Чи є у вас план. Міністр фінансів – про те, як Україні вибратися зі злиднів

Міністр фінансів Олександр Данилюк розповів «Фокусу» про наслідки підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, перспективи податкової реформи і відносинах із західними кредиторами.

У міністра фінансів Олександра Данилюка зоряний час. У цьому місяці Верховна Рада повинна прийняти розроблені його відомством проект держбюджету-2017 і зміни до Податкового кодексу. Данилюк впевнений, що багато в чому саме ці документи зумовлять розвиток української економіки в наступному році. Втім, оптимістичний настрій міністра викликає багато питань, - пише видання.

Почнемо з новин з-за кордону, все-таки без фінансової допомоги ззовні Україна складно було б протриматися. Що зміниться для нас після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах в США?

Важливий момент, про який багато хто забуває: це були не тільки вибори президента. Ключові інститути в США сьогодні контролюють республіканці, які завжди підтримували Україну. Новий американський закон, що передбачає виділення додаткових кредитних гарантій Києву на $ 1 млрд, ініціювали саме вони. Тобто фактично ще до виборів республіканці заклали основу для допомоги Україні. З питань як фінансової підтримки, так і військової допомоги нашій країні у них тверда позиція. Але я вважаю, що ми повинні думати більше не про вибори в США, а про свою самодостатність, про те, наскільки неефективно використовуються внутрішні ресурси і як це виправити. Відкладене приватизація і земельна реформа - ось це реальні проблеми. А про США не переживайте, ця країна залишиться одним з наших головних партнерів.



Виходячи з проекту держбюджету-2017, ви збираєтеся вийти на зовнішній ринок для нових запозичень. Навіщо потрібно позичати гроші, адже Україна нещодавно реструктуризувала держборг і продовжує працювати з МВФ?

- Ми заклали в проект невелику суму зовнішньої позики, оскільки особливої ​​потреби в ній немає. Поки є програма МВФ з безпрецедентно низькими ставками, не використовувати цей ресурс було б нерозумно. До того ж у нас є програми фінансування від Світового банку, Європейського союзу, Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), всюди привабливі пільгові умови і досить великі обсяги. Чому ми хочемо вийти на ринок з новим розміщенням? Тому що через декілька років програма МВФ завершиться. І вже зараз потрібно готувати ринок до того, що Україна - це серйозний гравець, який проводить кардинальні структурні реформи. Потрібно розмовляти з інвесторами і демонструвати наш прогрес. Я називаю це testing waters (розвідувати грунт, - Фокус). Ми закладаємо основу для успішної роботи з інвесторами в майбутньому.

Розміщення, швидше за все, відбудеться в другій половині року. Ми хочемо спочатку поліпшити рейтинг країни, оскільки поки він не дозволяє брати в борг нижче, ніж під 8% річних. 5-6% вже можна було б розглянути. Ми працюємо в цьому напрямку, зустрічаємося з інвесторами та рейтинговими агентствами. Нещодавно Fitch підняв наш рейтинг з ССС до В-, очікуємо позитивних результатів від інших агентств.

Судячи по планованому розміщенню, а також затримках в отриманні чергового траншу МВФ, відносини з основними кредиторами через млявий темпу реформ погіршилися. Вам це не очевидно?

- З точністю до навпаки. Новий уряд почав роботу в середині квітня, а вже в кінці травня ми досягли з МВФ staff level agreement (домовленостей на робочому рівні, - Фокус). Це означає, що ми про все домовилися і залишилися тільки процедурні моменти підготовки до засідання ради директорів і фізичного виділення грошей. Але на це уряд вплинути вже не міг. В середині листопада місія МВФ була в Києві, ми активно працювали по держбюджету на 2017 рік. Фонд звик до того, що у нас бюджет подається з запізненням і постфактум вкидається їм для швидкого вивчення. А в цьому році все інакше: вперше як мінімум за 17 років законопроект поданий у визначені законом терміни і до першого, і до другого читання. У всіх учасників процесу є час вивчити його, і Фонд цим користується. Мінфін вже отримав позитивну оцінку з питань бюджету, прийнятому в першому читанні. Наступний момент - важливі реформи, над якими необхідно працювати ...



Пора б вже не працювати над ними, а реалізувати нарешті.

