USD 24.6 24.8
  • USD 24.6 24.8
  • EUR 27.1 27.3
  • PLN 6.2 6.32

З великою любов’ю до Волині: до 107-річчя художниці Лідії Спаської

«Если Вы прочтёте мою биографию, Вам будет понятна моя любовь к городку Луцку и вообще к Волыни, и будет понятно моё желание оставить в нём мой след», – писала у своєму листі у далекому 1997 році художниця Лідія Спаська, дякуючи за згоду прийняти декілька її робіт до Волинського краєзнавчого музею. Тепер її живописні роботи у багатій колекції музею займають своє достойне місце, стали промовистим свідченням визнання та любові волинян до непересічного таланту Лідії Спаської.

Поетичною сторінкою вписано малярство цієї самобутньої мисткині до історії українського національного живопису, творчістю висловлено щире освідчення у любові до Волинського краю, котрий плекав її творче начало. Сьогодні 5 квітня – 107-а річниця з дня народження Лідії Спаської.



Уродженка містечка Умань, найсвітліші дні дитинства і юності вона провела у маєтку батьків в селі Гавчиці неподалік Ківерець Луцького повіту. У Луцьку Лідія Лисяна (її дівоче прізвище) навчалася у жіночій гімназії.

Жіночої гімназії у Луцьку


Після 2 років навчання у приватній мистецькій школі Крижановського у Варшаві, Лідія потрапила у надзвичайно потужне мистецьке середовище – стала слухачкою у знаменитій Академії Р. Жюльєна в Парижі, яка на той час складала достойну конкуренцію славетній Паризькій школі витончених мистецтв. До речі, це був єдиний заклад, де мистецьку освіту могли отримати жінки. Випускниками академії були Анрі Матісс, Джованні Джакометті, Георг Кольбе, Марія Башкирцева, Альфонс Муха, Джордж Мур, Ярослав Кириленко та багато інших відомих живописців. У Парижі Лідія познайомилася з майбутнім чоловіком – студентом інституту богослів’я Василем Спаським. У 1935 році після завершення студій у Академії, разом з чоловіком Лідія повертається на Волинь. Талант молодої художниці розкривається у низці ліричних пейзажів, портретів краян та близьких їй людей.



У 1939 році над родиною Спаських нависла загроза вислання до Сибіру, і їм доводиться переховуватись. Подруга по гімназії Віра Огібовська-Ельберт надає притулок їхній сім’ї – від середини 1943 року вони живуть неподалік Луцького замку у будинку Пузини.



У 1945 році Лідія втрачає на фронті чоловіка, батьківський маєток націоналізують, і вона залишається вдовою з двома малолітніми дітьми. Історичні катаклізми, особисті трагедії, втрати і проблеми виживання тестують творчу натуру на вміння не лише переборювати труднощі, а й в якийсь момент абстрагуватися і не полишати занять малярством. Ось так воля, цілеспрямованість характеру людини зберігають її творче начало, не дають погаснути Божій іскрі у тягарі незгод, а життєвий досвід відшліфовує вдумливість і визначає пріоритети.

У 1947 році Лідія Спаська оселяється у Острозі, де живе і працює протягом наступних кількох десятків років. Визнання приносить їй полотно «Повстання в селі Новомалин у 1905 році», яке вона виконала на замовлення місцевого краєзнавчого музею. Історія рідного краю, його багата культура, визначні українські персоналії дали могутній поштовх художниці для створення цілої низки сюжетних тематичних полотен: «Переселення з Острога в 1611 році», «Портрет Богдана Хмельницького», «В’їзд Богдана Хмельницького в Острог 1648 р.» та багато інших.



Важливою частиною світосприйняття Лідії Спаської була духовна складова, яка втілилася у її значному доробку на сакральну тематику, і де талант художниці яскраво виразив себе у царині монументального живопису. Нею виконані розписи інтер’єрів храмів у Острозі, Луцьку, Києві, Мурманську, Архангельську, Ташкенту, Махачкали, Вологди та інших міст.

Наприкінці 1960-х рр. у кафедральному Свято-Троїцькому соборі Луцька вона виконала твори на біблійні теми: ікони «В’їзд Господній у Ієрусалим» та «Нагірна проповідь Ісуса Христа». У 1970-1972 рр. мисткиня працювала над розписом Свято-Феодосіївської церкви у Луцьку – і це в часи потужної радянської атеїстичної пропаганди.



У 1999 році, коли відзначався 70-річний ювілей Волинського краєзнавчого музею, Лідія Спаська подарувала картинній галереї, де у квітні місяці відбувалась її перша в Луцьку персональна виставка «У пошуках добра, краси, гармонії», пастельний портрет Олени Казимірчак-Полонської. Ім’ям цієї визначної вченої, доктора фізико-математичних наук, нашої землячки (вона родом з села Селець Володимир-Волинського повіту) названо малу планету під номером 2006 – Полонська. На виставці тоді було презентовано 65 творів живопису, графіки, сакрального малярства Лідії Спаської – невелика частина значного мистецького доробку художниці. Тоді вона подарувала 10 робіт з своєї виставки Художньому музею міста Луцька.

