Державна економія: у студентів хочуть забрати стипендії

Грім із ясного неба – так характеризують студенти новий законопроект 5130, який зініціювали прем’єр-міністр України та Кабінет Міністрів. Адже документ зачепив спудеїв за найболючіше – стипендії. І 26 грудня президент таки підписав цей закон.

Нардепи від УКРОПу найближчим часом все-таки пропонуватимуть зміни, які напрацювали разом зі студентами. Наразі вони зареєстрували відповідний законопроект 5612.

Про це йдеться на сторінках щотижневика Волинські Новини (№ 48).

800 гривень на виживання – і тих з 2017 року в студентів може не бути

Трохи більш як 800 гривень – таку стипендію отримують більшість тих, хто вчиться у вишах, а це майже вдвічі менше, ніж встановлений державою прожитковий мінімум.

Першокурсниця Надія Філяс – жителька Львівської області. Вчиться у Луцькому національному технічному університеті на державній формі навчання, живе в гуртожитку та отримує стипендію. Розповідає: щомісячні нарахування від держави – це засіб для життя, бо дівчина з багатодітної сім’ї: крім неї, є ще двоє молодших дітей і старша сестра.

«Хотіла вчитися у Львові, але вийшло так, що вступила на державне в ЛНТУ. І ми з мамою вирішили, що краще вчитися на державній формі, ніж на контракті, – каже Надія. – Отримую стипендію і сподіваюся, що після сесії буду її отримувати, бо до цього прагну і старанно навчаюся. 835 гривень – це кошти, на які я виживаю».Доводиться економити на всьому, додає Надія. Каже: купує дешевші продукти, відмовляє собі у ласощах і не відвідує дискотеки чи будь-які інші розважальні заходи.

«Студенти – це люди, які сплять і їдять один раз на тиждень, – сміється дівчина. – Якщо вибирати між тим, що тобі треба видрукувати для навчання, і хлібом, то я виберу навчання».

Голова студради факультету іноземної філології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки Ірина Луцьків каже, що, крім стипендії, отримує ще трохи грошей від батьків – дівчина веде активне студентське життя, тому витрачає трохи більше, ніж їй може нарахувати держава.

«Маю ліміт на день – 35 гривень. Це стільки, скільки можу витратити, і ні копійки більше. Багато грошей іде на книжки, на ксерокопії потрібних навчальних матеріалів, на проїзд... Я живу на стипендію. І якщо лишусь без неї, то мої батьки будуть думати, де додатково взяти 800 гривень для мене», – розповідає Ірина.

За словами студентів, на державну форму навчання найбільше намагаються вступити абітурієнти, чиї сім’ї відчувають певну скруту у фінансах. Адже віддавати щороку кілька тисяч гривень за навчання дитини не всі батьки можуть собі дозволити. Студенти намагаються старанно вчитися, аби нарахування стипендії не припинялося. Додають: стипендія – це перші гроші, які вони самостійно «заробляють» та вчаться економно витрачати, проте замість того, аби стимулювати спудеїв, держава позбавляє їх будь-якої мотивації.Замість пар молодь буде змушена шукати підробітки

Новий закон збільшує стипендії, але разом із тим змінює систему їх нарахування. До кінця цього року діє норма закону «Про вищу освіту», яка передбачає нарахування стипендій не більш як 75% з усіх студентів, які навчаються на державній формі. А в разі, якщо президент підпише новий законопроект, кількість тих, хто отримуватиме нарахування, визначатимуть у «ручному режимі» – урядом.

У бюджеті-2017 студентам виділять лише 4 мільярди гривень – 2 мільярди на академічну стипендію, які не перекривають потреби навіть 45% студентів-державників, і 2 мільярди на соціальні стипендії. Крім того, в нарахуванні академічних стипендій змінилися умови.

«Академічні стипендії надають студентам, які досягли значних успіхів у навчанні, та/або, згідно з критеріями, встановленими Кабміном. Частку студентів, які мають право на отримання академічних стипендій, встановлюють у навчальному закладі в межах визначеного Кабміном загального відсотка студентів, які мають право на отримання академічної стипендії та стипендіального фонду», – йдеться у законопроекті.

«Мене дуже злякало, що з трьох студентів, які вчаться на державній формі, стипендію отримуватиме тільки одна людина. Це несправедливо», – каже третьокурсниця Василина Дунь.

Крім того, на стипендію впливатимуть не тільки оцінки за екзамени, а й за заліки. Тобто викладач із фізкультури або соціології зможе вплинути на те, чи отримуватиме студент-математик стипендію.

«Це абсурд! Навіщо враховувати заліки, якщо є екзамени? У нас є непрофільні предмети для загального розвитку, наприклад, культурологія чи соціологія, чому вони мають впливати на те, чи отримуватиму я стипендію? Цей новий закон – як грім із ясного неба. Ми знали, що будуть скорочувати стипендії, але щоб настільки! – обурюється Ірина Луцьків. – Нас ніхто не інформував про те, що ми можемо лишитись без стипендій. Дізналися про це все у жовтні, а спохопилися у листопаді, коли з’ясували, які умови нам пропонують. Страшно те, який малий відсоток студентів отримуватиме стипендії, мало того, кількість стипендіатів вираховуватиме Кабмін. На жаль, у нас немає довіри до міністрів, тим більше, вони хочуть розподіляти стипендії».

