На Волині ветеранів УПА та Другої світової примирила сучасна війна

Голова братства ветеранів ОУН –УПА на Волині Василь Кушнір розповідає, що примиритися і ветеранам ОУН-УПА і ветеранам Другої світової війни все ж таки вдалося. І перший крок до так званого примирення зробили саме «упівці».

Цього року напередодні 9 травня представники влади багато говорять про необхідність примирення ветеранів червоної армії та ОУН-УПА. А поки політики говоритимуть, ті учасники Другої світової війни, які ще залишились живими, вже знаходять спільну мову і давно не вважають один одного ворогами.

Принаймні, процес примирення на Волині триває з 2006 року, коли організації, що об’єднують ветеранів різних армій, почали діалог, - інформує Прес-Центр.

Нагадаємо, що 9 квітня 2015 року Верховна Рада визнала учасників ОУН та УПА борцями за незалежність України.

Отже, ветерани Другої світової війни і ОУН-УПА спільно братимуть участь в заходах, присвячених відзначенню річниці перемоги у Другій світовій війні – 9 травня. А 8 травня в Україні відзначається День пам`яті та примирення.

Але ще у 2009 році в 65-річницю звільнення України від німецько-фашистських загарбників на знак примирення ветерани ОУН-УПА і Радянської армії потиснули один одному руки і виступили за визнання всіх, хто боровся проти фашизму. Сталося це у Львівській області, під час спільного покладання квітів до пам`ятника воїнам Радянської армії, які загинули в боях Другої світової війни.

Очевидно, цього року у зв`язку із бойовими діями на сході люди, які добре знають, що таке війна, будуть намагатися знайти спільну мову - мовляв, і без того протиріч у країні багато...

Братство ветеранів ОУН –УПА на Волині утворилося в 90-їх роках. З більше 3 тисяч членів зараз в ньому близько 700 людей.

Вони кажуть, що як тільки Україна здобула незалежність, відразу постало питання про визнання борців за волю України. І так утворилося Волинське крайове братство ОУН-УПА імені Клима Савури. Його учасники – це вже люди поважного віку, які сподіваються, що боротьба за вільну Україну була немарною.

Голова братства Василь Кушнір розповідає, що примиритися і ветеранам ОУН-УПА і ветеранам Другої світової війни все ж таки вдалося. І перший крок до так званого примирення зробили саме «упівці».
- Звичайно, завжди першими говорять ті, хто найбільш ущемлений. Ветерани Другої світової війни завжди мали більше привілеїв. Їх запрошували на різні заходи і події. А от коли розпалася велика тоталітарна система, то вже постало питання – де ті люди, які боролися за ту вільну Україну, що тепер ми маємо? Ви знаєте, що члени нашого братства у свої 14, 15 років ставали борцями за незалежність. Дехто відсидів по 10 років в радянських таборах суворого режиму, а дехто по 20, - наголошує Василь Кушнір.

«Ми добилися, щоб влада нас визнала»

- Рік тому нам почали давати допомогу у розмірі 500 гривень. Ми самі наполягали на те і просили депутатів, щоб вони визнали нас і допомогли. У Львові це було вже давно і отримували там ветерани вже тисячу гривень. А ми тоді мали по сто гривень. Ми всі мовчали, думали, держава молода і ми ще будемо щось вимагати від неї. Це була наша колективна совість, - розповідає 89-літня Анастасія Грабовська.

Ветерани УПА розуміють, що чогось вимагати не мають права. Однак кажуть: на Волині процес визнання героїв повстанського руху проходив значно складніше, ніж в Галичині.

- Я бачу, що відбувається в нашій країні. Війна. Є кому захищати нашу землю. Але що сьогодні робить наша влада для людей? Минуло 23 роки, а молода Україна і досі страждає. Тому і зараз боротьба триває. Серед моїх рідних, а в мене з родини багато зараз на Сході. Хто добровольцями пішов, хто мобілізований. Якби був молодшим, то і я пішов би, - каже Василь Кушнір.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---