Чому ягідництво стає для волинських селян новим джерелом прибутку

Волинські селяни шукають альтернативу виробництву молока та вирощуванню картоплі.

Віддати за безцінь переробнику чи везти на базар?

Проблема закупівельних цін на молоко нині стоїть досить гостро. Селяни обурені, що продукт, в який вклали стільки їх праці, коштує дешевше, ніж мінеральна вода. Натомість в магазинах він в рази дорожчий. Низькі ціни, за якими переробники закупляють молоко у населення, не спонукають селян тримати худобу. Скорочення дійного стада останнім часом спостерігається в усіх регіонах України. Це засвідчують і статистичні дані. Зокрема, на початок 2016 року на Волині, у порівняннні з минулим роком, кількість родинних ферм зменшилась із 3325 до 3209, відповідно і кількість корів скоротилась на 866 голів. Тваринництво відходить на другий план.

Не має попиту і картопля, яка хоч і добре родить в нашому регіоні, та збувають її селяни за досить низькою ціною. І хоч Рожищенський район залишається лідером в області за кількістю сімейних ферм, де утримують по три і більше корови (657 родинних ферм, 2492 голови ВРХ), проте все частіше селяни шукають альтернативні шляхи заробітку.

Надія та Олександр Максимчуки з Підгірного, що на Рожищенщині, утримують у власному господарстві чотири дійні корови. А ще коні, вівці, свині, бички та домашню птицю. Обробляють дванадцять гектарів землі. Надія Леонідівна ще й працює завідувачкою Іванчицівської дільниці ветеринарної медицини, що охоплює десять населених пунктів. Жінка лікує худобу та надає послуги з штучного осіменіння. На день має кілька викликів у різні села. Навіть права водійські отримала, аби власним авто їздити, бо ж територіально дільниця чималенька. Буває, коли старші доньки в школі і чоловіка немає, разом з мамою подорожує від села до села і чотирирічний Владислав (на фото). Одним словом, роботи вистачає.

"Хочеш в селі вижити, потрібно працювати. На одній землі чи молоці багато не заробиш. А так трохи за молоко, підгодуєш кабанчика, вівцю чи бичка - продасиш, трохи з землі, плюс заробітна плата, вже й є якась копійка. Хоч дуже прикро, що ціни на продукцію мізерні, а на нашій праці заробляють посередники", - зауважує Надія Леонідівна.

"Дві гривні вісімдесят копійок за літр молока, які платить сьогодні переробник, ніяк не виправдовують реальних затрат на утримання худоби. Нині пора заготівлі сіна. Мусиш викосити, згребти, звести. А літр солярки вартує близько двадцяти гривень. От і порахуйте, скільки потрібно молока здати за такою ціною, аби заготовити корми на зиму? А якщо ще техніку найняти?", - долучається до розмови чоловік Олександр Васильович.

У Максимчуків корови хороші, вирощені власноруч після штучного осіменіння, надої відповідні, та все ж з такими умовами співпраці з переробниками, стверджує господар, результативність їх утримання мінімальна.

Низькі ціни на молоко, м’ясо, вирощену картоплю, овочі змушують селян впроваджувати нові культури. Олександр Максимчук, буваючи у столиці волинської полуниці – Хорохорині, придивляється до техніки вирощування саме цієї культури.

"Люди в селі тримають худобу від безвиході, хоч закупівельні ціни низькі, але за місяць певні кошти таки є. Якщо ж буде можливість заробити на чомусь іншому, що приноситиме реальний прибуток, від худоби багато хто відмовиться, бо це тяжка і невдячна праця", - підсумовує Олександр Васильович.

Три корівки мукає і в господарських будівлях Нестеренків з Яблунівки. Але молоко господарі закупівельникам не здають, бо вважають, що це просто здирництво та неповага до власної праці. Кілька разів в тиждень господар відвозить дружину Наталію з молочними продуктами на базар до обласного центру. Там ціни значно відрізняються. Молоко, сметану, сир, масло і навіть маслянку з задоволенням купують ті, хто вже не один раз куштував молочні вироби Нестеренків.

"У селі завжди є можливість заробити. Але село лінивого не любить. Будеш працювати, будеш щось мати, інакше ніяк. Велика проблема сьогоднішнього села – нерегульованість цін на сільськогосподарську продукцію, відсутність ринків збуту та державної підтримки села. От дали минулого року по двісті гривень на корову і вся тобі підтримка. А було б набагато краще, якби на державному рівні врегулювали ціну на молоко. Бо монополія ринку молочної продукції ні до чого доброго не приведе, лише до занепаду тваринництва", - констатує Андрій Нестеренко.

"Тримати худобу нині ні на молоко, ні на м’ясо стало зовсім невигідно. Колись держава давала дотацію за здану великовагову худобу, вже для селянина було якесь заохочення. За молодняк до року виплачували. З одного тваринництва в селі не проживеш. Якщо в комплексі землю обробляти і корови тримати, то ще можна щось заробити", - підсумувала Наталія Нестеренко.

Молоко, картопля чи малина?

У реаліях, коли в країні криза, гривня нестабільна, витрати на утримання худоби ростуть, а закупівельні ціни на молоко залишаються низькими, селяни відмовляються за безцінь віддавати молоко і просто збувають худобу та шукають якусь альтернативу. Наприклад, переходять до ягідництва.

Нестеренки теж малини минулоріч трохи насадили, і полуниці.

Саме полуниця та малина – це найпоширеніші ягідні культури, за вирощування яких беруться наші селяни. Протягом останніх років постійно зростають площі закладання малини, особливо літніх сортів, в особистих селянських господарствах сіл Ужова, Топільно, Рудка-Козинська, Навіз, Любе Рожищенського району. Полуницю в основному вирощують у селі Береськ. За кілька останніх років селяни переконались, що при правильній технології вирощування і відповідній якості посадкового матеріалу, ягідництво – справа вигідна.

За кількістю ягідних культур ринок іще далекий від насичення, тож і збут вирощеного є, і ціна в рази вища. Згідно з підрахунками експертів, ягідні насадження дають з гектара в десять разів більший дохід, аніж зернові. Тому саме ягідництво може стати для селян не тільки новим джерелом прибутку, а в деякій мірі розв’язати проблеми зайнятості сільського населення.

Першовідкривачами у вирощуванні продукції ягідництва на наших теренах стали ті підприємливі селяни, які неодноразово працювали на ягідних плантаціях сусідів-поляків, переймали тамтешній досвід, навіть перші саджанці привозили з Польщі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---