USD 26.2 26.4
  • USD 26.2 26.4
  • EUR 29.4 29.65
  • PLN 6.83 6.98

Луцький школяр знімався у «Поводирі»

Власне, справді волинською зіркою «Поводиря» є режисер фільму Олесь Санін, який родом із села Раків Ліс Камінь-Каширського району, а ріс і навчався в обласному центрі. Очевидно, саме Саніну і належить ідея залучити до фільму земляків. Та не просто земляків: сліпих кобзарів та їхніх поводирів у фільмі зіграли луцькі незрячі та місцеві хлопчаки. Серед останніх – Остап Годлевський, на той час 12-річний учень школи №22. Про це повідомляє «Волинська газета».

Остапові Годлевському нині 15. Він гордо називає себе націоналістом і з чималим захопленням розказує про військовий ліцей, у якому вчиться. Але, схоже, саме зйомки у фільмі «Поводир», що став великою українською сенсацією, допомогли парубкові знайти себе. Хоч сам він цього ще не усвідомлює, а роль «Поводиря» та Олеся Саніна у своєму житті, схоже оцінить згодом. Нині, як і належить у його віці, кристалізує в собі національний дух, вчиться, знаходить час на творчість і на юнацькі будні.

ЧИТАТИ ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ФІЛЬМ

Фільм Олеся Саніна «Поводир, або Квіти мають очі», що був представлений у багатьох містах України восени 2014-го, мав надзвичайний успіх. Світова прем’єра відбулася на Одеському міжнародному кінофестивалі у липні. А у вересні український Оскарівський комітет обрав стрічку представляти нашу державу на здобуття всесвітньовідомої кінопремії «Оскар» 2015-го – в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».

Із 21 лютого цього року «Поводир» – у телевізійному прокаті (прем’єра – на каналі «Інтер»).

В основі сценарію – історичний міф про всеукраїнський з’їзд кобзарів та лірників у Харкові 1934-го, усіх учасників якого знищили. Міф – тому що документальних свідчень про ліквідацію народних співців досі не знайшлося. Хоча це може означати, що сліди страшного злочину його ініціатори ревно замели. Головні ролі зіграли: Станіслав Боклан (Кобзар Іван Кочерга), Джеф Барел (Майкл Шемрок), Антон Святослав Грін (Пітер Шемрок). В епізодах знімалися: Джамала, Олександр Ірванець, Федір Стригун, лучани Петро Шеверда, Андрій та Орест Кацюби, Остап Годлевський та ін. Унікальність «Поводиря» ще й у тому, що це – перший український фільм, який демонструється з титлокоментарем – спеціальною аудіодоріжкою, що дозволяє незрячим людям, який дивляться картину в кінозалі, чути і розуміти все, що відбувається на екрані. З допомогою спеціального обладнання незрячим коментують усе, що відбувається у фільмі, навіть пейзажі. Тому під час прем’єр у залах було чимало тих, хто втратив зір, але зміг відчути себе повноцінним глядачем. Картина вчить бачити серцем. Бачити правду про минуле країни, а відтак – і про сьогодення.

«Поводир» в житті Остапа з’явився випадково. І вперше про те, що у Луцьку вибиратимуть акторів для майбутнього фільму він почув від батька – Сергія Годлевського (нині помічника народного депутата, а раніше – голови Горохівської райдержадміністрації, начальника відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради, – авт.).

«Тато сказав, що знає, де відбуватиметься той кастинг. Мовляв, якщо я маю бажання, то можу піти сфотографуватися… Хоча попередив, що зробити це маю сам і що він мені тут нічим не допоможе. Я подумав і пішов. Кастинг відбувався в стінах університету, біля пам’ятника Шевченка в Луцьку. Усередині мене зустрів чоловік. Сфотографував. Чув, що було тоді до 40 претендентів. А вибрали двох – мене і Андрія Коцюбу. Сказали чекати…»

Можна уявити, як уся сім’я Годлевських чекала новин від режисера фільму. Для малого Остапа – тоді це було неймовірною пригодою. А новини прийшли просто посеред уроку.

«Сидимо на уроці фізики. Я забув вимкнути телефон, аж тут тато дзвонить. Директор каже: «Ану, дай-но я поговорю…». А тоді передає мені мобільний. Мовляв, вийди – побалакай. За хвилину вже всі все знали, вітали…» – згадує юнак.

Далі – було три дні зйомок у Тараканівському форті, проживання в готелі біля Рівного й …перший гонорар, 1600 гривень. Остапа попередили: не треба стригтися й обрізати нігті. Разом із ними Орест та Андрій Кацюби (син і батько, які зіграли кобзаря й поводиря) , Павло Шеверда (сліпець, поводирем якого був Остап Годлевський). Поза зйомками хлопці мали стежити за незрячими. Здивувалися, коли у першу ніч їх розбудили о 4-й ранку й попросили бігом збиратися на роботу. Холодно. Осінь. Тараканівський форт.