- Для мене працювати - означає давати результат. Знаєте, я сам дуже швидко втомлююся від процесу, хоча багато в нашій країні на нього, на жаль, спрямовані. Але з багатьох питань потрібно знайти консенсус в уряді і парламенті, довести, чому ці реформи важливі. Наприклад, якщо взяти ринок землі, тобто люди, зацікавлені в збереженні статус-кво. Але у нас залишилося не так багато сфер, де ми могли б зробити ривок. Через безвідповідальне підходу до держуправління протягом багатьох років втрачено надто багато потенціалу. Візьміть автомобілебудування,

де 25 років тому Україну розглядали як можливий регіональний виробничий хаб для європейських і азіатських компаній. Але ці заводи вже розміщені в Словаччині і навіть Росії, і змусити їх переміститися звідти до нас практично нереально. А агросектор - це та сфера, де у нас все ще є перевага, і ми ризикуємо її втратити. Ринок землі повинен бути максимально ліквідним і дозволяти залучати фермерам банківське фінансування для розвитку, а для цього потрібно мати право продавати землю і / або давати її в заставу.

З МВФ, з ваших слів, у вас все добре. Чому тоді затримується виділення 600 млн євро від ЄС?

- Є два транші макроекономічної допомоги від Європи, обидва на 600 млн євро. Один транш переноситься на наступний рік, це стало зрозуміло ще два місяці тому. Другий транш, на який ми розраховуємо в цьому році, залежить від виконання однієї умови: прийняття закону, що знімає мораторій на експорт лісу-кругляка. Він ще не поданий до парламенту.

Як міністру фінансів мені важливо, щоб ми отримали ці гроші, які у нас закладені в бюджет поточного року. Інакше нам доведеться виходити на внутрішній ринок і заміщати їх за рахунок розміщення держоблігацій. Тим більше, швидше за все, нам доведеться заміщати і недонадходження по приватизації в цьому році.



Якщо абстрагуватися від ролі міністра фінансів, ви за чи проти мораторію на експорт лісу?

- Мораторій переслідував дві мети: зупинити неконтрольований вивіз лісу і мотивувати внутрішнє виробництво деревних виробів. Ні перша, ні друга завдання не були виконані. Це просто профанація і стимул для розвитку сірого ринку. Насправді вирубка лісів не зупинилася, він вивозиться з мінімальним рівнем обробки, а виробництво при цьому не зросла. Меблі в Україні не виробляють з іншої причини - через відсутність нормального бізнес-клімату. Ось за це потрібно боротися. Саме над цим уже кілька місяців працює моя команда. Ми ліквідуємо податкову поліцію, запустили реформу податкової і митниці, розробили разом з бізнесом, незалежними експертами та депутатами антикорупційний законопроект податкових змін, який зараз знаходиться в парламенті. Бізнес дуже чекає його прийняття депутатами.

Тому я проти мораторію, так як він приховує реальні проблеми з бізнес-кліматом і сприяє тінізації економіки. Я за дерегуляцію і нормальні умови розвитку бізнесу.

Закінчуючи тему боргів, чи змінилася якось позиція Мінфіну щодо так званого кредиту Януковича в $ 3 млрд після того, як Росія відмовилася реструктуризувати його і подала на Україну до суду?

- Росія вимагає від нас виплати, ми вважаємо ці вимоги безпідставними і захищаємо свою позицію в Лондонському суді. При цьому Україна в рамках своїх зобов'язань за Програмою МВФ залишається відкритою до переговорів з РФ, але не робитиме цього на шкоду національним інтересам. Підкреслюю, це одна з умов в рамках нашої роботи з МВФ, який минулого року змінив свої правила і дозволив фінансування країн, що оголосили дефолт за суверенними зобов'язаннями, за умови ведення сумлінних переговорів з кредитором.

СКРОМНО УДВІЧІ

У проекті бюджету-2017 до другого читання Кабмін несподівано вирішив підняти мінімальну зарплату відразу в два рази, до 3200 грн. Багато економістів назвали цей крок популістським - з метою задобрити людей після чергового підвищення комунальних тарифів. Але з точки зору бізнесу він означає збільшення витрат на оплату праці, до того ж це додаткові витрати на бюджетників. Прораховував Мінфін можливий негативний ефект?

- Я вважаю доцільним таке рішення,

хоча Мінфін і не чіпав цього питання. Наше завдання - забезпечити це рішення ресурсом. Мінфін зробив розрахунки, досить консервативні, з запасом. Ефект, який отримали, - нейтральний для бюджету. Ми передбачили, що не весь бізнес прийме ці умови, але 60% підприємців виведуть з тіні частину зарплатного фонду. Підвищення зарплат до рівня 3200 грн я вважаю логічним кроком в рамках нашої стратегії щодо детінізації економіки. Ми зменшуємо зловживання з працевлаштуванням, одночасно з цим перетворюємо ДФС в сервісну структуру, працюємо над мінімізацією необґрунтованого втручання силового блоку в роботу бізнесу.

