Соціологи дізналися про соціально-політичні настрої українців

Київський міжнародний інститут соціології та Центр Разумкова опублікували дані соціологічних опитувань, які проводилися в листопаді 2016 року. Українці оцінили соціально-економічне становище в країні та визначилися зі своїми електоральними вподобаннями. Щоправда результати опитувань відрізняються.

Нинішній президент України Петро Порошенко і лідер ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко отримали би найбільшу кількість голосів на виборах президента, якби вони відбувалися в листопаді.

Згідно соцопитуванню Центру Разумкова, за Порошенка зараз готові проголосувати 16,2% виборців, за Тимошенко – 11,5%.

Голову "Опозиційного блоку" Юрія Бойка підтримали б 9,4%, головного радикала країни Олега Ляшка – 6%, за лідера "Самопомочі" Андрія Садового готові проголосувати 5,7%, за голову партії "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка – 4,9%.

17,8% опитаних розповіли, що не брали б участь у виборах, 18,2% голосували б за іншого кандидата, 16,2% не визначилися з вибором.

Соцопитування, проведене КМІС, показує дещо інші результати.

Згідно з даними цієї служби, найбільшу кількість голосів отримала б Юлія Тимошенко - 21,3%. За Порошенка проголосували б 18,5%, за Вадима Рабіновича - 11,7%, за Гриценка - 10,5%, за Бойка і Ляшка - по 9,4%, за Садового - 7,2%.

19,2% респондентів сказали, що не будуть брати участі у виборах, 27,4% ще не визначилися, за кого голосувати.

Відрізняються і дані соцопитувань з приводу виборів у Верховну Раду. Згідно з даними соцопитування Центру Разумкова, 13,3% проголосували б за БПП, 12,2% - за "Батьківщину", 10,6% - за "Опозиційний блок", 8,9% - за "Самопоміч", 6,3% - за Радикальну партію Ляшка, 5,1% - за партію "За Життя", 4,2% - за "Громадянську позицію", 3,1% - за ВО "Свобода". Інші партії набрали б менше 3% голосів виборців кожна.

Опитування КМІС показує, що більшість виборців проголосували б за "Батьківщину" - 19,1%. За БПП віддали б свої голоси 13,2% виборців, за "Опоблок" - 10,1%, за РПЛ - 9%, за партію "За Життя" - 8,1%, за "Громадянську позицію" - 6,1%, за "Самопоміч" - 6%, за "Свободу" - 5,5%.

Згідно з результатами КМІСу більшість українців (82%) оцінюють поточну соціально-економічну ситуацію як «погану». Основною причиною, на їхню думку, є корупція у вищих ешелонах влади – так вважають 66% опитаних.

84% українців загалом негативно оцінюють «все, що зараз відбувається в країні». Більше половини (56%) вважають, що в такій ситуації «краще виходити на вулицю з протестом», 16% вважають, що «краще терпіти все заради збереження спокою». При цьому 40% українців говорять, що готові особисто взяти участь в акціях протесту проти чинної влади.

Нагадаємо, у Луцьку понад 60% опитаних містян задекларували готовність до протестів проти центральних органів влади та вважають можливою революцію в Україні найближчим часом.

69% українців вважають, що Президент Петро Порошенко веде країну у неправильному напрямку, що у правильному напрямку – 14%.

70% опитаних вважають, що Порошенко не здатен вивести країну з кризи. Протилежної думки дотримуються 14%. Водночас, 68% українців не вірять, що він здатен припинити війну. 16% вважають, що він може це зробити.

Зауважимо, для більшості українців питання безвізу стало неактуальним: запровадження безвізового режиму з ЄС є важливим для 40% українців, неважливим – для 52%.

Щодо субсидій, то 65% українців вважають, що субсидії є «перерозподілом коштів на користь олігархів» (не вважають так – 12%). Разом з цим 44% вважають, що субсидії є «суттєвою допомогою від держави українським родинам», не вважають так 38%.

54% українців негативно ставляться до ідеї сплачувати за комунальні послуги у розстрочку, позитивно – 23%.

Щодо підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, то 13% громадян вважають, що це призведе до відчутного зростання їхніх особистих доходів, не вірять у це – 75%.

Водночас Центр Разумкова опублікував наступні результати.

Щодо оцінки ситуації в країні та перспектив її розвитку в найближчому майбутньому лише 17,4% опитаних вважають, що ситуація в країні розвивається у правильному напрямі, 66,8% – що в неправильному.

Водночас, 17,8% респондентів дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років (у квітні 2016 р. так вважали 16,5%), 43,2% – що труднощі можуть бути подолані у більш віддаленій перспективі (у квітні 2016р. таку відповідь дали 47,2%), 23,9% – що взагалі не здатна їх подолати (у квітні 2016 р. – 22,6%).

