Зеленському дали два тижні. Що стало ясно після паризької зустрічі «Нормандської четвірки»

Переговори «Нормандської четвірки» тривали понад вісім годин. І закінчилися брифінгами – коротким у голови Офісу Президента України Андрія Єрмака та розгорнутим у заступника голови адміністрації президента РФ Дмитра Козака.

Глава Офісу Президента заявив, що «нормандський формат» вдалося реанімувати і навіть погодити комюніке про підтримку режиму зупинки вогню, пише «Політика країни».

Утім Козак на своєму брифінгу нічого не говорив про комюніке, але підтвердив, що це справді був єдиний консенсусний момент на цих переговорах.

В іншому є розбіжності. Які саме – Єрмак навіть на прямі запитання журналістів озвучувати відмовився.

Він також повідомив, що за два тижні сторони погодилися в тому ж складі зустрітися у Берліні. Куди прийдуть уже з деякими напрацюваннями.

Про причину паузи детально розповів Дмитро Козак на своєму брифінгу. Він заявив, що Україна попросила двотижневу перерву для обговорення питання прямих переговорів Києва з «ДНР» та «ЛНР», яку ініціювала Росія.

Ще одне питання, яке опрацьовуватимуть під час цієї паузи, – відповідь Києва на пропозиції «ДНР» та «ЛНР», які в різний час виносили до Тристоронньої контактної групи, але Україна нічого на них не відповідала.

«Йдеться навіть не просто про те, щоб був фізичний діалог віч-на-віч. А про те, що на письмові угоди, які республіки внесли, дали відповідь», – сказав Козак, уточнивши, що йдеться про проєкти поправок до української Конституції та закони, що вносили Донецьк і Луганськ.

Ще один «прорив», як назвав його російський представник, – це розуміння, що сторонам потрібно виходити на єдиний документ, який потім буде скеровано у ТКГ. Це був натяк на те, що Україна та Росія зазвичай вносять цілком взаємовиключні пропозиції (при цьому Козак заявив, що українські ідеї суперечать Мінським угодам). І на нинішній зустрічі, судячи з заяв посла Путіна, Київ виявив розуміння, що потрібно виходити на консенсусний документ.

«Колеги, загалом сьогодні похвалитися нічим, тому приїжджайте за два тижні до Берліна. Сподіваюся, там буде конструктивніше», – резюмував Козак.

Якщо коротко, загалом не домовилися ні про що. Але на відміну від попередніх зустрічей, обидві сторони вже назвали дату наступних зборів без додаткових умов. Це означає, що двері поки що не зачиняються, як було після провальних зустрічей у вересні. І Київ справді пообіцяв деякі пропозиції винести на загальний розгляд.

Щоправда, судячи із попереднього досвіду, ці пропозиції зазвичай Москву не влаштовували. Тому поки що жодних позитивних прогнозів зробити не можна.

Зате можна припустити, чого чекати, якщо ситуація знову зайде в глухий кут.

План Б від Москви

Саме тоді, коли Єрмак і Козак вели переговори в Парижі, з Росії пішли заяви, які можна сміливо назвати планом Б – на випадок, якщо по Мінську-2 ситуація залишиться в безвиході.

«Єдина Росія» офіційно звернулася до Путіна з проханням розпочати військові поставки до «ДНР» та «ЛНР».

Спочатку про таку необхідність заявив генсек партії Андрій Турчак, який є, до того ж, першим заступником голови Ради Федерації. А потім голова фракції ЄдРа в Думі Володимир Васильєв повідомив, що буде офіційне звернення партії до російського керівництва.

Пізніше депутат-єдинорос Андрій Гурулєв уточнив, що «обсяг поставок озброєння ДНР і ЛНР має бути прямо пропорційним до вливань летальної зброї в Україну із Заходу». За його словами, це можуть бути протитанкові снаряди, переносні зенітно-ракетні комплекси як засоби ППО, міни для загорож від прориву бронетехніки.

Ще один депутат від правлячої партії – перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД Віктор Водолацький – заявив, що у разі ескалації з боку України озброєння буде поставлене за лічені години.

