День без автомобіля, або як лучани пересуваються містом? ФОТО

Окрім власників автомобілів, які люблять просто «погасати» і відчути адреналін, є й такі, яким автівка життєво необхідна. Переважно, це - люди, у яких робота пов’язана з машиною, або ті, хто долає щодня велику відстань. Є ще особи, які ходять пішки, їздять велосипедом чи іншим двоколісним транспортом, або ж користуються маршрутками-тролейбусами...

У Луцьку бракує маршруток до віддалених районів міста

Роману - 24 роки, він працює інженером на одному з луцьких заводів. Хлопець розповідає, що автівка для нього не розкіш, а єдиний засіб пересування, щоб доїхати на роботу. «Я живу на Володимирській, а місце моєї роботи знаходиться майже на околиці міста. Туди маршрутки напряму не їздять, хіба що з пересадками доїжджати потрібно, але це не зручно і займає багато часу», - зазначив власник авто.

Роман нарікає на те, що з вулиці Володимирської не стабільно їздять маршрутні таксі. Вони часто відстають від графіку і завжди заповнені пасажирами. «Мій робочий день починається о 8-ій ранку. Коли я не мав автомобіля, то нерідко запізнювався на роботу через те, що маршрутки приїжджали на 10-15 хвилин пізніше від зазначеного часу у графіку», - обурено відзначив хлопець.

Роман каже, що вихідними майже не користується автомобілем, тому що у нього немає такої потреби. Коли хлопець дізнався від журналіста Волинських Новин про те, що у неділю, 22-ого вересня, святкують День без автомобіля, то з посмішкою відповів, що заради цього дня не користуватиметься автівкою ні за яких умов. Але зазначає, що його троюрідний брат працює таксистом. «Не думаю, що Олександр зможе відмовитися від свого чотириколісного друга. Це - його заробіток, а у неділю він матиме набагато більшу виручку ніж у будні», - зауважив Роман.

Із села Липини до Луцька пішки

У Луцьку, мабуть, важко знайти людину, яка б пересувалась виключно пішки. Але журналісту Волинських Новин вдалося відшукати дівчину, яка з великим задоволенням відмовилась від будь-якого транспорту, принаймні у межах міста.

Знайомтесь - Тетяна, вона - студентка СНУ імені Лесі Українки.

Дівчина розповідає, що залюбки щодня ходить пішки із села Липини в університет, який знаходиться у центрі Луцька. «Я не люблю маршрутки, тому що вони часто зупиняються, в них завжди багато людей, які дихають тобі прямо в потилицю. У маршрутці немає особистого простору, я відчуваю у ній певний дискомфорт», - розповіла студентка. Вона зазначила, що коли їй доводиться їхати за межі Луцька маршруткою, то полюбляє спостерігати за іншими пасажирами, їхньою поведінкою, виразом обличчя. Наостанок дівчина відмітила, що улюбленим транспортом для неї є потяг, який приваблює її своїм комфортом, радянським минулим і дивною атмосферою.

Маршрутні таксі часто не дотримуються графіку, людям у них некомфортно, постійні «давки» у салоні, що ж тоді робити? Яким транспортом користуватись? Вихід – це пересісти на велосипед.

Такий варіант, звісно, є прийнятним не для багатьох лучан, які, певно, звикли довго по ранках спати і прокидатися за 30 хвилин до початку робочого дня.

Поїздка на велосипеді потребує більших затрат часу, ніж автомобілем, або в маршрутному таксі, але на ньому ви матиме більше особистого простору, до того ж він екологічний і не важкий.
Хоча тут варто подумати і про природній душ у вигляді опадів, і про холодну погоду

Велосипед як альтернатива громадському транспорту
До такої ж думки прихильна і Людмила, яка використовує велосипед як основний засіб пересування понад чотири роки. Велосипедистка каже, що раніше користувалася звичайним громадським транспортом.

«Одного разу я зі своїми друзями побувала на велозмаганнях. У них брали участь як дорослі, так і дошкільнята. Я настільки пройнялася ідеєю велокультури, що невдовзі долучилася до кола ентузіастів, які розвивають велоспорт на Волині. З того часу велосипедом я їжджу скрізь: в університет, у справах, подекуди і до бабусі в село Старосілля. Маючи чималий досвід, я на велосипеді долаю великі відстані за короткий час. Мені не потрібно прокидатися з самого ранку, і виїжджати з дому за 40 хвилин до початку навчання», - розповіла Людмила.

Наостанок вона зазначила, що з кожним роком велоінфраструктура Луцька покращується. «У нашому прекрасному місті повільно, але впевнено з’являються велопарковки, хіба що бракує велодоріжок, але це справа часу і грошей. Головна ідея велокультури – це здоров’я і фізичний розвиток», - резюмувала дівчина.

Не важливо, який транспортний засіб кожен з нас обирає. Головне, щоб усі учасники дорожнього руху дотримувались правил і були толерантними одне з одним.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---