У складному портретному жанрі мисткиня працювала особливо натхненно і плідно. Портрети виконані нею у різноманітних техніках – пастеллю, олією, гуашшю, аквареллю. На полотнах зображені визначні історичні постаті, а також наші сучасники, серед яких є і портрети дітей. Їх об’єднує майстерна передача внутрішнього стану і характеру людини, емоційність і одухотвореність пензля віртуоза.



Багато світлих поетичних полотен створені Лідією Спаською у жанрах пейзажу і натюрморту. Її вишукані квіткові натюрморти ваблять живою барвистою кольоровою гамою і, здається, випромінюють ауру природних пахощів.



Величезний мистецький спадок Лідії Спаської зберігається у колекціях музеїв Острога, Рівного, Луцька, Бреста, Мінська, багато робіт стали надбаннями збірок приватних колекціонерів в Україні і за кордоном. До Луцька, міста її дитинства і юності, Лідія Спаська завжди відчувала особливий емоційний, душевний потяг. Наше стародавнє місто одержало у спадок надзвичайно цінну частину мистецької спадщини талановитої художниці як прояв її щирої прихильності до нашого краю.

Лідія Спаська померла 15 серпня 2000 року і похована біля батьків у Гавчинцях.

За матеріалами сайту Галереї мистецтв

Марія Пилипчук
Загрузка...
Коментарів: 9
Тетяна Показати IP 5 Квітня 2017 19:19
Дякую, що нагадуєте про талановитих людей Волині.
Т. Гоббс Показати IP 5 Квітня 2017 19:42
Давайте самі громадою над цим працювати і не чекати вказівок згори, кого, де і кому про кого згадувати. Ми є громадя́нське суспі́льство а не колгосп на Поліссі
упорядник до Т. Гоббс Показати IP 5 Квітня 2017 20:38
От ми і працюємо без вказівок згори і збоку. Просто шукаємо інформацію про життя і творчість, згадуємо до дати народження. Ці люди заслуговують на те, щоб про них нагадати у річницю народження. Можливо, комусь захочеться помилуватися на роботи у Волинському краєзнавчому музеї, узнати більше інформації.
КЛАВА Показати IP 5 Квітня 2017 21:16
Млять !!! Шукають кому стати почесним м.Луцька , а кого позбавити звання почесного як Тимощука, а є всесвітньо відомі Лучані, але міська рада набита " баригами" , тому як вони вважають політична доцільність не дає можливості всесвітньо відомій Лучанці Світлані Захаровій,Лідії Спаської стати почесними... Позор і дикунство...
Катерина Показати IP 7 Квітня 2017 16:22
похвально , що Маша Пилипчук стала Марією , було б ще добре навчитись "посилатись", вказувати правдивих авторів базової статті, інформація з якої використана, а не лише те, що це взято з сайту... невелика праця підписуватись під чужими статтями!
Петро І Катерині ІІ до Катерина Показати IP 18 Квітня 2017 21:41
Катерино, аби що не-будь перднути у калюжу в свою значимість, це український народний звичай.
Олексій Карпенко (м. Показати IP 16 Квітня 2017 02:28
"Було б добре", але це не такий уже страшний недогляд: загалом покликання на інший сайт вказує на "елемент чужого авторства" досить чітко і недвозначно. Власне, там же недарма зазначено: "ЗА МАТЕРІЯЛАМИ" (множина). Це значить, що чиясь передрукована стаття бути ніяк не могла - бо автор мусив опрацювати мінімум 2 (число, з якого починається множинність) джерела. А отже - це вже його авторська робота. Я бачив на тім сайті уривок тексту авторства Миколи Бендюка (острозький мистецтвознавець), з якого Марія, вочевидь, і взяла декотрі біографічні факти, котрі тут наводить. Але останні не може бути предметом авторського права самі по собі - а Марія, тимчасом, переказала їх у СВОЇЙ подачі (при цім без порушення фактажу - принаймні, судячи з вивченого мною уривка). Так що тут все чесно, Катерино-сан!
Олексій Карпенко (м. Показати IP 16 Квітня 2017 02:37
Не те щоб мене тягло "перевіряти" когось на чесність (зрозумійте правильно) - але справедливість закиду в плагіаті викликала в мене сумніви (як виявилося, обгрунтовані). Що поробиш, коли останнє справді так ввійшло у моду (прецеденти ж таки справді є - і то які!), що люди починають вже на холодне дмухати... Зрештою, не можу не погодитися з Катериною і щодо форми імени (будемо вже про все говорити правду). Але питання не в тому: просто приємно дізнаватися нове про видатних, і при тому незаслужено забутих діячів мистецтва, особливо тих, котрі працювали в жанрі історизму (в нас на цю тематику творів з ХІХ - початку ХХ сторіч збереглося не так уже й багато!) А пана Миколи Бендюка як дослідника - я взагалі фанат!)) Усім, доречі, раджу. Завдяки таким особистостям регіональна історія має шанс істотно піднятися - а саме зараз це дуже актуально!..
Сергій старим совкам Показати IP 20 Квітня 2017 14:44
Як мало у нас такої інформації усе політика гроші і д*біли совкові

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.