Ціна свободи: двох українців обміняли на агентів російських спецслужб

Одеські журналісти, сепаратисти, агенти російських спецслужб, громадяни України. Журналісти сайту "24" розібрались, чого коштувало звільнення Юрія Солошенка та Геннадія Афанасьєва, яких незаконно утримували в Росії.

Обмін українців відбувся за формулою "2 на 2" – замість Солошенка і Афанасьєва Україна видала Росії двох громадян України, одеських журналістів Олену Гліщинську і Віталія Діденка, активістів сепаратистського руху, організаторів і активних учасників так званої "Народної ради Бессарабії". Обидва вони були затримані СБУ у 2015 році. Їх звинуватили в насадженні та розповсюдженні через засоби масової інформації ідей сепаратизму та в державній зраді. В СБУ розповіли, що вони були частиною плану російських спецслужб із дестабілізації регіону, який мав завершитися введенням до Одеської області "зелених чоловічків" і проголошенням "незалежної Бессарабії".

Олена Гліщинська

Одеська журналістка. Директор телекомпанії "Нова хвиля". Зі слів Сергія Лещенка – працювала помічником депутата Віталія Барвіненка (група "Відродження") у двох скликаннях. Була заарештована 28 квітня 2015 року з обвинуваченням у створенні організації "Народна рада Бессарабії", яка створювала умови для відторгнення від України південних районів Одеської області. Гліщинську затримали після другого форуму "Народної ради Бессарабії", який відбувся в ресторані "Монте Крісто" в Одесі – за його організацію також відповідав редактор видання "На самом деле" Артем Бузіла, який також потрапив у СІЗО.

Мати двох дітей. Третю дитину народила 27 квітня 2016 року у тюремній лікарні, що стало і головною пом'якшувальною обставиною у її справі, і основною причиною галасу навколо неї. До речі, популярна навесні новина про озвучене в ефірі російських ЗМІ "В Одессе два года держат в тюрьме беременную журналистку", – це саме про неї.

21 квітня 2016 року Європейський суд з прав людини прийняв рішення про те, що Гліщинську необхідно перевести з СІЗО до медичної установи, але це рішення не було виконано. Суд над нею тривав більше року, але вирок їй так і не був винесений. 12 червня її звільнили із СІЗО за станом здоров'я. Сама Гліщинська звинувачення у сепаратизмі заперечує і вважає свою справу політичною.

Віталій Діденко

Засновник і головний редактор одеського інтернет-видання "Інфоцентр", на якому постійно розміщувалися матеріали на підтримку Гліщинської. За версією слідства, з січня по квітень 2015 року Діденко "навмисне створював передумови для подальшого незаконного проголошення державного утворення з назвою "Бессарабія" на території Арцизького, Білгород-Дністровського, Болградського, Саратського, Тарутинського, Татарбунарського, Ренійського, Кілійського та Ізмаїльського районів Одеської області".

Під час арешту він спробував втекти від співробітників СБУ, стрибнувши з вікна третього поверху, але отримав переломи. Під час обшуку у нього був виявлений кокаїн, а також плани зі створення незалежної республіки.
Під час слідства визнав свою провину і був засуджений на три роки. Покарання відбував у колонії Рівненської області. Напередодні відбуття до Росії, був помилуваний Президентом України Петром Порошенком.

Що значить цей обмін для України

Багато. По-перше, двоє громадян України повернулися додому із російського ув’язнення, де стан їхнього здоров'я був серйозно підірваний.
По-друге, учасники обміну – громадяни України, отже Росія фактично визнала, що вона має вплив на проросійських сепаратистів в Україні. У Кремлі такий дивний обмін традиційно пояснили визначною гуманністю російського керівництва, але, як зазначила перший віце-спікер Ірина Геращенко, Росія під час обміну полоненими цікавиться конкретними людьми, що свідчить про російський слід в певних українських трагічних подіях.

Якщо ідеться про те, що ми міняємо українських громадян на українських громадян, то давайте тоді подумаємо: хіба не те саме відбувається, коли ми витягуємо українських військових з полону? Ми ж теж обмінюємо наших громадян на формально наших громадян. Факт обміну двох наших активістів, які стали політв’язнями в Росії, на наших же громадян, але обміну з Росією означає, що РФ визнала: вона підтримує сепаратистські рухи в Україні,— пояснив сайту "24" політолог Володимир Фесенко.

По-третє, такий формат обміну може стати прецедентом для звільнення решти українців, які утримуються на території Росії. Правозахисник, директор адвокаційного центру Української Гельсінської спілки Борис Захаров вважає, що подібний механізм може бути застосований і для звільнення решти українців.

Будь-які правові механізми, на мою думку, можуть відійти на другий план, якщо йде боротьба за життя людини, за те, щоб звільнити наших політв’язнів. Щодо правової ситуації – там багато підтекстів. Ми не знаємо, якими були непублічні домовленості. Коли ми маємо справу з такою антиправовою державою, як Росія, яка постійно нахабно знущається з права, то тривалі, важкі і заскорузлі правові механізми не є надто дієвими. Тому застосовуються будь-які механізми, в першу чергу політичні,— сказав він.

Автор: Євгенія Мазур

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---