Цифра 3200 взята як ніби зі стелі. Чому тоді не 5000 відразу, як пропонував глава ДФС Роман Насіров?

- Уряд обрав максимально можливий рівень підвищення. Найважливіше - не забувати про розвиток економіки і інші кроки щодо детінізації. Що стосується заяви Насірова, то глава ДФС в принципі не уповноважений коментувати, якою має бути мінімальна зарплата, або будь-які інші питання, пов'язані з податковою політикою, це не його функція. ДФС адмініструє податки і безпосередньо відповідає за виведення бізнесу з тіні і боротьбу зі зловживаннями. Кожен повинен займатися своєю справою.

Чи прораховував Мінфін, як підвищення мінімалки відіб'ється на обсягах субсидій? Адже чим більша у людини офіційна зарплата, тим менше йому допомагає держава.

- Ми не брали до уваги субсидії. По-перше, отриманий в 2017 році дохід відіб'ється тільки на субсидії наступного сезону. По-друге, в наступному році ми запланували масштабні енергоефективні заходи по всій країні. Створюється Фонд енергоефективності, який фінансується спільно з ЄС. У бюджеті на нього виділяється 800 млн грн, плюс ще 2,5 млрд грн дасть Євросоюз. З Європейським інвестиційним банком ми вже обговорюємо проект повної модернізації будівель великих університетів для підвищення їх енергоефективності. Також розробили механізм ЕСКО, тобто залучення до цього процесу енергосервісних компаній. Ми думаємо зараз не про субсидії, а про те, як скоротити загальне споживання енергоресурсів, а це мільярди зекономлених гривень.

Чи не призведе підвищення мінімальних зарплат до зростання інфляції і безробіття, адже далеко не всі підприємці захочуть брати на себе додаткові витрати?

- В Україні бізнес теж хоче працювати по-білому. Якщо ти працюєш в тіні, тобі важче розвивати свою справу, залучати фінансування. Навіть якщо хтось піде в тінь, це не призведе до фактичного зростання безробіття. А на інфляції рішення уряду взагалі ніяк не позначиться: нові гроші друкувати не будуть, просто частина зарплат, які раніше видавали в конвертах, почнуть платити «білими», грошову масу в обороті це не збільшить.

До мінімальним зарплатам прив'язані різні виплати держави. Які категорії людей виграють від підвищення мінімалки?

- Всі прив'язки до мінімалки ми розірвали. Наприклад, зарплати в прокуратурі, судах, НАПКА, НАБУ і силових органах не піднімуться разом з мінімалкою. Також залишаться на колишньому рівні штрафи, судові та адміністративні збори. Тому виграють лише ті люди, хто зараз отримує менше 3200 грн, незалежно від того, працюють вони в бюджетній сфері або приватному секторі. Тобто це перш за все боротьба з бідністю.

ЧИТАТИ ЩЕ: «МІНІМАЛКА» В 3200 НЕ БУДЕ ОБОВ'ЯЗКОВОЮ ДЛЯ ВСІХ, - МІНФІН

У бюджетників зарплати визначаються тарифною сіткою. Через зміни її параметрів оклади виростуть і у тих, хто вже отримує більше 3200 гривень.

Наш пріоритет - зарплати в медицині і системі освіти, в першу чергу в середній школі (мінімалка вчителя без категорії буде відповідати 10-тарифного розряду і перевищить 5 тис. грн., - Фокус). Ми просуваємо і максимально підтримуємо реформи цих двох напрямків в тісній співпраці з профільними міністерствами. Ми ініціювали зміни у фінансуванні освіти і медицини, що є основним драйвером і базою для системних змін цих сфер. Наприклад, у нас повністю знецінено вищу освіту. Сьогодні понад 80% випускників шкіл вступають до вузів. Чи є у нас в країні досить висококваліфікованих викладачів для такої кількості студентів? Немає і бути не може не в одній країні. У Європі в середньому трохи вище 30% людей мають вищу освіту, і живуть вони краще, ніж ми, і економіка у них сильніша.

