USD 27.8 28
  • USD 27.8 28
  • EUR 31.4 31.75
  • PLN 7.3 7.38

Бій за свободу від Гетьманщини до Іловайська: «Хорея Козацька» презентувала у Луцьку новий альбом

Поєднати воєдино піснями часи боротьби за свободу на Калці та сучасну російсько-українську війну на тих самих рубежах мали на меті творці альбому «De Libertate. Про Свободу», яку презентували у Луцьку ветеранам АТО та усім захисникам України за підтримки Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом».

Концерт-презентація нового альбому гурту «Хорея Козацька» «De Libertate. Про Свободу» відбувся за підтримки фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» 13 жовтня у Палаці культури міста Луцька в рамках відзначення Дня захисника України.

На захід запросили військовослужбовців, ветеранів АТО, добровольців й захисників України різних часів та формувань.

Концерт розпочали молитвою до Богородиці з рукописного збірника 17-го століття «Роже слічная». Рядки «подай нам руку, не дай на муку, Матко милосердна» закликали співати усім разом.

Радник Луцького міського голови Ігор Поліщук вітав присутніх захисників України різних поколінь, ветеранів УПА, козацтво та родини загиблих Героїв. У переддень Дня захисників України та Дня українського козацтва та Свята Покрови Пресвятої Богородиці він подякував захисникам, які прийшли на цей захід та тим, хто перебуває на фронті, а також усім загиблим за те, що сьогодні у Луцьку діти можуть ходити до садочка та в школу, лучани можуть ходити на роботу та гуляти у парку, місто може жити і розвиватися. Родинам загиблих Героїв він подякував за виховання та те, що подарували місту та всій Україні Героїв, пам'ять про яких житиме у наших серцях вічно.

Пам'ять загиблих у російсько-українській війні він закликав вшанувати хвилиною мовчання. Ігор Поліщук вітав лучан з прийдешніми святами, відзначивши бійців усіх поколінь та побажавши їм міцного здоров’я, аби Господь оберігав їхні родини. Радник міського голови зичив, аби на Алеї почесних поховань більше не було свіжих могил і не доводилося хоронити Героїв. Україні він побажав перемоги.

Лідер гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко розповів, що у новому альбомі «De Libertate. Про Свободу» хотіли зв’язати воєдино часи давньої та ранньомодерної України з сучасністю, показати, що цінності свободи та гідності для українців були одвічними, що вічне прагнення до свободи індивідуальної часто лучилося з боротьбою за рідну хату – боротьба за державу завжди була боротьбою за власні права і вольності, за право бути рівним між рівними та вільним між вільними.


«Нитка, на яку ми нанизали намистини з наших пісень, поведе вас екскурсом від часів Гетьманщини до теперішніх часів, зв’яже воєдино гімнічними циклами борців за наш край на Калці, з тими, хто на тих самих рубежах, під Іловайськом, Щастям, Попасною та Широкиним», - зауважив він.

Пісні, які лунали, були артефактами боротьби українців за свободу, за індивідуальну свободу, вільність, співтворчість з Богом і водночас за свободу національну, яка дає можливість реалізуватися в повній мірі як творчому індивідууму.

Першим твором для альбому обрали твір Григорія Сковороди «Ангели знижайтеся» - пісню про індивідуальну свободу, адже, де Бог, там свобода, народжений Бог всередині нас робить нас вільними, розкріпаченими, такими, які можуть спів творити з ним – «дух свободи внутр нас родить».

