USD 24.6 24.8
  • USD 24.6 24.8
  • EUR 27.3 27.64
  • PLN 6.35 6.46

Мандросвіт повернувся додому! Експедиція «За півроку до Марокко» завершена

Небезпечна це справа, Фродо, - виходити за поріг: варто лише ступити на дорогу і, якщо даси волю ногам, невідомо, куди тебе занесе.

Експедиція тривала 173 дні. Відвідали ми 10 країн Європи і Марокко, у тому числі 76 міст і селищ. Проїхали автостопом 15 000 кілометрів. Нас везли 173 водії, 9 автобусів і 7 потягів. Витратили всього: 1638 євро (тобто, в середньому витрачали 9,5 євро в день на двох).

От ми й повернулися в Луцьк, півроку пролетіли швидше, ніж нам уявлялося. За цей час ми планували об’їздити Європу уздовж і поперек, відвідати мінімум 15 країн, застопити корабель, сходити в паломництво і попрацювати на фермі в Іспанії. Але дорога диктує свої правила, вчить бути гнучким і швидко реагувати на нові обставини. Наприклад, подорож Іспанією нам довелося скоротити, а Португалію та Італію – взагалі відмінити, тому що автостоп там поганий, і нам було шкода витрачати по 5-6 годин життя на галасування на дорозі.

Але інших обіцянок, які дали у Супровідному листі, ми дотрималися. Майже завжди пересувалися автостопом і жили в місцевого населення, спілкувалися з людьми навіть коли були від них стомлені й воліли побути наодинці з собою, розповідали вам про побут європейців і марокканців (хай навіть нерегулярно і часом суб’єктивно). Але, відверто кажучи, під час подорожі ми зрозуміли, що не готові глибоко аналізувати кожну хвилину життя, не готові щодня брати інтерв’ю і ганятися за європейськими особливостями. Нам хотілося просто проживати ті моменти, спокійно спостерігати за світом і за собою. Крім того, інтенсивний формат «автостоп-каучсерфінг», як виявилося, майже не лишає часу на роботу. Багато часу ми витрачали на пошуки житла і на відпочинок з дороги. А ще ж треба було і з хостером поспілкуватися, і місто подивитися, і в супермаркет сходити, і поїсти приготувати тощо. Коротко кажучи, доводилося чимось жертвувати, і частіше це була робота. Пробачте нас, але ми не каємося, бо це була перша в нашому житті тривала подорож і ми мали її прожити.

Але на питання, які ми самі собі ставили перед експедицією, ми спробуємо відповісти. Керуватися будемо лише власним досвідом і спостереженнями, тому на глибокий об’єктивний аналіз не чекайте. Кому мало інформації – робіть візу і вперед, досліджувати! Хто з нами в чомусь не згоден – коментарі відкриті для конструктивної критики і доповнень. Отож, поїхали.

Якими є відносини між людьми Європейського Союзу?

Перше визначення, яке спадає на думку – дружніми. Звісно, ми здебільшого спілкувалися з молодими людьми, а між старшими ще, можливо, лишилася історично обумовлена ворожнеча. Але є в Європі така штука, як Еразму – це міжнародний студентський обмін. Суть у тому, що майже кожен студент будь-якої країни Європи може безкоштовно повчитися кілька місяців чи навіть рік в іншій європейській країні. Що це дає окрім навчання? Людина знайомиться з однолітками з інших країн, заводить друзів, зустрічає коханих, іноді створює там сім’ю чи лишається працювати. Це означає, що потім цей, скажімо, німець, не піде воювати проти Франції і не буде стріляти у своїх друзів. Таким чином, глобалізація та інтернет справді перетворює Європу на єдине дружнє середовище. Тому єдиний наш шлях до порозуміння з сусідами по планеті – це подорожувати, і якомога частіше. Тільки власний досвід і знання можуть протистояти політичній пропаганді.

Як європейці ставляться до гостей з-за кордону та до емігрантів?

Гостей вони, звісно, хлібом і сіллю не зустрічають, як прийнято в Україні, але й не ображають. На побутовому рівні завжди допоможуть, без страху довірять вам своє житло. Звісно, тут є винятки. Наприклад, поляки та іспанці, як нам здалося, не настільки гостинні й відкриті, але загалом і вони досить доброзичливі. Емігранти в Європі так не впадають в око, як в нас. Якщо нігерієць має французький чи бельгійський паспорт, то його називають не нігерійцем, а французом чи бельгійцем. Дітей зі школи вчать толерантності до емігрантів, мабуть, щоб не допустити зародженню нової хвилі нацизму.

Як пильнують зону свого комфорту?

В Європі якщо ти працюєш, то ти стабільно заробляєш і можеш бути впевнений у майбутньому. Тому зона комфорту в європейців досить широка й гостинна. Вони не бояться зустрічатися з новими людьми, не бояться приймати у гості незнайомців, не бояться подорожувати. Ми, наприклад, більше нагадуємо дерева, які глибоко пускають коріння й міцно тримаються ним за землю, за скромні джерела свого добробуту (посередню роботу, тісну квартиру, звичне коло друзів). А для європейця раз плюнути – полетіти на рік працювати на ферму в Нову Зеландію.

