Глава Ради НБУ хоче запустити «друкарський станок»

Глава Ради НБУ Богдан Данилишин в статті для газети «Дзеркало тижня. Україна» прямо висловився за «продуктивну емісію» як спосіб активізації роботи промисловості.

«Необхідно зрозуміти, що без застосування неокейнсіанських методів і без промислової політики за проактивної участі держави вихід на траєкторію стійкого економічного зростання в Україні малоймовірний. Так само треба знати, що збільшення кількості грошей, які перебувають в обігу, не обов`язково призводить до зростання цін. Тому що гроші, які знову з`явилися в обігу, не обов`язково перетікають на товарні ринки або ринки послуг. І саме тут точкові неокейнсіанські методи, при правильному їх застосуванні, та ще й за злагодженої роботи уряду і НБУ (маю на увазі, наприклад, проведення продуктивної емісії), цілком здатні створити передумови для економічного зростання, яке не супроводжуватиметься помітним збільшенням рівня інфляції», - зазначив Данилишин.

При цьому він наголосив, що не виступає проти співробітництва з МВФ.

«Зазначу, що ніколи не виступав і не виступаю проти співробітництва з МВФ. Це свого роду наш страховий поліс і гарантія для подальшого налагоджування зв`язків з іншими міжнародними фінансовими організаціями. Я знайомий і підтримую зв`язки з багатьма колишніми і нинішніми керівниками МВФ. Але я завжди говорив про те, що треба мати свою думку, бачити і розуміти свою країну, її протиріччя та проблеми, історичні й інституціональні особливості, уклад, що формувався не лише в радянський і пострадянський час.

У чому ж можна побачити мою нібито розбіжність із політикою МВФ, якщо я порекомендував нашому уряду більш сміливо використовувати методи, запропоновані індійським економістом неокейнсіанцем Рагхурамом Раджаном (який запропонував їх, до речі, коли працював головним економістом МВФ, і там його зовсім не вважали відступником)? Наш уряд розуміє доцільність застосування таких методів. Інакше як можна пояснити заплановане з 1 січня 2017 р. підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 3200 грн, якщо не як рішення з набору метакейнсіанських методів підтримки економіки під час кризових і застійних явищ? Додам, що, звичайно ж, це було зроблено в тому числі і з гуманістичних міркувань — для поліпшення життя простих українців», - констатував фінансист.

У контексті вибору між політикою лібералізму та протекціонізму він, зокрема, зазначив таке:

«Передбачувана Вашингтонським консенсусом повна лібералізація валютного й фінансового ринків у вітчизняних реаліях, цілком імовірно, здатна призвести до їхнього розбалансування з можливим наступним колапсом, чого допустити не можна.

Принципи Вашингтонського консенсусу не передбачають формування в країнах, що розвиваються, інститутів сприяння технологічному лідерству, тоді як такі інститути існують та успішно працюють у розвинених країнах. Успішно реалізовані стратегії досягнення лідерства у світі в останні кілька століть завжди були щільно пронизані нитками прагнення до технологічної переваги. Ігнорувати це Україна не може.

Наголошу: саме розвиток промисловості приводить до збільшення виробленої в державі доданої вартості, сприяє зростанню її багатства. А без розвиненої сучасної промисловості нація приречена на бідність і масове безробіття. За останні два роки я писав про це, напевно, не менше сотні разів і продовжую дотримуватися такої точки зору. Сучасна промисловість може бути створена лише за такої обов`язкової умови — здійснення державою відповідної протекціоністської політики. Тоді як вільна торгівля не тільки не сприяє створенню промислових підприємств, що відповідають актуальному у світі технологічному укладу, а навпаки, призводить до руйнування існуючої промисловості», - зауважив Богдан Данилишин.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---