Наступним виконали твір Григорія Грабянки та духівника Івана Мазепи Дмитрія Туптала «Войська Запорозького воїн знаменитий» з початку 18-го століття. Репрезентант нації, геральдичний козак з мушкетом та шаблею, в блакитному полі, золотосяйний, немовби промовляє до далеких і близьких народів, до цісарств, річей посполитих і панств, що не хоче підлягати нікому на землі, тільки Богові на небі і наслідує євангельського Доброго Пастиря, що не хоче, аби жодна овечка з національної отари була загублена, щоб ніякий вовк її не вкрав, готовий покласти за це душу і тіло свої. Так і наші хлопці на сході, як наголосив Тарас Компаніченко, жертвують душу і тіло, аби жодна овечка з української національної отари не була вкрадена ніяким «мурлом, Пуйлом чи іншим …лом, новітнім вовком в овечій шкурі».

Виконали також твір Григорія Сковороди «De Libertate», що дав назву альбому. А капела заспівали поезію Тараса Шевченка «Берестечко», написану «глупої темної української ночі першої половини 19-го століття».

Тарас Компаніченко розповів, що гурт виступав у Луцьку у різних форматах: у замку, музеї, картинній галереї, готелі, на майдані, на руїнах старої князівської церкви тощо, тож дуже люблять це місто.

Наступний блок виступу присвятили пісням Української революції 1917-1921 років. Вже 14 жовтня в Національній філармонії гурт презентуватиме велику програму пісень цієї величної доби. Розпочали з пісні 1919 року на слова Спиридона Черкасенка, музику до якої Тарас Компаніченко написав у 2013 році «Стрілецький марш Весна».

Наступним виконали твір на слова Романа Купчинського «За рідний край». Ця пісня вперше пролунала за часів гетьмана Павла Скоропадського. Також виконали гімн національної єдності з 1918 року на слова Олекси Кобець-Варавви, січового стрільця, народженого у Каневі, музику до якого написав також січовий стрілець, інструктор оркестрів Дієвої армії УНР Михайло Гайворонський, народжений в Заліщиках. Отже, у творі поєднані наддніпрянець і наддністрянець: «од синього Дону до сивих Карпат одна нероздільна родина, без рабства, без панства, насильства і грат вільна незалежна Вкраїна». Борис Грінченко написав слова до твору, про який згадує у спогадах Борис Антоненко-Давидович – він співав пісню, яка виконувалася поряд з «Ще не вмерла Україна», аби підтримати лаву козаків запорозького корпусу Української дієвої армії, що йшла в бій проти денікінців на Поділлі: «Ось там високо над нами стяг, скривавлений в боях! Гей, хто з нами, не з рабами, хто стоптав ганебний страх! Станьмо вкупі — за Вкраїну, биймось, биймось до загину! І написано на ньому: Воля сонцю, воля нам, воля людському сумлінню і робітничим рукам!».

Завершували емоційний концерт творами сучасності. До прикладу, це вірш Василя Стуса «За читанням Ясунарі Кавабати», пісня про щиру любов сина своєї землі,який готовий пожертвувати свою свободу, честь і саме серце. Тарас Компаніченко відзначив, зо виконує пісню, згадуючи Василя Стуса, щоб ті, хто спричинив його загибель, ніколи знову не опинилися знову в українській владі.

У фойє палацу культури відбувалася виставка робіт бійця батальйону «Айдар», учасника АТО Руслана Кашаюка. Тарас Компаніченко розповів, що перед концертом зустрів тут тих хлопців, з якими бачився у серпні 2014 року під час виступу в «Айдарі», коли ще був живим лучанин-айдарівець Сергій Климчук. Тоді лідер гурту читав свої поезії, одна з яких стала потім піснею «Дума про Савур-Могилу».

«Deus et Patria», «Бог та Батьківщина» - назва наступної пісні, три місткі слова, в яких свобода, гідність, честь, відвага, освіченість, шляхетність народу нашого. Усі пісні «Хореї Козацької» здобували гучні та тривалі оплески луцької публіки та щирі вигуки «браво». Завершували виступ виконанням Державного Гімну «Ще не вмерла Україна» як у народній інтерпретації, так і в офіційній версії, наголошуючи, що гімн – це святиня, з якою люди йшли і йдуть у бій.
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.