У «ДНР» та «ЛНР» вже підтримали позицію єдиноросів. Пушилін заявив, що «республіці» потрібні засоби ППО для боротьби з «Байрактарами». І попередив, що на Донецьк скоро може розпочатися напад ЗСУ (що в Україні, нагадаємо, заперечують).

Що означають ці заклики?

Заклик до Путіна пролунав після нової порції російських побоювань, що в Україні готують операцію проти «республік». Заяви про це йдуть відучора. І тепер вони перейшли на новий рівень – уже не опозиційна КПРФ, а партія влади пропонує якщо не де-юре, то де-факто визнати «ЛДНР» та розпочати туди відкриті постачання озброєнь.

Очевидно, що якщо звертаються люди з таким статусом, складно уявити, що на таке прохання піде відмова. І хоча Кремль поки нічого не відповів, прозвучала позиція підлеглого йому МЗС. Глава відомства Сергій Лавров заявив, що якщо Україна стане на шлях виконання Мінських угод, питання про постачання зброї не порушуватимуть.

Те саме заявив і Козак у Парижі.

Сьогодні можна визначити такі причини заклику «Єдиної Росії».

Заява про постачання зброї у такий спосіб окреслить альтернативу саботажу політичної частини Мінських угод. У будь-якому разі, заговорили про це якраз під час зустрічі нормандської групи.

І поки що ознак прогресу на цьому напрямі не намітилося.

Враховуючи, що постачання можуть бути будь-якими – від аналогічної західним постачанням номенклатури до сучасних РСЗВ або засобів ППО (наприклад, для протидії «Байрактарам»), будь-які операції ЗСУ на Донбасі таким чином утрудняються та зростають у ціні.

Чи визнає Росія «ДНР» та «ЛНР»?

На цьому тлі в Росії стали все більш активно обговорювати можливість визнання «республік» Москвою.

Поки що не на рівні Кремля чи МЗС (там говорять лише про Мінські угоди), але на рівні експертів, журналістів та окремих політиків.

Про це сказав, наприклад, голова парламенту Криму Володимир Константинов, а фракція КПРФ уже внесла до Держдуми проєкт звернення до Путіна.

Логіка така: якщо Київ відмовляється виконувати Мінські угоди (а він відмовляється і поки що нічого не говорить про те, що позиція зміниться), то треба якимось чином підводити риску під війною. Щоб вона не тривала десятиліттями, а територія «ЛДНР» із населенням у кілька мільйонів людей не залишалася вічно сірою зоною. Це дозволить інтегрувати території до Росії та налагодити там нормальне життя.

Головне питання на цьому шляху – реакція Заходу. Визнання «ЛДНР» буде офіційним виходом Росії з Мінських угод, які затверджені ООН і на які зав'язаний цілий комплекс відносин РФ з ЄС, США та Україною. Захід може сприйняти визнання як вторгнення Росії (нехай навіть при цьому жодної активізації бойових дій не буде) і введе всі жорсткі санкції, що обговорюють нині.

Такий варіант для Росії, очевидно, є неприйнятним.

Чи готовий Захід погодитися з визнанням Росією «ЛДНР» та зі смертю Мінських угод як із платою за фактичне припинення війни на сході України? Поки що незрозуміло. Жодних сигналів немає.

Дуже важливе питання – що може стати приводом для розвороту політики Росії та визнання «ЛДНР»? У випадку з Південною Осетією та Абхазією це була війна, яка почалася з наступом грузинських військ на Цхінвалі.

Для повної аналогії із цим сценарієм потрібно, щоб Зеленський офіційно оголосив про початок наступу ЗСУ. При тому, що українська влада такі наміри заперечує.

Але останнім часом у «ЛДНР» та Росії постійно говорять про бажання України вирішити питання Донбасу силовим шляхом, що фактично можна сприймати як підготовку до запуску сценарію про визнання «ЛДНР» (особливо, якщо чергова спроба пожвавити переговори в «Нормандському форматі» закінчиться нічим – а до цього все йде».

Але, повторимо, у цьому сценарії є поки що два великі невідомі.

Без розуміння цих двох пунктів сценарій визнання «ЛДНР» Росією видається гіпотетичним. Хоча й неймовірним його назвати не можна.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---