Проблеми приміських електропоїздів: «зайці»та пільговики. ВІДЕО
«Зайці» й пільговики - основні пасажири приміських електричок. Саме через них цей вид перевезень страждає від величезних збитків. Як нахабно поводяться безквиткові пасажирами - на власні очі побачили кореспонденти НТН.
Олена Ковальова працює роз'їзним касиром, тобто надає квитки пасажирам безпосередньо в електричці. Свою роботу називає екстремальною.
Олена Ковальова, касирка:
- Бувають такі ситуації, що й викидають, і бейджики обривають, і пхають, і матюкають.
І все лиш тому, що жінка закликає сплатити за проїзд. На доказ слів залізничники запрошують знімальну групу разом проїхатися в транспорті. Рушаємо в напрямку Яготина. З кожною станцією людей у вагоні більшає.
- О! Оце щаз нас знімуть, як ми залазим у вагони, яка толпа.
Починаємо перевіряти. Спочатку не ховаємося - знімаємо процес на камеру. Ось і перший заєць.
- Пасажири, подимаємся!
- Та я йду, чого ви, чого кричите на мене!
Утім, присутність журналістів та й міліції змушує заплатити. Таких, як ці хлопці, іще чимало у вагоні. В кожного свої аргументи.
- Там, где я садился, нет касс.
Ховаємо камеру. Результат не забарився - люди просто відмовляються платити.
- Жінко, заплатіть, будь ласка, за проїзд.
- У мене немає.
- То чого ви сюди зайшли?
- У меня проїздний вихідного дня - невигодно брать.
- Якщо вам невигодно брать, то не беріть його. Куди ви їдете, ні - то проходьте на вихід.
Інша пасажирка теж посилається на відсутність грошей.
- Єслі тута немає - їдьте маршруткой, я б і самолетом, але не беруть, он последні копійки вишкребла.
Квиток, приміром, Київ-Баришивка коштує вісім гривень. Тоді як така сама маршрутка всі 20. Але користуються електричками, бо, вочевидь, прагнуть зекономити. Касири безсилі - змусити купувати білет не можуть.
Альона Залевська, інженер відділу Київської дирекції залізничних перевезень:
- Так що саме - проходимо, він п'є пиво, а на проїзд у нього коштів немає! Ми нічого зробити не можемо.
Що ж таки може змусити купувати людей квитки - думки розділилися.
- Штрафовать сложно, потому что если штраф большой, то человек просто выйдет и все.
- Якщо будуть штрафи - будете платити?
- Думаю, що так.
- Як буде чиста електричка, і нормальна, і побільше будуть люди платити.
Рухомі склади й дійсно застарілі. Деяким потягам уже по п'ять десятків років. Утім, це замкнене коло - за що їх оновлювати, коли від людей не отримують платні. Ціни на квитки й так лояльні, залізничники намагаються їх не піднімати. До того ж, залізниця сама платить за проїзд пільговиків, а це - вагома стаття витрат.
Олександр Гудков, перший заступник керівника ГУ приміських пасажирських перевезень:
- Доходы от этих перевозок составляют 500 миллионов гривен в год. А расходы эксплуатационные на организацию перевозок - 4 мильярда, то есть ежегодные убытки от пригородных пассажирских перевозок составляют 3,5 мильярда гривен, процент покрытия расходов 12-12,5 %.
Півтори тисячі потягів на добу, більше мільйона пасажирів. Приміські електрички залишаються чи не наймасовішим транспортом в Україні, але поки - чи не найзбитковішим. Пасажирів, як можуть, стимулюють платити за перевезення. На станціях встановлюють турнікети, щоб зайці не могли вільно дістатися потяга.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Олена Ковальова працює роз'їзним касиром, тобто надає квитки пасажирам безпосередньо в електричці. Свою роботу називає екстремальною.
Олена Ковальова, касирка:
- Бувають такі ситуації, що й викидають, і бейджики обривають, і пхають, і матюкають.
І все лиш тому, що жінка закликає сплатити за проїзд. На доказ слів залізничники запрошують знімальну групу разом проїхатися в транспорті. Рушаємо в напрямку Яготина. З кожною станцією людей у вагоні більшає.
- О! Оце щаз нас знімуть, як ми залазим у вагони, яка толпа.
Починаємо перевіряти. Спочатку не ховаємося - знімаємо процес на камеру. Ось і перший заєць.
- Пасажири, подимаємся!
- Та я йду, чого ви, чого кричите на мене!
