Як і за кого голосуватимуть волиняни на місцевих виборах. Роз’яснення експерта

Восени на місцевих виборах волиняни обиратимуть депутатів до рад усіх рівнів (сільських/міських, районних і обласної рад), а також голів громад.

Як і кого обиратимуть волиняни цієї осені на місцевих виборах, що зміниться для кандидатів і виборців та чи не перешкодить епідемія коронавірусу волевиявленню громадян? Про це голова правління Волинського відділення Комітету виборців України Юрій Кресак розповів в ефірі Суспільного: Волинь.

Нагадаємо, 25 жовтня в Україні відбудуться вибори за новими правилами й на новій територіальній основі. Так, 22 липня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт 3485, що вносить зміни до Виборчого кодексу.

Як зазначив Юрій Кресак, попри пандемію коронавірусу, місцеві вибори восени цього року таки відбудуться, адже провладній команді невигідно відтерміновувати вибори; «зараз варто заходити у виборчу кампанію і плідно працювати над тим, аби отримати владу в регіонах». За його словами, відтермінування можливе лише в окремих громадах за умови складної епідеміологічної ситуації.

Він навів приклад Польщі, де президентські вибори відбулися в умовах карантину, а мешканці могли голосувати віддалено – за допомогою листів. «У нас нічого подібного зроблено не було, оскільки багато політиків із величезною підозрою ставляться до будь-яких онлайн-голосувань чи дистанційний голосувань, тому що вважають, що це може бути хорошим джерелом для потенційного фальшування виборчого процесу. Тому всі зупинилися на традиційному волевиявленні, однак у тих змінах, які підписав президент, йдеться про певні новації, які матимуть місце під час виборчого процесу на виборчих дільницях при опрацюванні матеріалів. Прогрес уже присутній у цих змінах», – сказав експерт.

Юрій Кресак пояснив, що, згідно зі змінами до Виборчого кодексу, політична партія відіграватиме вирішальну роль у формуванні списку кандидатів, які будуть йти в місцеві ради.

«Не секрет, що партія «Слуга народу» не мала осередків. Комітет виборців навіть фіксував той факт, що кошти, які мали йти на осередки, не використовувалися. А вже після цих місцевих виборів партія «Слуга народу» отримає досить потужні осередки, як це було з усіма правлячими партіями. Якщо проаналізувати історичні події, то можна помітити, що партії як проєкт розвивалися й після виборів отримували нове дихання, однак, коли вибори проходили, їх розвиток спадав. І так до наступних виборів. От цей пік буде зараз під час місцевих виборів».Восени виборці матимуть можливість проголосувати за партію та її кандидата. Список кандидатів, своєю чергою, формуватимуть місцеві осередки. Бюлетень нового зразка міститиме лише імена та прізвища кандидатів, без фотографій.

«У чому ж відкритість цих списків? Основна формула полягає в тому, що кандидати мають подолати 25% виборчої квоти, тоді вони переміщуватимуться вверх по виборчому списку. Це та шпарина у Виборчому кодексі, яка говорить про те, що ці списки напіввідкриті, тому що в більшості випадків ті, кого місцеві політики поставлять у прохідну частину своєї партії, і потраплять до рад. Але для цього також потрібно подолати 5-відсотковий бар’єр», – сказав Юрій Кресак.

Та додав, що мажоритарний принцип зберігатиметься лише в громадах, де кількість виборців становить до 10 тисяч осіб. «Там можна буде самовисуватися і працювати без опори на якусь політичну партію. Натомість у громадах, які мають більше 10 тисяч виборців, діятиме тільки партійний принцип. Тому місцеві лідери, які хочуть потрапити в раду, мають бути готовими до фінансування політичної партії, яка візьме їх у прохідну частину списку», – пояснив експерт і додав, що пропорційна (партійна) система виборів дозволяє посилити роль партій на місцях.

Окрім того, зміни також передбачають імперативний мандат. «Наприклад, якщо політична партія заводить у Луцьку міську раду певну кількість депутатів, а котрийсь із них не захоче голосувати так, як це було вирішено керівництвом партії, то остання може виступати з ініціативою його відкликання. Ці положення причаїлися в підписаних змінах до закону «Про статус депутатів місцевих рад». Водночас це унеможливить перебігання депутатів за втаємниченим порухом серця, що, однак, шелестить доволі земним, до інших лідерів».

На думку експерта, прийняття таких суттєвих змін напередодні виборів не притаманне демократичним країнам. «Це нагадує якусь азартну гру – правила змінили, коли гра розпочалася… Те, що ми зараз спостерігаємо в державі, – це політична турбулентність. Саме в цю політичну турбулентність Україна впала рік тому, що наклалося на економічну кризу та пандемію коронавірусу. Зараз у цьому шумовинні найлегше збирати бонуси, тому що люди зайняті іншим. Ця турбулентність для когось обернеться фіаско, а для другого – непоганим статком для бізнесу і т. д… Коли Україна стане правовою державою, такі речі будуть неможливими», – розказав Юрій Кресак.

Він наголосив, що на виборах обиратимуться депутати до рад усіх рівнів (сільських/міських, районних і обласної рад), а також голови громад. Своєю чергою, старости в селах будуть призначатися за поданням голови ОТГ.

Читати ще: «Районні ради мали зникнути». Експертка пояснила, як функціонуватимуть чотири райони на Волині

«Волинь вступила в цю виборчу кампанію, втративши 16 районів. Лишилося чотири райони. Багато хто критикує те, що в цих чотирьох районах зберігатимуться голови районних державних адміністрацій. Тобто Київ у такий спосіб хоче контролювати район. Скажімо, лучани зможуть обрати мера, раду, але над ними ще буде голова Луцької районної державної адміністрації, який матиме повноваження контролю за органами місцевого самоврядування», – зазначив голова правління Волинського відділення Комітету виборів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---