«І нас почали гримувати. Це так було класно! Різні балончики, фарби… Дали дві пари штанів, щоб не змерз. Глянув себе в дзеркало, аж не впізнав. Та нікого не можна було впізнати. Кожні дві години ми мали перерву, щоб перекусити у палатці. Відчувалася конкуренція між нами, хлопцями. Всі хотіли засвітитися перед режисером. Він їсть, а ти намагаєшся мимо пройти. Чи сісти десь ближче, щоб він тебе бачив. Словом, корчили з себе акторів. Він це точно бачив. Поглядав. Усміхався. Дуже видно було, що творчий, строгий, усіма керував. Це тільки на прем’єрі фільму Олесь Санін був такий добрий (сміється, – авт.). От згадав таку сцену, де кобзарі радилися, розмовляли, а я мав чатувати на стіні, сторожувати. Мені дали сопілку. Я ніби стругав її, стругав… Потім вставав, дивився у далечінь, знову сідав…. Було цікаво. Завдання виконувати було нескладно. Але нас все одно критикував режисер. Казав не дивитися в камеру. А як не дивитися, коли здається, що тебе інакше ніхто в стрічці й не помітить? Тому п’ять разів іноді сцени знімали, а то й більше. Режисер сам бігав показував нам, як треба. Обсипали мене землею з голови до ніг... Або мені все поправляли шапку. Бо я її чогось увесь час повертав набік. Як у боцмана з фільму «Ліквідація». А загалом – увесь адреналін був у тому, щоб відчути себе актором!»

Довго довелося чекати Остапу можливості побачити, що ж вийшло з тих коротких зйомок. Не чекав, звичайно, сенсації. Був готовий до того, що сцени з ним не ввійшли до фільму. Прем’єра «Поводиря» у Луцьку відбулася 7 листопада.

ЧИТАТИ ЩЕ: У ЛУЦЬКУ ПОКАЗАЛИ ФІЛЬМ, НОМІНОВАНИЙ НА «ОСКАР»

«Я сам не чекав, що мене можна буде там впізнати. А як побачив!.. А ще – в титрах під словом «поводирі» перший – Остап Годлевський. Тоді якось і відчув таку ейфорію своєрідну. В ліцеї всі мене бачили. Навіть нарахували десять сцен, хоч їх стільки не було. Деякі думали, що то саме я був в головній ролі, на що я відповідав, що це вже занадто. А от мама дивилася і не скрізь мене впізнала», – згадує юнак.

Про що «Поводир»? Суть фільму юним акторам коротко пояснили перед зйомками. А зміст його Остап починає розуміти тільки тепер. Хоч про саму подію розпитав у тата одразу після повернення з Тараканівського форту.

«У душі мені дуже хотілося б, щоб саме цей фільм прославив Україну, – розмірковує Остап Годлевський. – Звичайно, на «Оскарі» будуть різні стрічки. І деякі країни можуть зробити у сто разів ефектніші картини. Але я думаю, наш український «Оскар» у «Поводиря» вже є – йому його дали глядачі. Бо я ще не чув, щоб комусь цей фільм не сподобався».

Нині Остап Годлевський – ліцеїст. Йому 15. Гордиться тим, що виховувався в українських традиціях. Із захопленням розповідає про сімейні вишиванки, малого братика Ярему, в якого у 4 роки – справжня козацька зачіска, про свої «бандерівські уподобання» та військовий ліцей, де навчається. Хоча й відверто зазначає: обрав ліцей замість школи, бо думав, «що стану мужиком і буду бігати, стріляти і гранати кидати, а не вчитися». Не так склалося, як тоді Остапові думалося: «Я тут почав вчитися краще, як у школі. По-перше, у нас дисципліна. По-друге, у вчителів інший підхід. Якщо ти не зрозумів щось на уроці, тобі будуть пояснювати це у спеціально відведений час, доки не дійде. Ніхто над таким у школі «не парився», – каже Остап. Попри те, що юнакові дуже подобається військовий ліцей, він ще не визначився, куди піде з його порога. Бо ніби його націоналістичні ідеї й сумісні з військовою справою, але творчий поклик, схоже, сильніший. Тим паче, що хлопець уже кілька років займається вокалом у луцькій музичній школі №1 і співає. Хтозна…

Сьогодні Остап усе частіше задумується над тим, чи не зробити спробу піти в доросле життя «за підказкою» «Поводиря» – акторською дорогою. А для початку – вступити до якогось театрального вузу?

На перший погляд, усе, що для цього треба, у нього є.

Загрузка...
Коментарів: 1
НоНа Показати IP 21 Лютого 2015 08:42
Кино, дивилась і залюбки, раджу усім це зробити!!!!!!! Є що подивитись, а насамперед задуматись..........

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.