У нас всі вступають до ВНЗ тільки для того, щоб отримати корочку, витрачають багато часу і грошей платників податків, а потім з дипломами, наприклад, юристів і економістів не можуть знайти роботу за фахом або взагалі будь-яку роботу. В останньому випадку вони звертаються до держави по допомогу з безробіття. Від цього в програші всі. Як нам це виправити? Потрібно посилити школи і профтехучилища, щоб люди отримували більше якісну середню і технічну освіту. А в інститути йшли тільки ті, хто реально отримає користь від свого диплома, тільки ті, хто розуміє, що інвестиція часу і грошей у вищу освіту окупиться. Пора припиняти профанацію в сфері освіти, посилювати наші ключові ВНЗ, які загубилися в величезній масі "вищих" навчальних закладів - це наше майбутнє. А успішне майбутнє на фундаменті з низькоякісних дипломів і самообману про унікальність нашої освіти не побудуєш. Тому в цьому році ми виділили додаткові 1, 6 млрд грн освітньої субвенції на школи. У бюджеті на наступний рік заклали підвищення зарплат вчителям шкіл приблизно на 50%, вирішили проблему з фінансуванням ПТУ.

А у нас же як люблять робити? Якщо щось у когось не виходить, всі хочуть скинути відповідальність з себе і кажуть, це Мінфін грошей не дав. Але мало хто розуміє, що якщо реформа пішла, і на це були виділені гроші, то це сталося не в останню чергу завдяки підтримці Мінфіну.

Чи не призведе різке підвищення мінімалки до зрівнялівки, коли, скажімо, лікар і медсестра отримуватимуть однакові зарплати, при тому що кваліфікація у них різна?

- Зрівнялівка не буде. Можливо, виявиться тимчасовий ефект, коли на якийсь період зарплати зблизяться тільки у перших розрядів тарифної сітки. Але лікар і медсестра отримуватимуть різні зарплати. Над цим питанням працює Мінсоцполітики.

Як вирішити проблему дефіциту Пенсійного фонду, який держбюджет дотує на 150 млрд грн, ви з Мінсоцполітики це обговорюєте?

- Простого вирішення цієї проблеми немає. У нас співвідношення офіційно працездатних осіб до пенсіонерів складає близько 1.3 - один з найнижчих показників у світі. Що ще гірше, співвідношення тих, хто платить внески до Пенсійного фонду до пенсіонерів, нижче 0.8. Ось тут ми абсолютні "рекордсмени". За 2-3 роки вийти на бездефіцитність нереально, значно скоротити дефіцит можна і потрібно. Звичайно, потрібно вивчити обгрунтованість нарахування пенсій різним пільговим категоріям, розділити пенсії і соціальні виплати, адмініструванням частини яких також поки займається ПФ. Важливим є розвиток економіки: створення нових робочих місць і стимулів платити білі зарплати і інвестувати в своє майбутнє пенсійне забезпечення. Все це в комплексі дасть стабільну систему гарантує гідні пенсії нашим громадянам.

І які стимули для розвитку економіки дає проект бюджету-2017?

- Наприклад, проекти з енергоефективності, про які я вже згадував. Але є багато речей, які не закладені в бюджет безпосередньо, але вони істотно стимулюють приплив інвестицій. Наприклад, це фінансова автономізація медичних закладів та вищих навчальних закладів. Це складова частина реформи медицини та освіти. Її суть в тому, що ми робимо госпіталі і ВНЗ самоокупними, створюємо для них більш ринкові умови і конкуренцію за пацієнтів / студентів і за бюджетні кошти, які виділяються на ці сфери - а їх обсяг не так вже й малий. Це означає, що кожен ВНЗ і лікарня буде зацікавлена ​​надати найкращі послуги людям, залучати кращі кадри і платити їм вищі зарплати.

ФІСКАЛЬНА АВТОНОМІЯ

Ви розкритикували главу ДФС Романа Насірова за активну позицію щодо підняття мінімалки. А претензій до швидкості реформування митниці або корумпованості податківців до нього немає? Формально ДФС знаходиться в вашому підпорядкуванні, але Насирів виглядає автономної від вас фігурою.

- Звичайно, питання до Насірова є. Завдання ДФС - збирати податки в рамках закону. Моя функція - не критикувати, а використовувати наявні можливості для системної зміни ДФС. У сфері митниці вже видно ефект - підвищуються збори, в цьому році буде перевиконання плану. Це стало можливим в тому числі завдяки впровадженим нами змін: автоматичному розподілу митних декларацій, яке розірвало традиційну корупційну зв'язок між декларантом і митником, єдиного вікна, спростити перетин кордону і знизити матеріальні і фінансові витрати бізнесу. Хоча я незадоволений темпами впровадження єдиного вікна, зокрема, тим, що воно запущено ще не по всій країні. Потрібно прискорити цей процес.