Наскільки екологічно вони споживають природні ресурси?

Дуже екологічно. Сміття розділяють усі (можливо, крім неосвічених емігрантів). Коли ми, як чемні гості, пропонували помити посуд після вечері, хостери переконували скористатися посудомийною машиною, бо так розхід води значно менший. Фосфатними миючими засобами типу наших Gala чи Fairy вони не користуються – лише органічні засоби, нехай навіть вони дорожчі. Переплачують європейці і за продукти з позначкою “BIO”. Така позначка на молоці, яйцях чи м’ясних виробах означає, що тварин тримали в більш-менш гуманних умовах, і що відходи після виробництва не злили в найближчий ставок, а їх екологічно утилізували чи переробили. Багато серед молодих людей вегетарійців та веганів. В європейських квартирах є лічильники на тепло, і взимку вони воліють одягти светра, аніж топити до 30 градусів, бо так і дешевше, і земні ресурси не використовуються дарма. Досить сильний у Європі рух під назвою «фріганізм» - споживання придатних продуктів, знайдених у баках супермаркетів. Таким чином свідомі молоді європейці протестують проти споживацького стилю життя й надмірного використання природних ресурсів.

Чи пропагується в них здоровий спосіб життя?

Високі ціни на алкоголь та цигарки вже виключають ці товари зі списку загальнодоступних. Тому людям просто доводиться шукати інші способи розважитися. До прикладу, в Європі відразу впадає в око те, що більшість людей там бігають і навіть беруть участь у масових марафонах. Велосипедна культура, звісно ж, - на високому рівні. Популярні танці, особливо сальса, африканські танці, контемпорарі. А ще трекінг, йога, плавання тощо. Європейці проводять час активно.

Як в Європі захищають пам’ятки, природу і тварин?

Складається враження, що європейці не чекають змін від влади. Якщо вони хочуть захистити свої інтереси, вони об’єднуються в спілки, здійснюють проекти, ведуть діалог із владою і досягають поставленої мети, бо кожен відповідає сам за себе, за свій об’єм роботи. Результат: доглянуті пам’ятки, недоторканні національні парки, мінімум безпритульних тварин.

Чи сумлінно європейці працюють і сплачують податки?

Середньостатистичний європеєць працює як робот. Серйозно. Вони багато працюють. Іноді в нас навіть складалося враження, що європейці майже не сплять. Часто бувало, що ми спілкувалися до опівночі, а о 7-8 ранку хостер ішов на роботу, поки ми безтурботно спали до 10-ї. Ми навіть відчули себе ледарями. Але от у чому відмінність між працьовитими українцями і європейцями: в нас більшість людей просто «відсиджують» робочий день, а європеєць працює на результат, він завжди мотивований. Навіть якщо він працює волонтером (тобто, без матеріального зиску), то робить це з радістю, бо знає, що його робота немарна, що вона принесе користь його суспільству. Про ухиляння від податків серед звичайних європейців ми не чули.

Скільки тривають декретні відпустки в різних країнах ЄС і хто їх бере – мама чи тато?

Про роботящих європейців ви вже знаєте, тому маєте самі здогадатися, що у декретних відпустках по 3 роки європейські мами й татусі зазвичай не сидять. До прикладу, французькі діти йдуть у садочок у півроку, а до школи – у 3 роки.

Чи складно влаштувати дитину в дитячий садок?

Ні, не складно. Навіть якщо державні садочки заповнені, є багато приватних, і заплатити за них економічно вигідніше, ніж «прогулювати» роботу.

Скільки коштує вища освіта і яка її якість?

У багатьох країнах вища освіта досить дорога, і дозволити її собі може не кожен, тому великою популярністю користуються робітничі професії – їх легше здобути і на них завжди буде попит. А от у Франції вища освіта - безкоштовна. Подужаєш програму – вчися на здоров’я. Тому у Франції навчається багато здібних українців – хіміки, фізики, інженери. Ця країна гарантує їм не лише якісну освіту, а й офіційне працевлаштування й гідну оплату праці.

Чи задоволені європейці платним медичним обслуговуванням?

Жоден не жалівся на європейську медицину. Всі сумлінно платять за страховки. А ще вони, здається, не хворіють. Серйозно, ми не зустріли жодного європейця, якого б турбувало щось серйозніше, ніж ГРВІ. Ну або вони просто не звикли жалітися.

Яке місце в їхньому житті займає релігія?

Знову ж таки, залежить від країни. Поляки, іспанці, португальці, італійці – здебільшого переконані католики. У багатьох країнах, якщо ти визнаєш себе релігійним, то мусиш платити податок на церкву. В інших країнах релігійність обмежується походом до храму на Різдво й на Великдень. Європейське суспільство розуміє, що релігія не дає відповідей на багато питань, тому вони не шукають у ній ані порятунку, ані захисту, беручи відповідальність за своє земне життя на себе самих.

