USD 39.00 39.35
  • USD 39.00 39.35
  • EUR 39.20 39.50
  • PLN 9.71 9.93

Жіноче свято: про що мріють мобілізовані волинянки

8 Березня 2015 08:00
Жінок називають слабкою статтю, їм дарують квіти, їх кохають і захищають. Та це все - у мирний час. Сьогодні ж, коли Україна відстоює свою незалежність та цілісність, жінки та дівчата стають пліч-о-пліч з чоловіками, аби бути корисними своїй землі. Вони займаються волонтерством, рятують життя пораненим і навіть беруть до рук зброю.

Вони підтримали Майдан і європейський вибір України

Наталія Лотиш та Марта Грищук познайомились у стінах Ківецівського медичного коледжу, де здобували спеціальність фельдшера. Енергійні, активні у громадському житті, ініціативні, вони одразу потоваришували і стали не лише одногрупницями, а подругами «не розлий вода». Врівноважена та справедлива Наталія, вихована дідусем-педагогом на ідеалах любові до рідної землі, відразу відчула у Марті споріднену душу – дівчина завжди і на все мала власну думку і ніколи не боялась її висловлювати і відстоювати.

Коли Майдан піднявся проти злочинної влади Януковича, дівчата вважали, що зміни в країні - вкрай необхідні, тому в останні дні січня вирушили до Києва, навіть не повідомивши про це батьків.

«Сесія не дозволяла бути в Києві раніше. Але ми не могли не поїхати туди взагалі, бо повністю підтримували вимоги Майдану і розуміли, що відстояти їх можемо лише разом. Цей дух свободи і єднання був настільки сильним, що за дуже короткий час чужі люди там ставали рідними», - згадує Наталія Лотиш.

Складання чергових іспитів змусило подруг повернутись додому напередодні страшних та кровопролитних днів протистояння. Але вже 22 лютого Наталія та Марта у ролі волонтерів розносили бутерброди хлопцям на барикадах.

«Страху не було, була велика віра і переконання в те, що в Україні вдасться все змінити на краще», - говорить Наталія Лотиш.

Починати зміни з себе, з місця, де живеш

Після Майдану дівчата не зневірились, а продовжували боротись за європейське майбутнє. Не слід чекати якихось вказівок зверху, починати зміни слід з себе, їх потрібно робити кожному з нас там, де ми живемо.

Керуючись такими переконаннями, а ще бажанням пробудити в душах своїх односельців патріотичні почуття, особливо усвідомлення того, що ніхто інший, крім нас, не відстоїть нашу волю та свободу, молоді патріотки з власної ініціативи за власний рахунок розмалювали у кольори національного стягу в’їзний знак в Угринові (рідне село Марти). Зважаючи на те, що у Кроватці, де проживає Наталія, такого знака немає, вирішили розмалювати зупинку. До того ж, хотіли зробити це вночі, але їм не вистачило фарби, тож односельці дізнались, хто був ініціатором цієї хорошої справи.

Розмістивши у соціальній мережі фото зі своєю маленькою племінницею на фоні розмальованої зупинки, Наталія написала: «Саме заради цих дітей виборюймо наше і їхнє майбутнє, щоб за кілька літ це майбутнє не довелося виборювати їм».

Жінка – воїн, жінка – мати

У серпні 2014-го 21-річні сільські медички Наталія Лотиш та Марта Грищук отримали повістки із військкомату. Звичайно, переполохались рідні, дуже переживали, але рішення подруг було однозначним –потрібно йти.

Сьогодні мобілізована Наталія Лотиш несе службу у прикордонній військовій частині, що у Доманово Ратнівського району, замінивши своїх старших колег-медиків, які борються за життя українських військових на сході. Марта Грищук, після проходження практики у Львівському шпиталі, вже понад місяць працює у мобільному госпіталі на Донбасі. Кілька разів на тиждень спілкуються дівчата у телефонному режимі, підтримуючи одна одну. Добре розуміє Наталія Лотиш, що наказ вирушати на схід для неї теж може прозвучати щомиті, та дівчина до нього готова. «Страшно не за своє життя, а бути там некорисною». Захоплює сила духу та мужність цих молодих дівчат, з яких багатьом чоловікам варто брати приклад.

А напередодні жіночого свята Наталія Лотиш написала у соціальній мережі: «Хочу весни та миру в Україні». І цей запис вкотре доводить, що покликання жінки на землі – бути коханою, бути матір’ю, і лише смертельна небезпека перетворює представниць слабкої статі на жінку-воїна з незламною силою духу та ніжним і люблячим серцем.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ про волинських жінок-волонтерів: «ЛЮДИ НА ЗЕМЛІ - ЦЕ РУКИ БОГА»: ІСТОРІЯ ПРО ВОЛОНТЕРА ВОЛИНІ та «СИН ПОВЕРНУВСЯ, А ІНШІ МАТЕРІ ЩЕ ЖДУТЬ…», - ЯК ВОЛИНЯНКА СТАЛА ВОЛОНТЕРОМ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Редакція сайту прийняла рішення тимчасово закрити коментування під новинами, які стосуються військових подій на сході.
В Україні триває війна, зокрема інформаційна. Таким чином, ми не можемо допустити, щоб ресурс Інформаційного агентства Волинські Новини використовували як майданчик для дестабілізації ситуації.


Утім нам важлива думка нашого читача, тож запрошуємо до обговорення публікацій на сторінках агентства в соціальних мережах.




Система Orphus