Що стосується податкових змін, то їх підприємці відчують вже у 2017 році, після того як в Раді приймуть наш антикорупційний проект змін до Податкового кодексу. Він повністю змінює підхід до адміністрування ПДВ і переводить процес відшкодування податку з напівавтоматичного режиму в дійсно автоматичний. Створюється єдиний реєстр ПДВ, а бази даних з управління ДФС будуть передані Мінфіну, що виключить можливість маніпуляцій з боку податківців. Фактично усуваються можливості для системної корупції в ГФС. Ми також пропонуємо податкові канікули на 5 років для малого бізнесу. Головне, щоб Верховна Рада оперативно ухвалила урядовий законопроект в тому вигляді, в якому ми його подали і в якому його широко підтримали всі основні бізнес-асоціації та цивільні експерти, а також Національна Рада Реформ при президентові.

Я вважаю, що ДФС поступово змінюється. Раніше в країні був один критерій для фіскальної служби - зібрати якомога більше податків. Зараз ми оцінюємо податківців за новими, розробленими спільно з громадянським суспільством критеріям ефективності, які включають в себе просування по реформам і рівень задоволеності бізнесу. Все це робиться в діалозі з Романом Насіровим. У нас є розбіжності, але в цілому ми ведемо діалог, в якому я виступаю як людина, відповідальна за формування податкової політики, а він відповідає за її реалізацію.

Глава ДФС стверджує, що йому вдалося зупинити виведення капіталу через так зване трансферне ціноутворення, тобто продаж товарів через офшорні фірми-прокладки за заниженими цінами. Це так?

- Моя позиція в цьому питанні сильно відрізняється від позиції глави ДФС. Завдання фіскальної служби при трансферному ціноутворенні зробити так, щоб прибуток, яка формується в Україні, обкладалася податком в Україні. І це одна зі сфер, де ДФС ще потрібно серйозно попрацювати. А вони замість того, щоб цю сферу розвивати, скоротили підрозділ з трансфертного ціноутворення. Для належного контролю їм просто не вистачає людського ресурсу, тому я буду домагатися розширення цього підрозділу і відбору туди сильних людей. Загальний штат ДФС однозначно потрібно скорочувати, але це підрозділ - виняток. Крім того, Україна планує впровадити стандарти BEPS (міжнародний проект з обміну інформацією для протидії відмиванню доходів, - Фокус). Це дозволить нам задіяти зовнішню експертизу в питаннях трансфертного ціноутворення, і нам стане легше аналізувати фінансову звітність основних вітчизняних експортерів, наприклад, металургів або аграріїв. Я давно працюю над цим питанням і ми в хорошому контакті з ОЕСР. Днями я повернувся з Парижа, де передав ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку. - Фокус) офіційний лист, що підтверджує приєднання України до BEPS вже з 1 січня 2017 року. BEPS - це не тільки додаткові надходження в бюджет а й єдині правила гри для всіх. Це запорука більш чесної конкуренції та розвитку міжнародної торгівлі. Загалом, це позитивний сигнал для бізнесу.

В експертному середовищі зараз жваво обговорюється питання про включення роздрібного акцизу на паливо, який ввели в 2016 році, до складу загального акцизу. Вважається, що він себе не виправдав, тому що його сплату на місцях складно контролювати. Чи підтримуєте ідею?

Надходження від роздрібного акцизу - це ресурс місцевих бюджетів. Якщо підняти його адміністрування наверх, то треба відповісти на питання, як ми будемо компенсувати втрати місцевим бюджетам. Інакше станеться відкат в децентралізації. Всім тим 2500 адміністративним одиницям, які отримують цей податок, потрібно вести якесь планування. Подивіться, який ефект дала велика фінансова свобода регіонах - активізувалися дорожні роботи, деякі міста акумулювали на депозитах по мільярду гривень, і це заділ на майбутнє. Тому ми вивчаємо можливість включення роздрібного акцизу до складу базового акцизу, але готового рішення у нас поки немає. Це можливо тільки після знаходження відповідного і справедливого механізму розщеплення або компенсації.

Ви плануєте створити замість податкової поліції Службу фінансових розслідувань (СФР). Коли це станеться і що зміниться крім вивіски?

- Для ліквідації податкової поліції і створення СФР потрібно прийняти спеціальний закон. Хотілося укомплектувати нову службу в цьому році, але, швидше за все, станеться це вже в 2017-му. Найважливіше питання - це люди, які будуть працювати у СФР. Хтось із числа податкових міліціонерів, напевно, залишиться, але кістяк буде складатися з абсолютно нових осіб, яких відберуть на прозорому конкурсі. І це буде не 15000 чоловік, які зараз працюють в декількох органах в сфері протидії фінансовим злочинам, а 2500. І найголовніше, що це служба стане не силовою, а першою чергою аналітичною.

Автор: Олег СОРОЧАН
Фото: Дмитро ЛИПАВСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---