Як підтримуються традиції та сімейні цінності?

У стрімкому вирі європейського життя місця для старих традицій фактично не лишається. Часто буває так, що чоловік і дружина працюють не те, що у різних місцях, ба, навіть у різних країнах, тому сімейну вечерю їм заміняє розмова по Скайпу. Але різдвяні канікули – то святе. Саме під час Різдва нам було найскладніше знайти житло по каучсерфінгу, бо всі роз’їжджалися відвідувати батьків. При цьому, жити з батьками довго не прийнято, в кожного має бути своя територія, нехай навіть орендована, для самостійного розвитку.

Як забезпечуються права ЛГБТ?

Представників ЛГБТ в Європі сприймають спокійно, навіть у релігійних країнах. Держави забезпечують геям право одружуватися й створювати сім’ю і не роблять із них козлів-відбувайлів, як це робиться в Росії, Україні та в інших пострадянських країнах. Скажемо більше, за півроку мандрівки ми лише раз зупинялися у пари хлопців, це було в Нідерландах. В розмові про культури наших країн ми обмовилися, що наше оточення, особливо батьки, тиснуть, мовляв, у нашому віці ми вже мали б поодружуватися й народити потомство, на що хлопці відповіли: «Ой, і на нас тиснуть, мовляв, скільки ми можемо жити цивільним шлюбом. Батьки і друзі переконують нас нарешті одружитися й завести дітей». Тому не так уже й багато геїв у Європі (не більше, ніж в Україні), і всі вони звичайні собі люди, з нормальними цінностями. Їм дозволили одружуватися, і вони нікого не чіпають. Чим лякають українців?

Як живуть європейці на пенсії?

Виховують онуків, подорожують, насолоджуються довгоочікуваною й чесно заробленою свободою. І аж ніяк не готуються до смерті, і не «вбивають» час біля телевізора.

Який рівень громадянської відповідальності кожного європейця?

Високий. Ніхто не чекає милості від уряду чи від Бога. Все більше молодих людей цікавляться політикою, життям своєї країни. Звісно, мова не про всіх. Рівень громадської відповідальності людей в Іспанії та Польщі дещо нижчий, ніж у Німеччині, Швейцарії чи Нідерландах. Але ж треба прагнути досконалості, чи не так?

У коментарях до котрогось матеріалу нам закидали, що ми, мовляв, обіцяли впроваджувати європейські ініціативи в Україні, а самі тільки «катаємося» й нічого не впроваджуємо. І от ми повернулися і почали впроваджувати. Почали із себе: спрощуємо побут, розділяємо сміття, ощадливо використовуємо воду та інші ресурси, їздимо лише тролейбусами та велосипедами, ініціюємо збір пластикових кришечок у Луцьку з метою їх переробки. Кому цікаво – може читати про наші ідеї на Фейсбук і долучатися до нас. Бо щоб змінити світ, потрібно спершу змінити себе.

А подорожувати ми не припиняємо, це був лише початок.

Австрія
Австрія
Бельгія
Бельгія
Чехія
Чехія
Німеччина
Німеччина
Іспанія
Іспанія
Словаччина
Словаччина
Нідерланди
Нідерланди


Більше захопливих розповідей піврічної експедиції «За півроку до Марокко» читайте ТУТ.

Юля КАМІНСЬКА
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 9
макс Показати IP 4 Червня 2015 20:00
Молодці! Удачі Вам!
Мандросвіт до макс Показати IP 4 Червня 2015 21:07
Дякуємо!
макс Показати IP 4 Червня 2015 20:00
Молодці! Удачі Вам!
Andrij Показати IP 4 Червня 2015 21:24
Нас везли 173 водії, 9 автобусів і 7 потягів. ----- v nas bu i do kovelja bez prikljy4enij ne dojixalu b.....)))))
Юля Мандросвіт до Andrij Показати IP 4 Червня 2015 21:40
То ми і їхали до Ковеля з пригодами: з п'яним водієм, який по дорозі пив пиво, курив і гадав мені по руці. Пропонував "накрити нам поляну", а після поляни - "парішать" нам на кордоні. А потім не випускав нас із машини. Ми від нього по всьому Ковелю тікали :)
123 Показати IP 5 Червня 2015 01:20
По ходу ковельский водитель баб не видел года четыре
45 Показати IP 5 Червня 2015 01:33
коментар було видалено
ау до 45 Показати IP 5 Червня 2015 01:43
написав висєр? заробив копєйку? маладєц!
Подруга Показати IP 5 Червня 2015 18:52
На рахунок виселення від батьків при досягненні повноліття. В Іспанії, мені здалося, з точністю до навпаки. Я жила в одній сім"ї, яка налічувала жінку, два чоловіка, сина + квартиранти. Два чоловіка - один теперішній, один бувший. Бувшого не можуть нікуда виселити, бо він же ж батько її сина, не буде ж він жити десь з чужими людьми, він же ж свій! Все заради синочка! Синочку 25 рочків.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.