У німецькому університеті фінансово підтримують студентів з України

Поки наші міністерства думають, як зекономити на студентських стипендіях, українцям у школі україністики німецького університету для іноземців виплачують від 450 до 850 євро на прожиття.

«Завершилася поїздка до Німеччини, а знайомство з Європейським університетом Віадріна у Франкфурті-на-Одері лише розпочато» - каже народний депутат України від волинського округу №23 Ірина Констанкевич після повернення із закордонної поїздки. Так, вона відвідала університет біля кордону із Польщею, що став найкращим у Німеччині з підготовки економістів, правників. Університет очолює професор Александр Вьолль, голова Спілки Україністів Німеччини.

«Знаєте, що найбільше мене вразило? Те, що в цьому університеті фокусом діяльності стала Україна. Із 25 відсотків студентів-іноземців після поляків займають другу позицію українці!» - ділиться враженнями професор, доктор філологічних наук, колишній проректор із навчально-виховної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Виявляється, що у цьому закладі дуже зацікавлені у студентах з України, там запровадили навіть нову програму, яка дає можливість випускникам наших загальноосвітніх шкіл відразу навчатися після здобуття середньої освіти, бо там, у Німеччині, молоді люди вступають до вишів після 18. Абсурд – наші міністерства думають, як зекономити на студентських стипендіях, а там українцям виплачують від 450 до 850 євро на прожиття.

В університеті пані Ірина зустріла студентів-українців зі Сходу, Півдня України. І… жодного російського слова. Молоді люди зізнавалися, що українською почали розмовляти після вступу до німецького університету.

Фінансує університет місцева федеральна влада, дбаючи цим не за швидкий зиск, а за освітню перспективу. Українську мову студіює і сам ректор навчального закладу, і викладачі філологи. І не лише мову! Тут створили літню українську школу. Студенти-іноземці можуть тут опановувати мову, знайомитися з нашою культурою, історією, особливостями суспільно-політичного життя. Німців цікавить

Україна не лише у вишиванках з короваями на рушниках, а її сучасність, те, чим живе наша прогресивна, активна молодь – музика, література, зображальне мистецтво. І у цієї школи теж далекоглядні плани – на студії фахових українських науковців.

«Мені б хотілося, щоб Україна це оцінила, підтримала. Вони не просять у нас ні коштів, ні чогось іншого, вони працюють і розуміють, що щось має протистояти Росії як імперії, що свою експансію поширює на Європу і на весь світ» - міркує Ірина Констанкевич.

Водночас Україна могла б бути не лише щитом, а й зі свого боку розвивати україно-німецькі зв’язки у гуманітарній царині.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---