Науковці та краєзнавці Волині вимагають ексгумації та перепоховання розстріляних працівниками НКВС

Понад півроку тому виявили останки розстріляних в'язнів Луцької тюрми, але подальші дії на цьому зупинилися. Ні міська, ні обласна влада не взяли на себе обов'язок провести ексгумацію та перепоховати вбитих. Тому за круглим столом зібралися краєзнавці й науковці, аби знайти рішення.

Про це йшлося під час круглого столу на тему: «Питання дослідження, ексгумації та перепоховання нововиявленої могили розстріляних поблизу Луцької в'язниці» 5-го січня в ЦНАПі.

Могилу виявили влітку 2016-го року, нагадав начальник відділу охорони культурної спадщини управління культури Луцької міської ради Петро Троневич.

«Під час реконструкції вулиці Кафедральної та прилягаючої до неї площі ми виявили захоронення. Воно розташоване на території пам'ятки культурної спадщини, яка у власності облради. Яма, де поховання - приблизно 10 метрів, вона знаходиться на розі будинку монастиря», - інформував Троневич.Зауважимо, що про місце захоронення знали й раніше, але не бралися за розкопки, пояснює історик-краєзнавець Сергій Годлевський, бо на місці поховання зведена будівля.

«Є два поховання, де не бралися за розкопки, це біля трансформаторної підстанції і на куті тюрми. Там не копали, бо є певна специфіка: висока напруга, й тюрма збудована на кістках. Є кілька варіантів подальших дій. Можна над похованням зробити церкву усипальницю, перепоховати біля стели пам'яті з надписами, або на меморіалі Вічної Слави. Є ще варіант – поставити там пам'ятник і забути. Але це – не варіант, адже там тіла не поховали, а поскидували в яму. Більше того, частина захоронень розташована під дорогою. Це буде аморальним вчинком», - вважає Годлевський.

Представник Інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук пропонує звернутися до міської та обласної влади, аби вони взяли на себе співфінансування робіт.

У цій справі порекомендували запозичити досвід із Литви, де брали аналізи ДНК і визначали родичів вбитих, ідентифікуючи захоронених.

«Треба провести ексгумаційні роботи та провести аналіз ДНК. Для прикладу, в Литві є державна програма які формують банк ДНК, і навіть через багато років знаходяться родичі. Таким шляхом повинні йти і ми», - наголосив секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета.

Учасники круглого столу зауважили, що тут повинна долучитися й прокуратура, аби відкрити кримінальне провадження за фактом розстрілу в'язнів Луцької тюрми та щодо методів розкопок захоронень.

«Питання щодо виявлених поховань замовчувалося, а вже як ми дізналися про це, то питання почали піднімати. Радянська влада будувалася на кістках, а ми чим кращі, якщо дорогу будуємо на кістках?! Я вважаю, що поспішаючи зробити автошлях до Дня незалежності, допустили наругу над могилою, й тут варто прокуратурі розпочати кримінальне провадження», - висловився депутат Луцької міської ради Микола Собуцький.

Та додав, що орієнтовна вартість усіх робіт 80-120 тисяч гривень. Питання щодо виділення коштів на роботи підніматиме на бюджетній комісії Луцької міської ради.

Краєзнавці, історики та науковці говорять про необхідність розпочати роботу щодо формування кошторису вже найближчим часом, аби до червня здійснити перепоховання. Тому домовилися сформувати робочу групу й продовжити працювати в цьому напрямку.

Нагадаємо, що 1941-го року відбулося глобальне та жорстоке винищення ув’язнених і заарештованих, яке здійснили співробітники Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) СРСР.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---