У Ковелі знову цирк – і знову на цвинтарі

У Ковелі на початку цього тижня розмістили пересувний цирк на місці розстрілу євреїв, - повідомили депутати міської ради від УКРОПу. Відповідний дозвіл на це дала міська рада, а розпорядження №183-р підписане міським головою Олегом Кіндером ще 30 червня 2016 року.

Нагадаємо, що видача дозволу на розташування цирку-шапіто на місці єврейського кладовища, де розстріляли кілька тисяч людей, викликало міжнародний резонанс.

Про це повідомляє прес-служба Волинського УКРОПу.

Проте, схоже, обурення щодо вчинення такого вандалізму, міську владу Ковеля не зупиняє. Більше того, в інтерв’ю інтернет-виданню «Волинська правда» (розміщене 20 серпня 2016 року) Олег Кіндер взагалі поставив під сумнів, чи справді на ділянці, де розташовуються цирки, були розстріли. «Сьогодні починають відверто спекулювати: мовляв, цирк виступатиме на місці загибелі людей...Мені теж цікаво дізнатися, чи справді там були розстріли».Зокрема, в інтерв’ю виданню «Волинська правда» міський голова розповів, що на цій теми нині спекулюють.

– Олеже Олексійовичу, нещодавно в низці публікацій на волинських медійних ресурсах Вас звинуватили в тому, що дозволили проводити гастролі цирку на місці, де нібито в роки Другої світової війни відбулися масові розстріли євреїв. Що скажете на це?

– Цирк та зоопарк гастролюють у Ковелі не вперше. Так вже склалося, що їм постійно пропонують одне і те ж саме місце для виступів – на вулиці Володимирській біля Палацу культури заводу «Ковельсільмаш». До слова, так було ще за керівництва попередніх міських голів.

Сам Палац культури побудований у сімдесятих роках минулого століття на території єврейського кладовища. Але раніше якось ніхто не звертав уваги на те, що тут проводять масові заходи. Сьогодні починають відверто спекулювати: мовляв, цирк виступатиме на місці загибелі людей...

Мені теж цікаво дізнатися, чи справді там були розстріли. Але ще трохи передісторії. В 2011 році іудейська громада Волині офіційно звернулася до міської ради з пропозицією спорудити пам’ятник чи навіть меморіал на місці колишнього єврейського кладовища. Депутати розглянули це клопотання на засіданнях постійних комісій, долучилися до обговорення і члени громадської ради при міському голові. Всі погодилися, що оскільки кладовище було, то бажання іудейської громади вшанувати пам’ять своїх предків - законне. Єдине, що ми хотіли знати, – яким іудейська громада бачить цей знак вшанування. Тобто це має бути просто обеліск чи цілий меморіал. Для цього мали побачити хоча б ескіз, бо навіть не знали, яку земельну ділянку під цю споруду треба виділити. Адже навколо самої будівлі відпочинкового закладу багато землі.

Внесли свою ідею. Поміж технікумом та приміщенням Палацу культури є березовий гай. До цих пір там ще зберігаються надмогильні плити від єврейських поховань. Ми пропонували встановити пам’ятник саме там. Але ніякої реакції від представників іудейської громади так і не було.

Через два роки вони повторно звернулися і знову попросили визначитися з земельною ділянкою, бо цього вимагали проектанти. У цьому клопотанні також йшлося про те, що громада хотіла, аби пам’ятник був споруджений з тих надмогильних плит, які свого часу вивозилися на територію військової частини з місця будівництва Палацу культури.

Питання про знесення самої його будівлі не обговорюємо. Найперше тому, що це навіть не власність ковельської громади, а заводу «Ковельсільмаш». Тому, надсилаючи відповідь іудейській громаді, ми долучили нормативні документи, які вона повинна зібрати для того, щоб почати спорудження пам’ятника, і повторно попросили надати пропозиції щодо ескізу. Адже нам треба знати, про яку площу йтиме мова і де саме. Питання знову зависло до сьогоднішнього моменту, тобто сумнозвісних публікацій у ЗМІ.

– А іудейська громада просила знести Палац відпочинку, що розміщений на кладовищі?

– Ні, так радикально питання ніхто не ставив.

– Березовий гай, про який ви кажете, – це місце, де відбувалися розстріли євреїв?

– Зрозумійте, в роки Другої світової війни на території Ковеля було багато розстрілів. Тут були концтабори та гетто. В останніх публікаціях взагалі не відомо, про що конкретно йдеться: про кладовище чи місце розстрілу. От хто встановив, де саме відбувалися розстріли? Їх було багато. І розстрілювали людей як німецькі окупанти, так й енкаведисти. Мені як міському голові і просто ковельчанину самому цікаво знати правду. Адже кладовище було дуже велике, бо до війни в місті проживало дуже багато євреїв. Ніхто ж не знає, чи дійсно на цьому кладовищі німці розстрілювали людей. Ми зараз працюємо з архівами, щоб з’ясувати для себе цю інформацію.

Схоже, Олег Олексійович, зовсім забув, що писав чудову передмову до книги «Минуле та сучасне Волині та Полісся: Ковель та Ковельщина в історії України та Волині». Вона була видана у 2013 році. Саме у цьому науковому збірнику є низка статей, де на основі документальних джерел розповідається про долю ковельської єврейської громади.У цій справі ще рано ставити крапку. Ми впевнені, що іудейська громада не дозволить нівечити святі місця своїх предків.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---