Додає: оскільки стипендія – головна мотивація навчатися краще, то після підписання законопроекту студенти-державники, які лишаться без стипендій, підуть працювати замість того, щоб відвідувати пари.«У нас, студентів-мовників, є можливість влаштуватися на роботу ще під час навчання. Наш рівень анг­лійської – вищий від середнього, і цього достатньо, аби знайти роботу й отримувати приблизно чотири тисячі гривень. Тоді нащо вчитися?» – каже студентка факультету іноземної філології СНУ Ірина Луцьків.

Крім того, з набуттям чинності закону зникне норма про прирівнювання розміру мінімальної академічної стипендії до розміру прожиткового мінімуму, а також норма про право студентів на отримання інших стипендій, призначених фізичними (юридичними) особами, та персональних стипендій вищих навчальних закладів.

Законопроект щодо стипендій – антисоціальний та антигуманний

Народний депутат від партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Ірина Констанкевич зініціювала обговорення законопроекту із волинськими студентами. Зок­рема, в Луцькому національному технічному університеті під час студентського форуму спудеї з двох найбільших вишів Волині – ЛНТУ і Східноєвпропейського національного університету ім. Лесі Українки – мали можливість висловити думки та побажання щодо змін у законопроекті. Узагальнені пропозиції студентства ляжуть в основу законопроекту, який депутати-укропівці внесуть до парламенту. Для його підготовки створено робочу групу Громадсько-експертної ради з питань освіти партії УКРОП.Ірина Констанкевич розповідає, що передумовою для такого законопроекту, який є наразі, стали результати опитування на одному з інтернет-ресурсів, автори якого на основі думки лише 700 студентів і зробили висновок, що стипендія допомагає вижити 25% респондентів. Тож на основі цієї інформації чиновники й розробили новий законопроект, який суттєво скорочуватиме кількість тих, кому виділятимуть гроші з держбюджету як винагороду за високі результати у навчанні.

«Наші чиновники кажуть, що стипендії вже не стимулюють студента до навчання, до саморозвитку, не виховують в них активність, – розповідає народний депутат. – Вони визначили, що в 2017 році стипендії будуть отримувати лише 40% студентів. А якщо в 2018 році у бюджеті не буде грошей, то Кабінет Міністрів визначить, що стипендії будуть отримувати лише 25%. Тобто закон студентів не захищає».

Крім того, в законопроекті немає чіткого визначення розміру майбутньої стипендії. Тобто залежно від того, скільки грошей виділить Кабінет Міністрів, їх будуть розподіляти між студентами. Попередньо визначили розмір стипендії у 1100 гривень, відмінникам – 1400. Максимальний розмір соціальної стипендії для студентів-сиріт, позбавлених батьківського піклування, становитиме близько 2000 тисяч гривень. Та найцікавіший момент – те, що закон вступить у дію з 1 січня 2017 року.

«Студенти не знають, що на них чекає після цьогорічної зимової сесії. Бо якщо президент підпише цей закон, то вже після складання сесії за перший семестр стипендіатів стане рівно наполовину менше, ніж є зараз. Якщо зараз стипендію отримують 75% студентів державної форми навчання, то вже наступного року це може бути 40%. Це буде зовсім інший обсяг коштів, – розповідає Ірина Мирославівна. – Цей законопроект стосується не лише студентів, але й пенсіонерів і пільговиків. Його вже назвали антисоціальним та антигуманним, адже він заморожує виплати пенсій, стипендій. Уся соціалка схована в цьому законопроекті».

Насамкінець

Разом з Іриною Констанкевич студенти напрацювали зміни до закону. Зокрема, вони кажуть, що право на стипендії мають отримати і ті, хто вчиться на платній формі.

«У мене багато друзів, які вчаться на контракті, проте мають дуже хороші оцінки. Якщо вони матимуть право на стипендію, то успішність в університетах значно виросте – буде конкуренція», – каже Ірина Луцьків.

Також студенти хочуть, аби кількість тих, хто отримуватиме стипендію, не була меншою, ніж 2/3, та щоб стипендія на одну людину була визначена лише одна – або академічна, або соціальна. Адже буде несправедливо, якщо один студент отримуватиме 1400 гривень академічної стипендії і 2000 соціальної. І найголовніше: вони проти того, щоб зміни у системі нарахування стипендій вводили посередні навчального року.

«Законопроект, який хоче зініціювати Ірина Констанкевич, враховує наші думки й орієнтується на наші побажання. Ми хочемо долучитися до написання або редагування цього законопроекту», – каже Ірина Луцьків.

Уже зараз студенти налаштовані рішуче і в разі, якщо президент підпише законопроект без правок і змін, обіцяють вдатися до активних дій.

«НА МЕЖІ» – соці­аль­но-інформаційний проект

Інформаційне агентство Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» реалізовує соціаль­но-інформаційний проект «НА МЕЖІ».

Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у неза­до­вільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам: волинський УКРОП – (099) 637-14-15, редакція – (068) 816-90-46, (066) 342-23-22.

Анна Волощук

Фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---