних бандерівців».
Але ставлення місцевих до переселенців дуже приязне. Кажуть: не очікували такої уваги та турботи від волинян. Люди переживали і про їхнього собаку Графа, якому п’ять років і якого просто не змогли лишити на Харківщині.
«Пес трусився всю дорогу. Ми його затягували у вагон. Вимагали намордник, але провідниця сказала, що можна без нього, бо в собаки стрес. 18 годин їхали, а він не спав, з потяга знімали на руках», – ділиться Надія Князева.
Читати ще: Двічі переселенка: спортсменка з Донецька знайшла дім у Любешеві
Лиш кілька днів тому песик знову почав гавкати, а до цього тільки скавулів. Вибухів дуже боявся. Подружжя пережило чимало страшних моментів із початку повномасштабної війни – було й таке, що вже прощалися одне з одним.
«Росіяни підійшли дуже близько до нашого міста. Одного разу ввечері чую вибухи, обстрілювали з «Градів». За 150 метрів від нас дах посікло уламками, а трохи далі все палало. Виходжу й бачу, що вітер дме в наш бік, а тому може все згоріти. Ми обнялися і стали прощатися. Але пожежники погасили вогонь», – розповіли переселенці.
Нині родина не планує повертатися. Хочуть дожити до старості на Волині. Як зауважили, ставлення місцевих до них чудове.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Подружжя жило в місті Люботин, що майже за 25 кілометрів від Харкова. Вони разом уже 35 років і все пережили як одна душа. А 15 травня поїхали на Волинь.
«Там така обстановка, що бойові дії підходять уже ближче. Коли окупанти пішли на Вовчанськ, над нами й ракети, і літаки літали. Кажу: життя та здоров’я важливіші за майно», – пригадав Олександр Князев.
Читати ще: «Найстрашніший блокпост – через понтонний міст»: подружжя педагогів розповіли про переїзд з окупованих Олешків до Луцька
Хоч довелося покинути все нажите роками, про те, що виїхали, не шкодують.
«Не шкодую, бо через тиждень по Люботину прилетіло. Якраз у центр, а ми біля центру жили. Там вікна повибивало, поранені люди були», – каже переселенець.
Олександр Князев додає: боялися, що потім не зможуть виїхати в безпечніше місце. Нині рідна оселя родини вже в аварійному стані. Але все ж дещо остерігалися, бо на Харківщині, на жаль, ще гуляють байки про «страшних бандерівців».
Але ставлення місцевих до переселенців дуже приязне. Кажуть: не очікували такої уваги та турботи від волинян. Люди переживали і про їхнього собаку Графа, якому п’ять років і якого просто не змогли лишити на Харківщині.
«Пес трусився всю дорогу. Ми його затягували у вагон. Вимагали намордник, але провідниця сказала, що можна без нього, бо в собаки стрес. 18 годин їхали, а він не спав, з потяга знімали на руках», – ділиться Надія Князева.
Читати ще: Двічі переселенка: спортсменка з Донецька знайшла дім у Любешеві
Лиш кілька днів тому песик знову почав гавкати, а до цього тільки скавулів. Вибухів дуже боявся. Подружжя пережило чимало страшних моментів із початку повномасштабної війни – було й таке, що вже прощалися одне з одним.
«Росіяни підійшли дуже близько до нашого міста. Одного разу ввечері чую вибухи, обстрілювали з «Градів». За 150 метрів від нас дах посікло уламками, а трохи далі все палало. Виходжу й бачу, що вітер дме в наш бік, а тому може все згоріти. Ми обнялися і стали прощатися. Але пожежники погасили вогонь», – розповіли переселенці.
Нині родина не планує повертатися. Хочуть дожити до старості на Волині. Як зауважили, ставлення місцевих до них чудове.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
9 березня: свята, події, факти. День народження Тараса Шевченка та Міжнародний день діджея
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Не прийшов на суд, бо у війську: у Луцьку оштрафували водія вантажівки за п’яну ДТП і втечу з місця
8 Березня 2026 23:32
8 Березня 2026 23:32
Перша країна в світі дозволила терапію стовбуровими клітинами. Які хвороби будуть лікувати
8 Березня 2026 23:04
8 Березня 2026 23:04
У Ковельській громаді запланували ямковий ремонт доріг
8 Березня 2026 22:35
8 Березня 2026 22:35
У Луцьку покарали сутенерку, яка організувала чоловікам платний секс
8 Березня 2026 22:07
8 Березня 2026 22:07
Бензин по 150 грн та «золоті» овочі: як по гаманцях українців вдарить війна в Ірані
8 Березня 2026 21:38
8 Березня 2026 21:38
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.