Серед інститутів держави та суспільства найбільшу довіру громадян мають волонтерські організації (їм довіряють 65,5% опитаних), Церква (58,8%), Збройні Сили України (58,0%), добровольчі батальйони (57,1%), Національна гвардія України (54,5%), громадські організації (51,8%), ЗМІ України (47,7%), патрульна поліція (43,9%) – число респондентів, які довіряють цим інститутам, перевищує число тих, хто їм не довіряє.

Частка тих, хто довіряє владним інститутам, менша за частку тих, хто їм не довіряє.

Органам місцевого самоврядування довіряють 41,3%, не довіряють – 46,3%. Районним державним адміністраціям довіряють 31,7%, не довіряють – 55,6%, обласним державним адміністраціям – відповідно 29,8% і 57,9%, Президенту України – відповідно 24,4% і 66,7%, Уряду – відповідно 17,5% і 74,1%, Національному банку – відповідно 16,1% і 75,2%), Верховній Раді – відповідно 13,1% і 79,4%, прокуратурі – відповідно 12,4% і 76,2%, судам – відповідно 10,5% і 79,1%. Довіру до державного апарату (чиновників) висловили лише 8,4%, не довіряють – 81,6%.

Вкрай низький рівень довіри мають також політичні партії (відповідно 12,5% і 77,3%), комерційні банки (відповідно 13,3% і 77,1%), засоби масової інформації Росії (відповідно 4,2% і 82,9%).

Центр Разумкова проводив соцопитування з 4 по 9 листопада 2016 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у 118 населених пунктах у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Опитування КМІС проводилося з 4 по 13 листопада 2016 року на замовлення клієнта. Опитано 2039 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (окрім АР Крим та окупованих районів Донбасу). Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%.

ЧОМУ РЕЗУЛЬАТИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ

Заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко в коментарі ЛІГА.net повідомив, що різниця в результатах опитувань двох служб не така вже й велика. "Велика різниця - це сильно сказано. У нас в першому турі набирає трохи більше Порошенко, у них навпаки. Але тут необхідно враховувати різницю в подачі інформації: ми вважаємо серед тих, хто піде голосувати, а КМІС - серед тих, хто піде голосувати і визначився. А тих, хто не визначився, вони відкидають. Так що база для відсотків у нас дещо інша. Умовно кажучи, у них всі відсотки вищі, ніж у нас", - пояснив він.

На питання, чому соціологи не уніфікують публікацію своїх соцопитувань, Михайло Міщенко відповів: "Цікаве питання. Тому що треба прийняти вольове рішення. У соціологічних служб немає єдиного центру, кожен вирішує самостійно. Але конкретно в цій ситуації, скажімо, я не бачу кардинальних відмінностей в першому турі. Є два основні кандидати: Тимошенко і Порошенко. Ось це основний висновок. Обидві служби отримали такий результат".

Аналогічно розбіжності пояснюють і в КМІС. "У нас різні розрахунки. Вони розраховують за співвідношенням до тих, хто прийде голосувати, а ми за співвідношенням до тих, хто прийде голосувати і визначився з кандидатом", - пояснив ЛІГА.net директор КМІС Володимир Паніотто. Він також звернув увагу, що Центр Разумкова не визначав переможців президентських виборів у другому турі, а Київський міжнародний інститут соціології такий розрахунок зробив. "Загалом для президентських виборів перший тур не має великого значення. Головне - перші два кандидати, а також відрив другого кандидата від третього. І у нас, і у них до другого туру виходять Тимошенко і Порошенко. І тільки в другому турі, згідно з нашими даними, Тимошенко отримає достатньо велику перевагу над Порошенко. У них же - невідомо, хто виграє вибори", - сказав він.

Користувачі соціальних мереж, помітивши високі рейтинги партії "За життя" і її лідера в опитуваннях КМІС, жартують, що Мураєв і Рабинович разом з масовкою під Національним банком на здачу купили соціологію. "Партія Рабиновича, яка отримала в наших даних за відношенням до всіх опитаних 2% у вересні, 3% в жовтневих даних компанії Рейтинг, 3,5% в наших сьогоднішніх даних і ті ж 3,5% в даних Центру Разумкова. Згідно з цими даними при перерахунку до тих, хто прийде і визначився, його партія, на жаль, має всі шанси пройти в парламент. А хто ще в вересні писав, що КМІС продався Рабиновичу, додайте до цього списку ще компанію Рейтинг та центр Разумкова", - написав Паніотто у себе в Фейсбуці.

На питання про замовника, Паніотто запевнив: "Ці опитування проводилися не на замовлення Рабиновича. В принципі, ми не маємо права говорити, хто замовник. Хоча мені здається, що це не так складно визначити. А Рабинович, я думаю, замовляє свої дослідження в R & B (цю групу пов'язують з оточенням Ахметова - ред) ".

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---