З десанту – на барикади. Інтерв'ю з активістом Майдану

Він подорожує Україною та спілкується з однодумцями. Із області в область несе власну ідею та патріотизм, ділиться досвідом із такими ж активістами, як і сам. Різкий у висловлюваннях, утім, наповнений любов’ю до рідної землі. Таким є один із відчайдушних активістів майдану, який вже не один місяць «чергує» на барикадах, десантник Олексій Бондарєв.

26-річного хлопця, який зробив не один стрибок із парашутом та бачив справжні бойові дії в гарячих точках, беручи участь в миротворчих операціях, дуже обурює та дивує ситуація, що склалася в Україні. Уродженець міста Комсомольськ, що у Полтавській області, ніяк не може змиритися із тим, що відбувається у столиці, де він нині проживає.

Спортивної статури, добре поголений, із холодними та сповненими рішучості очима. Саме так можна «змалювати» цього «воїна майдану», адже фотографуватися хлопець із зрозумілих причин рішуче відмовився.

Різниці в активності волинян та киян немає, просто у столиці – більше населення.
На Волинь Олексій приїхав, аби поспілкуватися із пересічними лучанами та оцінити їх настрій щодо подій у столиці:

«Хотілося подивитись, як тут живуть люди, зокрема, цікаво було побачити справжніх волинських євромайданівців. Так би мовити, підтримати їх бойовим духом. У цілому, те, що я побачив, мені сподобалося. З упевненістю можу сказати, що хлопці та дівчата – розумники та молодці. До прикладу, вони підтримали своїх товаришів, бойових друзів, коли ті були у суді. Я приїхав подякувати їм саме за це. Різниці в активності волинян та киян немає, просто там більша кількість людей», - вважає активіст.

Олексій не шкодує різких слів стосовно існуючої влади
Олексій Бондарєв надзвичайно різко відповідав, якщо питання стосувалися представників вищих ешелонів влади. Не шкодував гострих слів на адресу всіх українських керівників: починаючи від діючого президента і закінчуючи головами облдержадміністрацій, у тому числі і волинським. Дісталося "на горіхи" й усім силовикам.

Яким був майдан із самого початку і яким він є тепер
«Першого грудня минулого року я прилетів до України із Казахстану. Саме з цього дня я на Майдані. Розвиток подій у країні мене дуже здивував, і це - м’яко кажучи», - пригадує майданівець.

Зі слів Олексія, сьогодні на майдані значно більше дисципліни. Якщо раніше можна було зустріти людей в неадекватному стані, то нині таких значно менше:

«На барикадах панує, так званий, «сухий закон»: усі тверезі та чудово себе почувають. Ми готові до будь-яких дій силовиків, ми посилили охорону і готові до активних дій. На мою думку, в тому, що відбувається, винна лише сама влада і ніхто інший. Представникам влади абсолютно байдуже до звичайних людей. Сьогодні в Україні війна та криза, а перша особа в державі відпочиває собі в Сочі. Він нас, буцімто, вислуховує, але це – абсолютно «броньована» людина», - продовжує відчайдух.

Ми не знаємо, що буде через 10 хвилин. А я хочу з впевненістю йти у завтрашній день
«Перш за все, пораджу лучанам не втрачати надію. Я повстав лише тому, що у нас підростає маленьке покоління, якому ще жити у цій країні. Та й я не настільки старий, теж хочу «застати» нормальну державу. Я хочу жити у такій країні, де я можу робити плани хоча б на наступний день. А зараз я цього не можу. На мою думку, жоден українець зараз не впевнений ні у власному бізнесі, ні в стабільності. Можна прокинутися вранці уже без грошей та без роботи», - стверджує десантник.

Бізнесмен на барикадах
Олексій розповів, що поза революцією він - генеральний директор фірми ПП «Бондарєв» у Дніпропетровську:
- До мене приїжджали бритоголові хлопці та пропонували працювати 70 на 30 (70 % їхніх, а 30 % – моїх). Оскільки в мене родинні зв’язки у політиці, тому я звернувся за допомогою до власного хресного, який на той час був дуже впливовою людиною. Хоч я керував своєю справою чесно, але до мене приїхали люди і «запропонували співпрацю». Чому я повинен ділитися грошима, які тяжко заробляю? У результаті, сімейний бізнес врятували лише тому, що батьки були змушені вступити в правлячу партію.

Чутки стосовно поширення туберкульозу на майдані – міф
Я сам дуже часто проходжу комісію, тобто стежу за власним здоров’ям. Мені простіше, адже я вдома, в Києві. Прийшов, почергував, повернувся додому і на наступний день знову одягнув чистий одяг та повернувся на Майдан. Давайте подивимось, яка ситуація зараз у країні? Людей затиснули у лещата, виловлюють, садять до в’язниці. І єдине сховище для таких людей – це майдан. Таким чином, зараз на майдані можна зустріти навіть найбільш «заядлих» злочинців. Особисто я спілкувався з хлопцем, який більш, ніж 5 років перебуває у розшуку. Як виявилось із розмови, у розшуку він ні за що – на нього «повісили» чужі злочини. Відповідно, люди, які щойно вийшли з місць позбавлення волі, прийшли на Майдан, аби їх знову не посадили. Звчиайно, вони можуть хворіти туберкульозом, проте не можу буи впевненим.


На прощання хлопець побажав лучанам не впадати у відчай та вірити у те, що усе буде добре.
«Не довго залишилося терпіти», - резюмував революціонер Олексій.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---