Утім, присутність журналістів та й міліції змушує заплатити. Таких, як ці хлопці, іще чимало у вагоні. В кожного свої аргументи.
- Там, где я садился, нет касс.
Ховаємо камеру. Результат не забарився - люди просто відмовляються платити.
- Жінко, заплатіть, будь ласка, за проїзд.
- У мене немає.
- То чого ви сюди зайшли?
- У меня проїздний вихідного дня - невигодно брать.
- Якщо вам невигодно брать, то не беріть його. Куди ви їдете, ні - то проходьте на вихід.
Інша пасажирка теж посилається на відсутність грошей.
- Єслі тута немає - їдьте маршруткой, я б і самолетом, але не беруть, он последні копійки вишкребла.
Квиток, приміром, Київ-Баришивка коштує вісім гривень. Тоді як така сама маршрутка всі 20. Але користуються електричками, бо, вочевидь, прагнуть зекономити. Касири безсилі - змусити купувати білет не можуть.
Альона Залевська, інженер відділу Київської дирекції залізничних перевезень:
- Так що саме - проходимо, він п'є пиво, а на проїзд у нього коштів немає! Ми нічого зробити не можемо.
Що ж таки може змусити купувати людей квитки - думки розділилися.
- Штрафовать сложно, потому что если штраф большой, то человек просто выйдет и все.
- Якщо будуть штрафи - будете платити?
- Думаю, що так.
- Як буде чиста електричка, і нормальна, і побільше будуть люди платити.
Рухомі склади й дійсно застарілі. Деяким потягам уже по п'ять десятків років. Утім, це замкнене коло - за що їх оновлювати, коли від людей не отримують платні. Ціни на квитки й так лояльні, залізничники намагаються їх не піднімати. До того ж, залізниця сама платить за проїзд пільговиків, а це - вагома стаття витрат.
Олександр Гудков, перший заступник керівника ГУ приміських пасажирських перевезень:
- Доходы от этих перевозок составляют 500 миллионов гривен в год. А расходы эксплуатационные на организацию перевозок - 4 мильярда, то есть ежегодные убытки от пригородных пассажирских перевозок составляют 3,5 мильярда гривен, процент покрытия расходов 12-12,5 %.
Півтори тисячі потягів на добу, більше мільйона пасажирів. Приміські електрички залишаються чи не наймасовішим транспортом в Україні, але поки - чи не найзбитковішим. Пасажирів, як можуть, стимулюють платити за перевезення. На станціях встановлюють турнікети, щоб зайці не могли вільно дістатися потяга.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Гость
Показати IP
4 Листопада 2013 12:41
Ну це просто мішно.Роблять зайці дуцраків з людей, кі на роботі і виконують сіій посадовий обовязок.Значить повинна бути мівліці і таких пасажирів просто висаджувати на слідуючій зупинці.Невже не можна справитися з цими нахабними людьми.В якій країні таке є.Там навіть подумати не можуть,що можна їздити безоплатно.Висадіть перших 10, а інші самі будуть вискакувати,нема грошей.Нема сиди дома, або йди пішкаросом.
26 квітня: свята, події, факти. Річниця трагедії на ЧАЕС, вийшло перше видання «Кобзаря» Шевченка
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
На війні загинула журналістка й військовослужбовиця Алла Пушкарчук на псевдо Рута
25 Квітня 2024 23:51
25 Квітня 2024 23:51
В Австрії за 30 млн євро продали картину Густава Клімта, зниклу 100 років тому
25 Квітня 2024 23:33
25 Квітня 2024 23:33
Данія цьогоріч збільшить військову допомогу Україні на $630 мільйонів
25 Квітня 2024 23:15
25 Квітня 2024 23:15
З Донеччини на Волинь з травня курсуватимуть евакуаційні поїзди
25 Квітня 2024 22:57
25 Квітня 2024 22:57
Волинянина за крадіжку вівці, одягу та медалей Другої світової війни посадили на 7,5 року
25 Квітня 2024 22:39
25 Квітня 2024 22:39
В'їзд для туристів до Венеції стане платним
25 Квітня 2024 22:21
25 Квітня 2024 22:21
На Волині відбувся арттерапевтичний майстерклас для дружин та мам загиблих Героїв
25 Квітня 2024 22:03
25 Квітня 2024 22:03
Соціологи оцінили рівень готовності українців до мобілізації
25 Квітня 2024 21:45
25 Квітня 2024 21:45
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.