ЗНО 2019: у Луцьку розповіли, чого очікувати вступникам

У 2019 році абітурієнти зможуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання не більше, ніж із чотирьох предметів. Окрім обов’язкових української мови та літератури, математики чи історії України, це біологія, хімія, фізика, географія, англійська, німецька, французька, іспанська мови. Водночас із наступного року проходження ЗНО з української мови та літератури, а також математики чи історії України (за вибором) є обов’язковим для студентів закладів вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації та учнів закладів професійної освіти.

Про це йшлося під час прес-конференції, організованої Центром ЗНО та моніторингових досліджень Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, 6 листопада.

Насамперед завідувачка Центру ЗНО ВІППО Алла Корнейко зазначила, що зустріч частково присвячена підбиттю підсумків проведення зовнішнього незалежного оцінювання у Волинській області минулого року, коли на тести зареєструвалися 11,192 тисячі учасників (на 54 % більше порівняно з 2017 роком). Таке суттєве збільшення кількості учасників ЗНО було зумовлене тим, що, крім учнів шкіл, до ЗНО долучилися учні та студенти закладів професійно-технічної освіти та закладів вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації, які проходили державну підсумкову атестацію з української мови та літератури у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Алла Корнейко акцентувала, що Волинь, зважаючи на загальноукраїнські показники зі ЗНО, виглядає не гірше за інші області й стабільно знаходиться на середньому або вище середнього рівні.

«За результатами учасників, які здобули високі бали (160–200 балів) з усіх предметів, Волинь потрапила до ТОП-7 областей України. За підсумками тестувань із математики, англійської мови та хімії за згаданим показником Волинська область увійшла до трійки загальноукраїнських лідерів, а за кількістю високих та найвищих результатів із хімії область займає в країні друге місце», – сказала вона.

Водночас у антирейтингу Волинь посіла 15-те місце. Так, із усіх предметів, крім української мови та історії України, відсоток незадовільних результатів у волинян менший за середній у країні.

Також Алла Корнейко звернула увагу, що минулого року Волинь взяла участь у апробації проходження ЗНО особами з порушеннями зору, які використовують у процесі навчання шрифт Брайля.«Ми маємо величезну проблему – вперше за останні роки у 2018 році ні громадські організації Волині, ні представники волинських ЗМІ не скористалися своїм правом і не зареєструвалися на здійснення громадського контролю за процесом проходження ЗНО», – зазначила Алла Корнейко та додала, що всі охочі можуть здійснювати громадське спостереження за проведенням ЗНО, для цього достатньо лише зареєструватися.

Директорка Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк, своєю чергою, зупинилася на нововведеннях, які очікують абітурієнтів у проходженні зовнішнього незалежного оцінювання наступного року.

Вона розповіла, що у 2019 році результати ЗНО з трьох предметів (української мови та літератури, математики або історії України та третього за вибором учня) для випускників закладів загальної середньої освіти зараховуватимуться як результати державної підсумкової атестації.

Також проходження ЗНО з української мови та літератури і математики чи історії є обов’язковим для студентів закладів вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації та учнів закладів професійної освіти, які здобувають у 2019 році повну загальну середню освіту, з метою отримання результату для зарахування державної підсумкової атестації з української мови та математики або історії України.

«Хочу акцентувати увагу на вибір учня, адже до нас телефонують із коледжів і кажуть, що відповідно до рішення педагогічної ради історія є обов’язковою для включення в атестат. Але, так не може бути, оскільки йдеться тільки про самостійний вибір учня. Рішення педагогічного колективу тут не ключове», – сказала Лариса Середяк. Та додала, що для участі в конкурсі на навчання в українських вишах абітурієнти зможуть подавати сертифікати ЗНО 2017–2019 років. Це не стосується іноземних мов (дійсні результати тільки 2018–2019 років).Вона зазначила, що тестові матеріали для ЗНО з історії, математики, біології, географії, фізики та хімії будуть перекладені кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською та угорською мовами.

Також Лариса Середяк зауважила, що важливою є сама підготовка до участі в зовнішнього незалежного оцінювання. Одним із факторів такої підготовки є робота абітурієнтів із завданнями минулих років. Так, усі тести, які пропонувалися учасникам ЗНО попередніх років, доступні на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти, де, окрім того, можна пройти онлайн-тестування.

«Пробне ЗНО – це віддзеркалення процедур основної сесії, а також можливість ознайомитися з завданнями, тестовими зошитами, характером проведення ЗНО, тож ми запрошуємо абітурієнтів взяти участь у пробному ЗНО, аби впевненіше себе відчувати на основній сесії», – зазначила Лариса Середяк.

Вона додала, що пробне ЗНО є платним. Орієнтовна ціна становитиме близько 138 гривень. Пробне зовнішнє незалежне оцінювання можна буде пройти 16 (українська мова та література) і 23 березня (усі інші предмети). Реєстрація буде доступною із 8 до 31 січня 2019 року.

Реєстрація на ЗНО 2019 року розпочнеться з 5 лютого і триватиме до 25 березня. Тести відбуватимуться з 21 травня до 13 червня. Додаткова сесія проходитиме 26 червня – 12 липня.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---